WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Проблеми регіонального, міжрегіонального, транскордонного, прикордонного міжнародного співробітництва -

Проблеми регіонального, міжрегіонального, транскордонного, прикордонного міжнародного співробітництва -

Проблеми регіонального, міжрегіонального, транскордонного, прикордонного міжнародного співробітництва

Розвиток інтеграційних процесів є важливим проявом глобалізації в сучасному світі. Стратегія соціально-економічного розвитку України до інтеграції з Європейським Союзом та підвищення ролі регіонів у цьому процесі потребують створення ефективного правового поля для впорядкування процесів регіонального розвитку. На регіональному рівні мета євроінтеграції України повинна реалізовуватись у таких формах як транскордонне співробітництво, спільна розробка та реалізація різноманітних міжнародних проектів із важливих проблем соціально-економічного розвитку територій.

Важливою складовою міжрегіонального та транскордонного співробітництва польських і українських прикордонних територій є стимулювання підприємницьких ініціатив населення, створення умов для ефективного функціонування підприємництва. Першочерговим завданням є проведення заходів, спрямованих на підвищення конкурентноздатності малих і середніх підприємств. Основними стримуючими факторами розвитку підприємницької діяльності є відсутність довгострокової політики і стратегії держави стосовно розвитку підприємництва, часті зміни в законодавстві, податковий тиск, високий рівень тінізації економіки.

Запровадження Європейським Союзом жорсткішого контролю на своїх нових кордонах вимагає від України змінити політику розбудови свого державного кордону. Необхідно досягти визначеного рівня розвитку комунікаційної інфраструктури у прикордонних областях, а саме: розбудувати та облаштуватувати пункти пропуску через кордон, розбудувати міжнародні транспортні коридори, вирішити питання забезпечення складськими послугами. Порівняння стану кордону в Польщі та Україні дає можливість зробити висновок про значне відставання у питаннях облаштування державного кордону щодо не лише технічного забезпечення, а й зміни ментальних функцій кордону.

Транскордонна співпраця регіонів спричиняє інтенсифікацію в них інвестиційної діяльності. Суттєвого значення набуває вдосконалення інфраструктурного забезпечення фінансових ринків регіонів, що передбачає інвестиційну діяльність банківських установ, які є посередниками на ринку інвестиційних капіталів. Однією з базових проблем у цій сфері, як і в розвитку підприємництва, є податковий тиск, що зменшує інтерес до реалізації інвестиційних проектів із боку банківських установ.

Для розвитку повноцінної співпраці між регіонами велике значення має інформаційне забезпечення, і не лише для розвитку підприємницької діяльності, а й для проведення наукових досліджень. Що стосується останніх, то суттєвою тут є проблема співставності статистичних показників з обох боків кордону. Найлегше порівнювати демографічний блок, найскладніше – показники розвитку економіки області і воєводства.

Нинішні темпи розвитку транскордонного співробітництва свідчать про відставання України у цій сфері, що вимагає здійснення загальнодержавної політики, вдосконалення правової бази, а також зусиль зацікавлених сторін на державному, регіональному та місцевому рівнях. Вагомими проблемами, які гальмують розвиток регіонів, є різниця в рівні розвитку держав-учасниць, у темпі й обсягах адміністративних трансформацій, різний рівень інфраструктури (доріг, залізничних шляхів, кордонних переходів, телекомунікацій), різниці у митному і податковому законодавстві, брак банків, готових провадити розрахунки і видавати кредити транскордонним господарчим підприємствам.

Сьогодні істотним бар'єром, що стримує прикордонні зв'язки, є те, що й досі в державному бюджеті України не передбачалися витрати на розвиток транскордонної взаємодії. Внаслідок цього знижуються шанси для залучення технічної і фінансової допомоги, оскільки міжнародні установи, організації, як правило, підтримують ті проекти, в яких 20-25 відсотків вартості покривається стороною-реципієнтом.

Незважаючи на порівняно низьку ефективність функціонування єврорегіонів, що спричинена численними проблемами, транскордонне співробітництво в рамках єврорегіонів залишається актуальним, особливо з огляду на те, що Україна прагне брати активну участь у процесах європейської інтеграції. Крім того, єврорегіони є засобом вирівнювання економічних потенціалів держав, культурного збагачення, сприяють подоланню стереотипів.

