WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Реформа публічної влади як інструмент подолання фінансово-економічної кризи в Україні -

Реформа публічної влади як інструмент подолання фінансово-економічної кризи в Україні -

Реформа публічної влади як інструмент подолання фінансово-економічної кризи в Україні

Питання реформування публічної влади вже давно стоїть на часі, але тривалий час воно гальмувалося, відтак сьогодні ми мусимо говорити про його реалізацію вже в контексті подолання кризи. Можливо сьогодні нам і не довелося б так багато говорити про кризу, аби публічна влада в Україні була реформованою хоча б у 2005 році. Але, безумовно, краще пізно, а ніж ніколи...

Слід зазначити, що підготовлений і розданий нам проект декларації сьогоднішніх зборів свідчить про те, що в свідомості кожного з присутніх в цій залі питання реформування публічної влади вже вийшло за межі обговорення того, за якою системою обирати депутатів та мерів і на який термін надавати їм повноваження. Головне, щоб під час реформування було збережено тісний контакт депутатів всіх рівнів та голів усіх рад з виборцями і щоб був визначений чіткий механізм відкликання усіх народних обранців народом, тобто, щоб була забезпечена відповідальність влади перед людьми, а не перед лідерами політичних партій, як це існує зараз.

Хочу наголосити на необхідності реформування публічної влади як згори донизу, так і по горизонталі, з метою чіткого визначення повноважень кожної гілки і забезпечення синхронності в діях всіх гілок влади під час вирішення як проблем державного порядку, так і проблем кожної конкретної людини.

На мій погляд, для того, щоб Україна дійсно пройшла шлях децентралізації і стала країною самоврядних громад, а саме через таке програмне гасло більшість присутніх в залі підтримала Віктора Андрійовича на президентських виборах 2004 року, потрібно щонайменш зрозуміти наступне:

Ми починаємо з Вами не з чистого аркуша. Зусиллями депутатів Верховної Ради попередніх скликань разом з науковцями, експертами, головами рад різних рівнів був напрацьований серед багатьох інших законів і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні". Він, як і інші чинні сьогодні закони не є ідеальним і потребує змін, але зміни у всі законодавчі акти потрібно вносити синхронізовано і з обов'язковим врахуванням думки і досвіду тих, хто працює в правовому полі конкретних законів. Щоб зрозуміти цю тезу, наведу приклад: п. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних чергових виборах. Проголосовані вночі у грудні 2004 року зміни до Конституції визначили у 141 статті період повноважень голів рад – 4 роки, а депутатів – 5 років. Через невідповідність названих норм двох законів новообраний міський голова буде рік чекати, допоки оберуть нових депутатів, аби почати працювати...

Щоб не було таких недоречностей, пропоную в проекті Декларації сьогоднішнього зібрання записати: "Законодавчо закріпити право асоціації органів місцевого самоврядування давати в обов'язковому порядку висновки до проектів законодавчих актів, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування.

Наведу ще один приклад того, як неврегульованість певного питання на рівні державної влади відбивається на життєдіяльності не тільки певної громади, а й на житті конкретної людини: у 2008 році на Сумщині внаслідок 255 ДТП, що стались за участі скутерів, 15 осіб загинуло, 237 травмовано. А якщо б були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.2008 р. щодо порядку державної реєстрації та обліку транспортних засобів, то не ганялися б за власною смертю по місцевих дорогах на скутерах восьмирічні діти та семидесятип'ятирічні дідусі з 5-ти сантиметровими лінзами на окулярах.

Друге, на чому хотілося б наголосити. Коли ми, тобто керівники громад, говоримо про фінансову неспроможність місцевого самоврядування якісно виконувати свої функції – це не означає, що нам байдуже, яким шляхом буде підвищено фінансовий рівень громад. Депутати Охтирської міської ради, як, між іншим, і їх колеги по всій Україні, не погоджуються на збільшення доходної частини бюджету за рахунок ігорного бізнесу, бо фактично це означає: за рахунок життя вбитої дівчини в залі ігрових автоматів серед біла дня в центрі міста, за рахунок дитячого безпритульства через програне батьками житло, за рахунок виховання у людей жаги до миттєвої наживи і знищення трудових традицій нашого народу. Вікторе Андрійовичу, народні обранці, зробіть так, як в Європі, в США, в Росії – винесіть ігорний бізнес у спеціальну зону!

