WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Напрямки та пріоритети трансформації системи територіальної організації влади в Україніи -

Напрямки та пріоритети трансформації системи територіальної організації влади в Україніи -

а) функції керівника виконавчого комітету виконує голова громади, який одноосібно призначає керівників інших виконавчих органів громади та керуючого справами виконавчого комітету (схема "сильний мер");

б) керівник виконавчого комітету призначається на посаду радою громади за поданням голови громади, керівники інших виконавчих органів громади призначаються на посади радою громади за поданням керівника виконавчого комітету (схема "сильна рада");

в) керівник виконавчого комітету призначається на посаду головою громади і він одноосібно призначає керівників інших виконавчих органів громади;

наближення надання адміністративних та громадських послуг до їх споживачів у населених пунктах, які розташовані на території громади для чого:

а) у кожному селі, селищі, місті зберігається посада сільського, селищного, міського голови, який обирається на прямих виборах жителями відповідного села, селища, міста, входить до складу виконавчого комітету громади, очолює орган самоорганізації населення села, селища, міста і є відповідальним за виконання самоврядних повноважень ради громади, делегованих на рівень села, селища, міста;

б) утворюється орган самоорганізації населення, якому рада громади може делегувати частину своїх повноважень, виконання яких пов'язане з наданням адміністративних та громадських послуг жителям відповідного села, селища, міста. Орган самоорганізації населення обирається на зборах (конференції) громадян за місцем проживання у порядку, передбаченому законом та статутом територіальної громад;

законодавчого визначення місця та ролі територіальної громадив системі місцевого самоврядування, переліку її виключних повноважень, активного запровадження в муніципальну практику форм прямої демократії, безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування, підвищення ролі органів самоорганізації населення у вирішенні питань, пов'язаних з наданням громадських послуг населенню;

створення в системі місцевого самоврядування спеціальних правоохоронних формувань – муніципальної міліції, основним завданням якої має стати виконання рішень органів місцевого самоврядування та повноважень місцевого самоврядування у галузі забезпечення законності, правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян;

Розподіл сфери компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування різного територіального рівня має бути здійснений на основі:

законодавчого розмежування понять "повноваження виконавчої влади (органу виконавчої влади)", "повноваження місцевого самоврядування". При цьому до повноважень виконавчої влади мають бути віднесені повноваження, наслідки виконання яких (у першу чергу – правові, організаційні та соціально-економічні) пов'язані з інтересами народу України в цілому, в той час, як наслідки виконання повноважень місцевого самоврядування спрямовані на безпосереднє забезпечення життєдіяльності територіальної громади та пов'язані з наданням адміністративних і громадських послуг її членам;

неухильного дотримання принципів децентралізації державного управління та субсидіарності, що передбачає формування компетенції місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування знизу догори, тобто, починаючи з низового рівня (громада) – до відання територіальної громади слід віднести всі публічні справи, які спроможна вирішувати територіальна громада та її органи. Відповідно, до компетенції органів місцевого самоврядування більш високого територіального рівня (район, область) мають бути віднесені лише ті питання, які зачіпають інтереси населення району, області в цілому або не можуть бути вирішені на низовому рівні, а до компетенції місцевих органів виконавчої влади (обласних державних адміністрацій, місцевих органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади) включаються питання, що вимагають централізованого керівництва, виходять за межі ресурсних можливостей територіальних громад та органів місцевого самоврядування або не відповідають завданням та функціям місцевого самоврядування. Зокрема, до відання місцевих органів виконавчої влади доцільно віднести функції щодо контролю та нагляду за додержанням Конституції і законів України, прав і свобод громадян, управління об'єктами державної власності, координації виконання повноважень виконавчої влади, що не можуть бути децентралізовані – передані до компетенції місцевого самоврядування. При цьому суттєво має бути змінене співвідношення "самоврядних" і "делегованих" повноважень місцевого самоврядування на користь перших, що сприятиме зміцненню правової та організаційної самостійності місцевого самоврядування. Це можна було б зробити шляхом вилучення значної частини "делегованих" повноважень з компетенції місцевих органів виконавчої влади (з відповідним організаційним і ресурсним забезпеченням) та передачі їх до компетенції місцевого самоврядування;

