WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Ініціативи президента України В.Ющенка щодо конституційної реформи -

Ініціативи президента України В.Ющенка щодо конституційної реформи -

Верхня палата протистоїть узурпації влади стосовно кадрового забезпечення вищих щаблів виконавчої влади. Вона дає згоду на призначення президентом України керівників незалежних контрольно-наглядових, регуляторних органів та органів зі спеціальною компетенцією і формування складу відповідних органів (генерального прокурора країни, голови Служби безпеки України, керівників Антимонопольного комітету України, складів Ради Національного банку України, національних регуляторних комісій тощо), а також призначення військового командування, керівництва розвідувальних і спеціальних слідчих органів (Антикорупційного бюро), підзвітних президентові України та підконтрольних сенатові.

Звичайно ефективність двопалатного парламенту залежить від форми і способу його формування4, які потребують реалізації демократичних принципів виборів, які б поєднували переваги пропорційного та мажоритарного підходів, виключали б можливість "приватизації" сенату олігархічними угрупуваннями. Формування депутатського корпусу за закритими виборчими списками політичних партій та їхніх блоків не відповідає принципам представницької демократії в українському парламенті, позбавляючи представництва у парламенті інтересів територіальних громад на загальнонаціональному рівні. Верховна Рада України має змогу закріпити в законі такі принципи та процедури створення сенату і такий його склад, які б відповідали інтересам народу України та політичних сил. Зрозуміло, що такий парламент стане на заваді політичному монополізму, вигідного тільки партійним функціонерам.

Нова редакція Конституції, її положення закладають засади розвитку інститутів місцевої демократії, оптимальної системи адміністративно-територіального устрою і територіальної організації влади у напрямку її децентралізації та оптимізації (Розділ IX. "Місцеве самоврядування та територіальна організація влади"). Основні новації, які забезпечують проведення адміністративно-територіальної реформи, полягають у наступному: 1) розмежовується поняття адміністративно-територіальної одиниці від поняття територіальних поселень людей (село, селище, місто); 2) визначається система місцевих органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, які функціонують на рівні областей, у містах із спеціальним статусом та виконують контрольно-наглядові функції (при цьому допускається можливість створення представництв обласних державних адміністрацій); 3) надаються повноваження обласній, районній радам формувати власні виконавчі органи; 4) усувається механізм делегування повноважень місцевого самоврядування органам виконавчої влади.

Зазначені новації дають змогу збалансувати систему територіальної організації влади, розробити та впровадити механізм партнерських відносин між органами державної влади та місцевого самоврядування; забезпечити прозорість та відкритість діяльності місцевих органів влади; розвинути нові форми участі громадян в управлінні місцевими справами; забезпечити матеріально-фінансову автономію місцевого самоврядування; посилити відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування за виконання покладених на них функцій та повноважень.

Варто звернути увагу також на те, що норми нової Конституції докорінно змінюють підходи до системи територіальної організації влади. Вони дають змогу поставити у центр суспільного життя людину, громадянина, народ, а не владні інституції. Організації громадянського суспільства, політичні партії, органи місцевого самоврядування будуть зорієнтовані на реалізацію потреб конкретних людей, а не слугувати егоїстично-груповим інтересам владної верхівки.

Ми також розуміємо, що Конституція є тільки першим етапом, на якому будуть врегульовані питання конституційно-правового рівня. На другому етапі необхідно забезпечити законодавчо-спеціалізований рівень, який потребуватиме нової редакції Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" або прийняття пакету законопроектів про самоврядування територіальної громади, про організацію виконавчої влади та місцевого самоврядування в районі, про організацію виконавчої влади та місцевого самоврядування в області. На третьому етапі буде забезпечено законодавчо-галузевий рівень, пов'язаний з окремими аспектами реформування місцевого самоврядування у сферах бюджетної, податкової, земельної політики, охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства.

Проходження всіх трьох етапів законодавчого забезпечення дасть змогу оптимізувати систему публічної влади на основі розв'язання проблем, які давно обговорюються представниками муніципального руху, політичними силами. Це такі проблеми, як:укрупнення сільських і селищних громад, районів; децентралізація бюджету та повноважень; зміна статусу обласних державних адміністрацій (передача повноважень у сфері соціально-економічного та культурного розвитку територій відповідним обласним радам (їх виконавчим комітетам); передача функцій і повноважень районних державних адміністрацій відповідним районним радам (їх виконавчим комітетам); утворення виконавчих органів обласних, районних рад на базі структурних підрозділів відповідних місцевих державних адміністрацій; чіткий розподіл сфери компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування різного територіального рівня; підвищення ролі органів самоорганізації населення у вирішенні питань, пов'язаних з наданням громадських послуг населенню.

Наведені аргументи дають змогу стверджувати, що прийняття і затвердження законопроекту в поданій Президентом України редакції забезпечить системність, повноту, чіткість конституційного регулювання суспільних відносин.

1До прийняття цього закону основні положення відповідного законопроекту (№ 4180) були предметом дослідження Конституційного Суду України, Венеціанської комісії, експертів вітчизняних аналітичних центрів та науковців, які звернули увагу на низку недоліків законопроекту. Переважна більшість з них не була врахована. Внаслідок цього не була розв'язана основна інституціональна проблема формування оптимальної моделі організації державної влади, від чого суттєвою мірою залежать перспективи розвитку держави і суспільства.

2Довідково: УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 105/2007 "Про Стратегію національної безпеки України" спрямовує на продовження реформування політичної системи у напрямі утвердження плюралістичної демократії та європейських цінностей, свободи слова, розвитку громадянського суспільства на засадах Конституції України, підвищення ефективності системи державного управління та місцевого самоврядування.

3 Понад сімдесят країн мають двопалатні парламенти. Серед них такі успішні країни як Австралія, Австрія, Алжир, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Великобританія, Єгипет, Індія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Німеччина, Нідерланди, Оман, США, Франція, Швейцарія, Японія тощо.

4 У Російській Федерації Рада Федерації (верхня палата) формується з вищих посадових осіб виконавчої та законодавчої влади кожної з 89 федеральних адміністративних одиниць — областей, країв, республік, автономних округів і областей, федеральних міст Москви і Санкт-Петербурга. Такий спосіб формування експерти вважають недемократичним.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...