Проблема розвитку регіонів вимагає впровадження децентралізації управління і підвищення самостійності органів місцевого самоврядування. Розвиток процесу становлення місцевого та регіонального самоврядування в Україні стримується насамперед економічними чинниками, нестачею матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення завдань і функцій місцевого та регіонального самоврядування, а також відсутністю реального суб'єкта місцевого самоврядування, тобто самодостатньої територіальної громади, яка володіла б необхідними матеріальними та фінансовими ресурсами, мала б належні внутрішні джерела формування дохідної частини місцевого бюджету і недостатній рівень саморегуляції територіальної громади. До недоліків системи місцевого самоврядування належить і те, що на обласному та районному рівнях управління, де функціонують одночасно органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, через відсутність належної правової бази щодо розмежування повноважень цих органів виникає небезпека конкуренції їх компетенцій.

Стратегічним завданням транскордонного співробітництва повинно бути ефективне використання природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалів регіонів. У вирішенні цих стратегічних завдань необхідно враховувати досвід транскордонної взаємодії регіонів ЄС.

Набутий Волинню досвід свідчить, що активізація транскордонного співробітництва області стримується через існування вищеназваних та інших перешкод, а саме:

  • недостатнього рівня розвитку кордонної і прикордонної інфраструктури;

  • низького рівня залучення територіальних громад низового рівня до участі у транскордонному співробітництві, в тому числі у розробці і впровадженні конкретних проектів;

  • нестачі фінансових ресурсів, що ставить під сумнів можливість практичного виконання більшості заходів, спрямованих на інтенсифікацію транскордонної взаємодії;

  • браку досвіду розробки конкретних проектів транскордонного характеру, їх лобіювання у відповідних структурах Європейського Союзу з метою одержання коштів в рамках міжнародних програми технічної допомоги;

  • відсутності сучасної інфраструктури для здійснення та координації транскордонної співпраці між місцевими органами виконавчої влади, бізнесом та громадськістю.

В процесі практичного втілення програмних завдань і цілей Єврорегіону "Буг" виникає також низка проблем організаційного плану, головною причиною чого є відсутність структури, в завдання якої входила б розробка спільних програм, проектів і механізму їх реалізації, а також координація й узгодження дій учасників об'єднання, підтримання оперативного зв'язку між всіма підрозділами. Тому створення органу, який займатиметься виключно питаннями регіонального і транскордонного співробітництва, в тому числі в рамках Єврорегіону "Буг", є необхідною передумовою досягнення більш відчутних результатів у цих напрямках.

До інших проблемних питань розвитку транскордонного співробітництва можна віднести:

- розробку оптимальної моделі транскордонного співробітництва у світлі нових політичних та економічних реалій, пов'язаних зі вступом Польщі до Європейського Союзу, а відтак – і застосуванням положень законодавства, торгових режимів і стандартів ЄС, уведення візового режиму;

- нестачу фінансових засобів для реалізації спільних заходів та проектів;

- відсутність єдиної консолідованої стратегії транскордонного співробітництва.

Крім того, існує ще низка чинників, які гальмують розвиток транскордонного і міжрегіонального співробітництва, зокрема:

- правова невизначеність повноважень місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоуправління у транскордонному співробітництві;

- законодавча неврегульованість у транскордонному співробітництві;

- існуючі відмінності в митному законодавстві країн-сусідів;

- відсутність кордонних пунктів пропуску місцевого значення на ділянці українсько-польського державного кордону;

- низький рівень технічної інфраструктури кордонних переходів і під'їзних доріг до кордонних пунктів пропуску;

- недостатність транспортної мережі, відсутність швидкісних автомагістралей тощо.

Загалом же у період з 2005 до 2015 року ми, в першу чергу, активізуватимемо транскордонне співробітництво. Волинь здійснюватиме його у двох вимірах. Перше – це поглиблення різносторонніх відносин із Люблінським воєводством Польщі і Брестською областю Білорусі в рамках Єврорегіону "Буг". Другий охоплюватиме питання налагодження тривалих і ефективних зв'язків із державами - членами ЄС, що є одним з інструментів реалізації євроінтеграційного курсу держави. Втілення в життя цих напрямів транскордонної співпраці матиме позитивний вплив на соціально-економічний розвиток області.

Loading...

 
 

ֳ


...