WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Запозичення: боргова яма чи рятівне коло місцевого самоврядування в країнах зарубіжжя -

Запозичення: боргова яма чи рятівне коло місцевого самоврядування в країнах зарубіжжя -

Запозичення: боргова яма чи рятівне коло місцевого самоврядування в країнах зарубіжжя

В сучасній Україні вже є власна практика, хоча і невелика, здійснення муніципальних запозичень.

За період починаючи з середини 90-их років ХХ століття запозичення здійснили 13 міст України та ряд її регіонів. Це, зокрема міста Київ, Бровари, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Краматорськ, Львів, Маріуполь, Одеса, Харків, Черкаси, Южне, Севастополь. Запозичення здійснили Автономна Республіка Крим, Івано-Франківська, Одеська, Харківська, Херсонська області.

Обсяг задекларованих місцевих позик в Україні становить 8 трлн. 281тис. крб. до введення гривні та понад 624 млн. грн. Крім того, запозичено 350 млн. дол. на зовнішніх ринках.

Є позитивні приклади запозичень. Але є і скандали, пов'язані з дефолтами у м. Одесі та Автономній Республіці Крим.

Нині проблема подальшої долі місцевих запозичень в Україні гостро дискутується. Це не в останню чергу пов'язано з обговоренням проекту Закону України "Про місцеві запозичення і гарантії".

У цьому контексті цікавим є зарубіжний досвід місцевих запозичень, що нагромаджувався століттями.

Це важливо ще і тому, що досвід який ми мали до 1917-ого року, втрачений.

Важливо це і тому, що мають місце дискусії з приводу – потрібно нам йти на зовнішні ринки, чи не потрібно? В царській Росії, наприклад, до складу якої входила більшість українських земель основна частина, до 90% запозичень робилася на зовнішніх ринках. Це стосується і місцевих запозичень. Внутрішній фондовий ринок в Росії був слабким і маломістким. Він таким слабким є в сучасній Україні і таким ще довго буде. Якщо ми хочемо мати реальні гроші, нам треба йти на зовнішні ринки.

Практика перших запозичень, які зроблені в Україні в середині 90-их років ХХ століття засвідчує, що проблема буде розв'язуватися важко, якщо ми будемо замикатися лише на внутрішньому ринку. Та й ресурси внутрішнього ринку дорожчі. Наприклад, Київрада залучила зовнішні ресурси на значно кращих умовах ніж це вона робить на внутрішньому ринку. Перша зовнішня позика – 150 млн. доларів під 8, 75% річних. Друга зовнішня позика – 200 млн. доларів під 8,625%. Прийняте рішення, про зовнішню позику м. Києва 2005 року обсягом 250 млн. дол. Кошти планується залучити за ставкою 8 – 8,8 відсотків на рік у залежності від терміну запозичення.

В той же час, внутрішня позика 2003 року розміщена на умовах 14% річних максимально і не менше 10% річних мінімально. Якщо ми могли б підвищити рейтинг Києва хоча би до рейтингу, наприклад, Будапешту, а це місто також має 40% заборгованості до доходів міського бюджету як і Київ нині, то могли б залучити ще дешевші ресурси із зовнішніх ринків. Будапешт має рейтинг А+, а Київ – В Позитивний. Вищий рейтинг дає можливість Будапешту залучати ресурси із зовнішніх ринків за 4 відсотковою ставкою річних.

Зупинимося на деяких питаннях функціонування зовнішніх ринків муніципальних запозичень.

Проблема організації ринку муніципальних запозичень в зарубіжних країнах має кілька аспектів.

Перше. Це масштаби зовнішніх ринків муніципальних запозичень. Вони вражають. Сполучені Штати Америки мають найбільші обсяги ринку муніципальних запозичень – 1,6 трлн. доларів. Це 16% валового внутрішнього продукту. Емісії муніципальних позик складають 40% обсягу державних позик та 65% обсягу корпоративних позик, що знаходяться в обігу на ринках США та інших країн. Великобританія емітувала 50 млрд. фунтів стерлінгів муніципальних облігацій. Ця країна приблизно за населенням може бути порівняна з Україною. Нідерланди, які є маленькою країною, емітували муніципальних позик на суму 32 млрд. євро. На ринках зовнішніх запозичень панує жорстка конкуренція.

Друге. Це питання теорії муніципальних запозичень зарубіжними містами, громадами та регіонами.