організації фінансового, матеріального та іншого ресурсного забезпечення виконання органами місцевого самоврядування делегованих їм окремих повноважень органів виконавчої влади (тобто повноважень, що зберігатимуть статус "делегованих"). При цьому, слід законодавчо визначити принципи, умови та порядок делегування окремих повноважень органів виконавчої влади, форми контролю за виконанням делегованих повноважень, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб відповідно – як за відсутність ресурсного забезпечення делегованих повноважень, так і за невиконання або неналежне їх виконання. Для кожного територіального рівня влади законом має бути встановлено перелік повноважень, які не можуть бути вилучені, передані або делеговані до іншого рівня.

Зміцнення правових гарантій місцевого самоврядування, вдосконалення механізмів захисту прав та інтересів територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування шляхом:

законодавчого визначення процедури судового захисту прав та законних інтересів місцевого самоврядування, зокрема, порядку оскарження рішень органів виконавчої влади, що зачіпають інтереси територіальних громад, органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

чіткого законодавчого встановлення підстав та процедури ініціювання дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

розробки та запровадження постійно діючих механізмів громадського контролю в системі місцевого самоврядування. Зокрема, слід поширювати такі форми громадського контролю, що вже пройшли апробацію в багатьох територіальних громадах України. Наприклад:

- громадські слухання (обговорення);

- громадські експертизи проектів рішень органів місцевого самоврядування;

- звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед громадськістю;

- утворення дорадчих громадських інституцій при органах місцевого самоврядування;

встановлення таких процедур перевірок органів місцевого самоврядування з боку державних контролюючих інституцій, які б, по-перше, виключали можливість використання контрольних перевірок для тиску на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в політичних чи корпоративних інтересах, по-друге, не призводили б до дезорганізації діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, припинення виконання ними самоврядних повноважень.

1 Можна було б запропонувати до розгляду два варіанти формування самодостатніх територіальних громад і, відповідно, громад як адміністративно-територіальних одиниць: „знизу" та „зверху". Перший варіант передбачає, що законодавчо визнаються громадами такі населені пункти з прилеглою територією, чисельність населення яких перевищує 5 тис. жителів. Для них запроваджується повноцінне місцеве самоврядування (статус самостійних суб'єктів місцевого самоврядування, повний обсяг самоврядних повноважень, встановлення прямих зв'язків бюджету місцевого самоврядування з Державним бюджетом тощо). Для територіальних громад, чисельність яких становить менше 5 тис. чоловік запроваджується „обмежене місцеве самоврядування" (встановлюється зменшений перелік самоврядних повноважень, зменшується податкова база, передбачаються певні особливості організації системи місцевого самоврядування, наприклад, відсутність виконавчого комітету сільської, селищної ради тощо). В той же час, відкриваються можливості об'єднання невеликих територіальних громад з іншими територіальними громадами протягом наступних трьох - чотирьох років після прийняття відповідного закону. Об'єднання відбувається шляхом проведення референдумів в тих територіальних громадах, які об'єднуються, з подальшим затвердженням таких рішень Верховною Радою України, що, в свою чергу, є передумовою для прийняття рішення про утворення відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Другий варіант може бути реалізований шляхом районування території Української держави. При цьому, з урахуванням наявності урбаністичних центрів, в межах сільського району може бути створено дві-три сільські (селищні, міські – міст районного значення) громади (тобто, громадами фактично стають райони, які існували до 1956 року). Адміністративні межі міських громад – міст обласного значення – мають співпадати з просторовими межами юрисдикції органів місцевого самоврядування відповідного міста. При цьому кількість громад не буде перевищувати 1500-2000, що дозволить значно спростити процедуру формування бюджетів місцевого самоврядування та міжбюджетні відносини.

2 З переходом до пропорційної системи на місцевих виборах доцільно розглянути питання про обрання голови громади відповідною радою.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...