По-третє. Якщо реформувати публічну владу, то потрібно виходити з того, що в Україні, крім державної влади та місцевого самоврядування є ще і судова гілка влади. За умови, коли один закон протирічить іншому, суддя просто не здатний прийняти адекватне рішення. Наведу приклад до цієї тези. Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", фінансування відповідних витрат має здійснюватися за рахунок державного бюджету. У Законах України "Про Державний бюджет України" на 2007, 2008 роки такі кошти не передбачили, права людей були порушені. Суди сьогодні правильно приймають рішення щодо поновлення цих прав, але зобов'язують відшкодувати належні пільги місцеві органи соціального захисту, рахунки яких арештовуються і люди не те, що заборгованості за попередні роки, а і поточних виплат отримати не можуть. Чи може, наприклад, наше місто з 90 мільйонним бюджетом розрахуватися за державні борги в обсязі понад 18 млн. гривень? Закрити всі школи, дитячі садки, лікарню? Навіть і тоді не розрахуємось! А яка від цього напруга в суспільстві!

Четверте, що вимагає уваги під час реформування влади – це надання права обласним та районним радам формувати власні виконавчі органи. Цю тезу в проекті декларації я підтримую, але якщо на обласному рівні державні адміністрації слід зберегти, надавши їм контрольно-наглядові та координаційні функції (государеве око має обов'язково бути), то районні державні адміністрації потрібно ліквідувати. В умовах міста люди знають, що в усьому винний міський голова і знають, що з усіма проблемами слід йти саме до нього. А в районі голова ради перекладає відповідальність на голову адміністрації, а той – навпаки, і це при тому, що за пропорційної системи виборів людина і депутату якомусь конкретному поскаржитись не може. А щоб запропоноване реформування не мало супротиву, слід законодавчо визначити, щоб під час здійснення реформи виконавчі органи районних рад були сформовані з працівників райдержадміністрацій. Якщо людина знатиме, що залишиться з роботою, вона ніякого опору чинити не буде. Але від двовладдя, як елемента безвідповідальності, потрібно якомога швидше відходити.

І, насамкінець, найголовніше. Ніхто не буде заперечувати стосовно того, що Україна вже увійшла в період техногенних катастроф через страшний стан інженерної інфраструктури міст. Скільки ще в Україні має злетіти в повітря будинків, щоб ми врешті-решт зрозуміли, що ніяке реформування публічної влади не врятує Україну, якщо ми не повернемося обличчям до комуналки. Жодна держава в світі ще не спромоглася утримувати житло своїх громадян. Якщо ми говоримо про субсидіарність, потрібно чесно сказати тій половині населення України, яка живе в багатоповерхівках (я також належу до цієї категорії), що у приватизованої громадянами квартири є і східці, і дах, і підвал, і зовнішня стіна і все це потрібно утримувати, а у держави на це грошей немає. Владі треба набратися мужності і сказати народу правду – це і буде першим кроком до виходу з кризи. Влада, як лікар, інколи має дати гірку пігулку, видалити зуба, навіть операцію зробити, але зберегти життя. Не треба загравати з народом обіцянками щодо підняття пенсій, зарплат, зменшенням комунальних платежів тощо – це шлях до загибелі. Влада зобов'язана сьогодні сказати жорстку правду про фінансову неспроможність вирішити людські проблеми і навчити людей САМОВРЯДОВУВАТИСЯ! Якщо і надалі будемо солодко брехати – залишимося у своїх кріслах і знищимо остаточно країну, якщо скажемо правду – вийдемо з кризи!

Loading...

 
 

ֳ


...