WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Порівняльний аналіз статутів швейцарських територіальних громад -

Порівняльний аналіз статутів швейцарських територіальних громад -

Порівняльний аналіз статутів швейцарських територіальних громад

З прийняттям у 1997 році Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"[1] українські територіальні громади отримали можливість створювати свої статути. Стаття 19 Закону визначила досить широке поле для статутного регулювання, передбачивши, що статут громади має враховувати "історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості" здійснення місцевого самоврядування у громаді. Статті 8, 9, 13 Закону встановлюють, що в статуті мають бути визначений порядок проведення загальних зборів, внесення місцевої ініціативи, організації громадських слухань. Найбільш широкі можливості статутного регулювання закон надає статтею 10 (частина 4), де вказано, що статутом має визначатись порядок формування та діяльності рад, оскільки під поняття "діяльність ради" підпадає весь спектр діяльності як самої ради, так і усіх утворюваних нею органів громади. Практика статутотворення в Україні, на жаль, пішла шляхом звуження можливостей статутного регулювання. Переважно статути українських громад у цьому плані просто перефразують норми законодавства і не враховують конкретики громади в необхідному обсязі. Статути в Україні, як правило, присвячені організаційно-правовим проблемам і не торкаються корінних аспектів життя громади - власності, землі, фінансів. Зрозуміло, що таким чином вихолощений статут не може відігравати належної ролі і, як наслідок, фактично стає формальним.

У зв'язку з вищезазначеним вбачається за корисне ознайомити вітчизняних розробників статутів із структурою та змістом статуту швейцарських громад, що ґрунтуються на більш ніж столітньому досвіді їхнього застосування у Швейцарії.

Розглянемо статути громади міста Берн - столиці Швейцарії, та громади Кьоніц із кантону Берн - [2, 3]. У статуті швейцарської громади є, як правило, 3 основних розділи, що присвячені громаді, органам громади й персоналу громади. У першому розділі визначається поняття громади, перелічуються її повноваження й завдання, унормовуються питання об'єднання громад. Тут же називаються усі органи громади й визначається порядок їхнього формування та зайняття посад у них (виборність, підстави для не обрання та відводу кандидатур, звільнення, приведення до присяги, відповідальність посадових осіб перед громадою тощо) та вимоги й застереження щодо несумісності діяльності у органах громади з іншою діяльністю та щодо недопущення родинних зв'язків і кумівства, встановлюються обов'язок добросовісності й заборона розголошення таємниці, обов'язок надання інформації членам громади тощо. Окремо в цьому розділі виписані норми щодо юридичного захисту громадян. Досить значний обсяг розділу присвячено фінансуванню з бюджету громади (кредитуванню). Зокрема, визначаються терміни дії рішень по кредитуванню, призначенню кредитів, порядок кредитування у випадку підвищення цін тощо. Зауважимо, що в цьому ж розділі вміщено дві статті щодо збереження культурної спадщини громади. Другий розділ статуту присвячено органам громади. Найважливішим із них вважається сама громада. Тут описуються загальні вимоги щодо порядку голосування й виборів, порядок подання й розгляду ініціатив, пропозицій та петицій. По кожному з органів громади виписані повноваження, завдання та порядок формування й основні регламентні норми діяльності, такі як спосіб прийняття рішень, в тому числі такі особливості, як кількість членів виборного органу, умови й обмеження повторного обрання чи повторного призначення, наслідки й порядок відставки, умови сумісності вчинків із статусом члена органу тощо. Загалом структура органів громади Кьоніц подібна до української: у громаді існують місцева рада (Генеральна рада), виконавча структура (Рада громади), голова громади (Президент громади). Для кожного з органів статут громади встановлює межі рішень щодо фінансів. Наприклад, виконавчий орган громади має право ухвалювати рішення щодо надання гарантій, а також фінансової участі в підприємствах в обсязі до 200 тисяч франків. Звернемо увагу, що саме у своєму статуті громада визначає порядок передачі справ при зміні керівників органів, посадових чи виборних осіб. Ця проблема в українському правовому полі є білою плямою. В розділі, присвяченому органам громади, унормовано порядок взаємодії цих органів між собою та із членами громади. Статут швейцарської громади приділяє також значну увагу проблемам персоналу громади. У статуті громади Кьоніц цьому присвячено третій розділ. Зокрема, цей розділ установлює вимоги до персоналу, врегульовує відносини на робочому місці та при прийнятті на роботу й повноваження щодо прийняття рішень службовцями громади, визначає права службовців громади, в тому числі й соціальні. В цьому ж розділі більш детально виписані такі важливі для кожного службовця речі, як умови несумісності, компенсаційні надбавки, пенсійне страхування й діяльність пенсійної каси персоналу громади тощо. Нарешті, четвертий розділ містить перехідні положення та встановлює порядок набрання чинності статуту та внесення в нього змін.

Таким чином, з опису статуту однієї з швейцарських громад видно, що у цій громаді статут допомагає громаді здійснювати самоврядування, є корисним як керівництву, так і службовцям та членам громади в забезпеченні їхніх прав та інтересів. На нашу думку, застосування досвіду використання статуту у громадах Швейцарії має допомогти зробити статути українських громад ефективним інструментом розбудови місцевої демократії.

Статут громади у Швейцарії є обов'язковим її атрибутом. На відміну від України, де громада може існувати без свого статуту, оскільки ст.19 чинного закону про місцеве самоврядування лише надає громаді право ухвалювати статут. Ця особливість українського законодавства, на наш погляд, є одним із чинників, що стримують розвиток українських громад. Оскільки після ухвалення останньої редакції закону про місцеве самоврядування пройшло 8 років і в Україні вже існує певне розуміння ролі статуту територіальної громади та досвід їхньої розробки й ухвалення, вважаємо, що на сучасному етапі реформування місцевого самоврядування, доцільно у новому законодавстві про місцеве самоврядування передбачити обов'язковість наявності статуту для територіальної громади й механізм місцевого референдуму для його затвердження.

Література
  1. Закон України №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р.
  2. Gemeindeordnung der Stadt Bern.-Bern, 1998. Herausgegeben von der Staatskanzlei.
  3. Gemeindeordnung von Kniz - Bern, 1961. Herausgegeben von der Stadtkanzlei.
Loading...

 
 

ֳ


...