WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Місцеве самоврядування: досвід минулого, сучасний стан і перспективи -

Місцеве самоврядування: досвід минулого, сучасний стан і перспективи -

Будову кожної з трьох ланок територіального самоврядування визначають відповідні закони про базовий територіальний поділ. Установчими органами ці закони називають: гмінні ради (міські), ради повіту і воєводський сеймик. Ці органи обираються на чотирирічний термін; дострокове припинення їх повноважень можливе шляхом референдуму. Ради (сеймики) складаються з депутатів, обраних відповідно до чисельності даної громади. Установчі органи діють колегіально в рамках сесій, що скликаються не рідше, ніж один раз на квартал. Всередині установчих органів діють як допоміжні органи постійні і дорадчікомісії, завданням яких є вироблення проектів рішень всій раді (сеймикові). Вирізняється ревізійна комісія, основне завдання якої полягає в наданні висновків до установчого органу щодо виконання бюджету гміни і в справі висловлення довіри чи недовіри правлінню. Крім цього, ревізійна комісія може виконувати й інші контрольні функції, поставлені установчим органом.

Виконавчими органами одиниць територіального самоврядування є правління гмін, повітів і воєводств. До їх складу входять головуючий (війт, бурмістр, міський президент, староста і маршалок воєводства), його заступники, а також члени правління. Особливий статус має староста, який є головою правління повіту та організує його роботу. Правління воєводства складається із маршалка воєводства, як його голови, віце-голів та членів. Члени правлінь одиниць територіального самоврядування є по суті – хоча це й вирішує статут одиниці територіального самоврядування – працівниками самоврядування (муніципальними службовцями) і не можуть поєднувати свою діяльність з іншою оплачуваною роботою. Як на рівні гміни, так і в повіті рада за поданням старости призначає і відкликає секретаря і скарбника, які беруть участь у роботі правління, можуть брати участь у засіданнях ради і комісій ради із правом дорадчого голосу. Допоміжним апаратом гміни, депутатів та комісій є відділ гміни (міста) [6].

У США створюються і функціонують органи муніципального управління загальної і спеціальної компетенції. До органів муніципального управління загальної компетенції відносяться відповідні органи на рівні графств, органи управління муніципальних корпорацій і органи муніципального управління тауншипів. Графства є найбільш крупними адміністративно-територіальними одиницями всіх штатів, крім Коннектикуту та Род-Айленду. Тауншипи (тауни, плантації, містечка) розташовуються на території штатів Вермонт, Вісконсин, Іллінойс, Індіана, Канзас, Коннектикут, Массачусетс, Мен, Міннесота, Міссурі, Мічиган, Небраска, Нью-Хемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Південна Дакота і Північна Дакота.

Для систем органів муніципального управління США характерна наявність органів муніципального управління, створення яких є як обов'язковим, так і факультативним. Це - муніципалітети (вілліджі, бороу, тауни і сіті, які, як правило, з ініціативи територіальних колективів, отримали статус публічних (муніципальних) корпорацій) та органи муніципального управління спеціальної компетенції, територія діяльності яких, як правило, не збігається з адміністративно-територіальним поділом. Органи муніципального управління спеціальної компетенції створюються з ініціативи членів територіальних колективів, отже поступове збільшення кількості таких органів свідчить про високу ефективність їхньої діяльності.

У Великобританії у 1998 році закінчилася муніципальна реформа, відбулися певні зміни у системі органів муніципального управління. У Англії функціонують такі органи муніципального управління: метрополітенські райони, унітарні округи, графства та райони. На території Уельсу та Шотландії функціонують органи муніципального управління унітарних округів, на території Північної Ірландії - органи муніципального управління районів.

У Великобританії право здійснювати муніципальне управління також мають територіальні колективи деяких приходів та громад (у залежності від кількості членів територіального колективу); найбільш крупні приходи за своїм клопотанням можуть одержати статус тауна.

Найбільш широкі повноваження мають унітарні округи Англії, Шотландії та Уельсу метрополітенські райони Англії та райони Північної Ірландії; повноваження графств та районів Англії за сукупністю аналогічні повноваженням унітарних округів.

Діяльність муніципальних органів приходів, громад, таунів носить переважно факультативний характер.

Компетенція органів муніципального управління в США закріплена переважно в нормативних актах парламентів та інших органів суб'єктів федерації. Компетенція органів управління муніципальних корпорацій, інкорпорованих тауншипів та інкорпорованих графств може бути розширена за рахунок закріплення в їхніх хартіях відповідних норм, якщо останні не суперечать чинному законодавству. При судовому вирішенні суперечок про компетенцію до уваги береться правило Діллона, за змістом аналогічне принципу intra vires.

Найбільшим обсягом повноважень наділені графства. Коло повноважень тауншипів, як менш крупних адміністративно-територіальних одиниць вужче. Муніципальні корпорації надають послуги, що "доповнюють" перелік послуг графств. Спеціальні та шкільні округи є вузькоспеціалізованими муніципальними органами і діють за галузевим принципом, надаючи (стосовно послуг органів муніципального управління загальної компетенції) "додаткові" послуги.

Спеціальні округи створюються для надання окремого виду або декількох видів послуг, тісно пов'язаних один з одним: послуг у сфері освіти (як правило, для будівництва шкільних установ, створення та утримання бібліотек, – тобто функції шкільних округів не дублюються), соціальних послуг, транспортних послуг, послуг щодо охорони навколишнього середовища, послуг у житловій сфері, послуг щодо забезпечення пожежної безпеки і таке інше.

З урахуванням досвіду США та Великобританії можливо вдосконалити законодавство України про місцеве самоврядування, а саме доцільно поступове скорочення та перегляд системи в Україні місцевих податків та зборів з тим, щоб звести їх до одного, аналогічного податку місцевої ради у Великобританії, ввести в Україні для територіальних колективів, до складу яких входить менше ніж 150 членів, - єдиної, спрощеної форми місцевого самоврядування [4].

Так, особливий інтерес викликає запровадження інституту місцевого уповноваженого прав територіальної громади, який успішно функціонує у деяких країнах (США, Великобританія, Італія, Іспанія, Нідерланди). Світовий досвід свідчить про гнучкість інституту омбудсмена, його здатність пристосовуватись до місцевих умов. Запровадження даного інституту стало б важливим кроком у розвитку демократичних процесів, спрямованих на зміцнення системи місцевого самоврядування, захист особи – члена територіальної громади, посилення гарантій муніципальних прав і свобод людини, що сприятиме вдосконаленню управління територіями та гуманізації відносин "особа – орган місцевого самоврядування – держава", що матиме позитивний вплив на ефективне здійснення функцій місцевого самоврядування. [1, с. 43-46]

Для розвитку постійної та ефективної взаємодії депутатів з виборцями та виконавчими органами, необхідно підвищити рівень інформованості громадян про їх діяльність. Це може бути теле- або радіоінтерв'ю, висвітлення засідань органів влади у засобах масової інформації. Публікації у пресі, прес-конференції, урочисті заходи, служби зв'язків з громадськістю, сторінки в інтернеті. Інформацію від населення можна одержувати, наприклад, аналізуючи акції протесту, залучаючи до своєї роботи громадські організації, проводячи так звані "гарячі лінії".

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...