В основу функціонування ринків муніципальних запозичень в зарубіжних країнах покладено солідне теоретичне підґрунтя. В розвинутих зарубіжних країнах на базі ґрунтовної теорії, прийняте національне законодавство, діють органи що регулюють ринки муніципальних запозичень, функціонують їх інститути, узгоджуються суспільні інтереси.

Про що йде мова? По перше з проблемою запозичень пов'язані інтереси кількох поколінь громадян. Запозичення - це справа добра для покоління, яке буде користуватися додатковими благами та послугами отриманими за їх рахунок. Але розраховуватися за позиками доведеться і наступному поколінню. Тому в теоретичному плані сьогодні в розвинутих зарубіжних країнах проводяться серйозні пошуки, метою яких є створення механізму взаємної відповідальності того покоління, яке бере позику і тих поколінь, які будуть розраховуватися за це. Ці пошуки зводяться до узгодження термінів окупності проекту, який будується за кошти позики, термінів позики, обсягів у часі виплат, а також потреб в послугах цього об'єкту майбутніх поколінь. Принципово важливо щоб об'єкт який збудований за кошти позики функціонував не менше терміну запозичення.

Є теоретична проблема доцільності та ефективності використання запозичень як одного з джерел фінансових ресурсів в інвестиційних цілях. Сутність цієї проблеми полягає в тому, що майбутнє покоління не має можливості висловитись з приводу інвестицій нинішнього покоління за рахунок позик. Проте за цими позиками доведеться розраховуватися майбутньому поколінню. Тому нинішнє покоління певною мірою покликане субсидувати послуги, які буде отримувати майбутнє покоління. А це означає, що на інвестиційні цілі можуть бути використані не тільки кошти запозичень, але і частина податків та інших доходів місцевого самоврядування. Звичайно це призведе до збільшення податкового навантаження на нинішнє покоління. Але такий додатковий податковий тягар є платою нинішнього покоління за право прийняття рішень з тих питань, які стосуються життя майбутніх поколінь.

На кожному етапі розвитку важливо знати оптимальне співвідношення між податковими і іншими доходами місцевого самоврядування і запозиченнями, як джерелами фінансування інвестицій.

Є ще один аспект цієї проблеми. Кредитори, які фінансують капітальні проекти органів місцевого самоврядування з метою мінімізації ризиків зацікавлені у залучені додаткових джерел для фінансування таких проектів. В першу чергу мова йде про бюджетні кошти органу місцевого самоврядування.

Тому важливим з теоретичної точки зору є обґрунтування принципів та засад співпраці кредиторів та органів місцевого самоврядування у сфері фінансування капітальних проектів.

Складною і багатоаспектною з теоретичної точки зору є проблема обслуговування боргу органів місцевого самоврядування. Найбільш принциповими аспектами цієї проблеми є створення механізмів запобігання дефолту органу місцевого самоврядування, мінімізації ризиків запозичення а також, оптимізація платежів в рахунок погашення запозичення. Ця проблема має особливе значення для органів місцевого самоврядування України, які не мають стабільних джерел доходів і дуже часто зобов'язані нести непередбачувані видатки.

Важливою теоретичною проблемою є розробка проектної політики органу місцевого самоврядування, зокрема стосовно проектів що фінансуються за рахунок муніципальних запозичень. Так, перед кожним органом місцевого самоврядування стоїть проблема оптимізації витрат за рахунок запозичень на створення дохідних проектів, проектів, які дозволять окупити витрати і проектів які не принесуть доходів. Важливим аспектом цієї проблеми є також знаходження можливостей реалізації таких проектів, які дозволяють залучити додатково кошти приватного капіталу.

Серйозною теоретичною проблемою є виявлення впливу політики запозичень органів місцевого самоврядування на макроекономічну стабільність та стан публічних фінансів, рівень сукупного державного боргу.

Не зважаючи на те, що в більшості країн держава не бере на себе відповідальності за зобов'язаннями органів місцевого самоврядування, за загальну фінансову стабільність відповідальність несуть центральні уряди.

Враховуючи це, зарубіжний досвід свідчить, що держава в особі її центральних органів влади, регулює ринок муніципальних запозичень.

Розробка теорії, методології, принципів, правової бази такого регулювання і сьогодні продовжує стояти в порядку денному навіть у розвинутих країнах.

Це лише окремі аспекти теорії муніципальних запозичень. Нам необхідно у всьому цьому розібратися. Нам потрібна вітчизняна теоретична школа у цій сфері.

Третє. Це прикладні аспекти функціонування ринків муніципальних запозичень у зарубіжних країнах.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...