WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Тлумачення права громадян об’єднуватись в територіальну громаду для вирішення власних потреб -

Тлумачення права громадян об’єднуватись в територіальну громаду для вирішення власних потреб -

Тлумачення права громадян об'єднуватись в територіальну громаду для вирішення власних потреб

Практичне забезпечення прав громадян об'єднуватися в територіальну громаду по-різному трактується представниками місцевої влади, народними депутатами України, науковцями і фахівцями в галузі місцевого самоврядування. Зокрема, це викликано реалізацією частини першої статті 140 Конституції України, в якій передбачено право жителів будь-яких сусідніх сіл, селищ, міст об'єднуватись в одну територіальну громаду.

Як свідчить аналіз частини першої ст.140 Конституції України положення про місцеве самоврядування знаходить у ній свій розвиток за змістом та формою здійснення влади народом (ч.2 ст.5 Конституції). У даному випадку визначається соціальне призначення місцевого самоврядування - забезпечувати самостійне вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування Конституція України проголошує не адміністративно-територіальну одиницю, а територіальну громаду як певну самоорганізацію громадян, об'єднаних за територіальною ознакою з метою задоволення в межах закону своїх колективних потреб і запитів та захисту своїх законних прав і інтересів.

Зауважимо, що частина 1 ст.140 Конституції України та ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко визначають, що до територіальної громади належать жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

У зв'язку з цим, виходячи з наведених положень, частина 1 ст.140 Конституції та ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прямо не передбачає права жителів сусідніх селищ, міст об'єднуватись в одну територіальну громаду, оскільки така можливість добровільного об'єднання передбачена тільки для жителів сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Причому слід враховувати, що добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, обрання єдиного сільського голови, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Ось чому складність в реальному житті викликає позиція окремих посадових осіб, народних депутатів України, які спрощено розуміють можливості об'єднання територіальної громади Києва з іншими громадами, наприклад, Бориспільського, Васильківського та інших районів Київської області.

За функціональною характеристикою місцевого самоврядування названий суб'єкт місцевого самоврядування - жителі села, селища, міста. Їм як співтовариству громадян, котрі проживають на відповідній території, й кожному окремо гарантується право на участь у здійсненні місцевого самоврядування безпосередньо, так й через своїх представників, причому незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, мовних та інших ознак (ст.3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згадане право конкретизується через систему спеціальних прав, передбачених Конституцією: обирати та бути обраними в органи місцевого самоврядування, приймати участь в референдумі (ч.1 ст.38), причому, згідно ст.70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах виникає у громадян України з 18 років, а право бути обраними - по досягненню віку, встановленому Конституцією та законами України; звертатись особисто, а також направляти індивідуальні та колективні звернення в органи місцевого самоврядування (ст.40); право на доступ до служби в органах місцевого самоврядування (ч.2 ст.38); право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування (ч.2 ст.55); право користуватися об'єктами права комунальної власності відповідно до закону (ч.3 ст.41) та інші.

Отже, наведені положення дають підстави стверджувати, що повноважними членами територіальної громади є жителі, об'єднані в співтовариство громадян за ознакою помешкання на відповідній території. Саме за цими підставами утворюються територіальні громади сіл, селищ та міст. Тобто в основу об'єднання громадян в єдину територіальну громаду покладено принцип територіального устрою, який визначає територіальні громади.

Жителі як члени територіальної громади є рівними в своїх правах, але здійснення окремих прав Конституція та закони України ставлять у залежність від віку та належності до громадянства України.

Варто зазначити, що частина 1 ст.140 Конституція України фіксує територіальні межі місцевого самоврядування. Їх встановлення має важливе значення, оскільки зрештою окреслюються просторові межі діяльності територіальної громади, його населення та органів, розповсюдження дії прийнятих ними рішень. Місцеве самоврядування здійснюється не в суворих адміністративно-територіальних межах їх існування, а на визначених територіях. Такий підхід передбачає, що в адміністративно-територіальній одиниці може функціонувати більш ніж одна територіальна громада або територіальні громади здатні об'єднувати, наприклад, в сільську громаду жителів кількох сіл.

Науковці та практичні фахівці звертають увагу на те, що частина 2 ст.141 Конституції України визначає порядок обрання територіальною громадою сільського, селищного та міського голови, тобто виборної посадової особи, яка очолює діяльність по здійсненню місцевого самоврядування на території громади.

Стаття 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплює повноваження сільського, селищного, міського голови.

Частина 2 ст. 142 Конституції України визначає, що в окремих випадках, коли необхідно розв'язати ту чи іншу проблему місцевого значення, в вирішенні якої зацікавлені кілька територіальних громад, останні можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ.

Частина 3 ст.143 Конституції містить перелік найважливіших питань місцевого значення, віднесених до відання територіальних громад села, селища, міста та утворюваних ними органів місцевого самоврядування. Однак зазначений перелік не є остаточним, оскільки територіальні громади та їх органи можуть вирішувати й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх відання.

Враховуючи викладене вище, жителі населених пунктів до категорії яких належать села, селища, міста, не можуть бути одночасно членами кількох територіальних громад; територіальні громади не входять одна в одну, при цьому мають однаковий рівень повноважень; територіальні громади утворюються відповідно не до кожної адміністративно-територіальної одиниці України, а тільки до населених пунктів (село, селище, місто). Що стосується інших категорій адміністративно-територіальних утворень (райони, області), то вони є суб'єктами спільних інтересів жителів сіл, селищ, міст. Саме з таких позицій виходив Конституційний Суд України при вирішенні питання: у якій залежності знаходяться категорії "район в місті" і "місто, як цілісна територіальна одиниця"?

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...