WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Вибір оптимальної моделі місцевого самоврядування для України -

Вибір оптимальної моделі місцевого самоврядування для України -

Чи закономірний цей результат? Чи став він наслідком саботажу з боку бюрократичної та бізнесової верхівки? Чи, може, українське суспільство ще об'єктивно не дозріло до цього реформування?

Очевидно, істина десь посередині. Хоча, на наш погляд, мала місце і звичайне для нашої країни бюрократичне головотяпство, нахабна самовпевненість чиновників, які опікувалися реформою, їх зневага до людей. Мовляв, це бидло все проковтне. Все це так. Однак, не знято з порядку денного питання про необхідність здійснення змін. Які ж шляхи виходу з кризової ситуації?

Як відомо, 23 грудня 2005 року на голосування у Верховній Раді України було поставлено нову редакцію законопроекту 3207-1 (варіант О.О.Мороза). Він має цілий ряд позитивних моментів. Разом з тим проект залишає невирішеними чимало проблем.

Серед них, слід виокремити наступні:

обмеженість визначення поняття "місцеве самоврядування";

посилення притаманного Конституції України одночасного визначення міст, селищ та сіл в якості видів адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів;

закріплення в Конституції України за сільським, селищним, міським головою, головою районної та обласної ради функцій керівництва виконавчим органом відповідної місцевої ради, а за сільським, селищним, міським головою — функцій головування на засіданнях відповідної ради;

збільшення строку повноважень сільських, селищних, міських голів з 4-ох до 5-ти років;

закріплення в Конституції України права управління об'єктами спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних і обласних рад;

суперечливість нових повноважень місцевих державних адміністрацій в областях, містах Києві та Севастополі;

встановлення обов'язковості визначення законом мінімальної частки від податків і зборів, які спрямовуються на формування доходів місцевих бюджетів;

створення умов для дублювання Кабінетом Міністрів України повноважень центральних органів виконавчої влади щодо спрямування та контролювання роботи підпорядкованих їм територіальних органів;

відсутність вказівок на те, що округа є просторовою основою для здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою, в яку добровільно об'єдналися жителі кількох населених пунктів;

відсутність правових підстав для встановлення та перенесення адміністративних центрів областей;

нереалістичність положень про порядок утворення виконавчих органів районних та обласних рад;

відсутність положень, які встановлюють порядок реорганізації Київської міської державної адміністрації у виконавчий орган Київської міської ради та місцеву державну адміністрацію у місті Києві;

відсутність регулювання порядку утворення (реорганізації) місцевих державних адміністрацій в областях, містах Києві та Севастополі, а також визначення суб'єкта прийняття рішення про ліквідацію районних державних адміністрацій.

Без розв'язання цих проблем реалізація закону 3207-1 буде стикатися з низкою труднощів, а то і взагалі стане неможливою.

Чи є ці недоліки законопроекту випадковими? На наш погляд, ні. Їх наявність у законопроекті пояснюється тим, що його автори намагаються змінити окремі положення, не відмовившись від застарілої ідеології державного будівництва та місцевого самоврядування. Адже цілком очевидно, що центральною позицією будь-яких нововведень повинно стати наближення влади до людини. Для цього слід зміцнити громаду, дати якнайбільше прав туди, де людина зустрічається з владою у повсякденному житті. Потрібна міцна вісь всієї влади: людина — громада — держава. Іншими елементами мусять стати демократія та посилення ролі держави у розв'язанні ключових суспільних проблем, зокрема у соціальному захисті громадян, в першу чергу, соціально вразливих верств населення (пенсіонерів, дітей, інвалідів тощо).

Окрім зміни ідеології державотворення та трансформації місцевого самоврядування слід комплексно підійти до процесу децентралізації, зокрема врахувавши при цьому міжнародний досвід.

Підготовка і реалізація перетворень можлива лише за умови тісної координації їх з проведенням структурних реформ в інших сферах суспільного життя: судової та правоохоронних органів, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, пенсійного забезпечення, податкової, бюджетної тощо.

Процес реформ слід розпочати з розробки концептуальних засад їх проведення. Думаємо, що документами, в яких знайшли б відображення ці засади могли б стати: Державна стратегія регіонального розвитку (з поглибленим викладенням процесів трансформації територіальної організації влади); доопрацьований проект Національної стратегії реформування місцевих органів виконавчої влади та системи місцевого самоврядування; доопрацьований проект Концепції реформування публічної адміністрації в Україні (з обов'язковим визначенням секторів державного управління та відповідальності органів державної влади за розробку "політики" в цих секторах); розроблений на базі викладених у відповідних проектах концептуальних напрямів реформування територіальної організації влади, проект програми трансформації місцевого самоврядування в Україні.

В первинних документах, насамперед, слід визначити цілі і напрями реформи системи місцевого самоврядування. До них можна віднести: створення на базовому рівні самоврядних, дієздатних, фінансово спроможних територіальних громад; формування повноцінного місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях; ліквідація районних державних адміністрацій та перетворення обласних державних адміністрацій з органів виконавчої влади загальної компетенції в контрольно-наглядові органи виконавчої влади, що здійснюють функції контролю виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади, забезпечення законності і правопорядку, узгодження державних і регіональних програм соціально-економічного, культурного розвитку, програм охорони довкілля, реалізацію заходів Державної регіональної політики та державно-цільових програм подолання депресивності окремих територій; перерозподіл повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, удосконалення матеріально-фінансового їх забезпечення.

Серед основних напрямків досягнення цих цілей — реформа адміністративно-територіального устрою, конституційне забезпечення процесу реформування (внесення змін до Конституції України щодо територіальної влади, адміністративно-територіального устрою тощо), забезпечення дієвого правового захисту місцевого самоврядування; розвиток громадянського суспільства.

Процес трансформації системи публічної влади мав би здійснюватися за такими етапами:

- підготовка і внесення змін до Конституції України розробка та прийняття законів про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою, про порядок утворення та повноваження об'єднаної територіальної громади (червень 2006 р. - червень 2007 р.);

- розробка критеріїв утворення базового та районного рівнів місцевого самоврядування, загальноукраїнське громадське обговорення єдиної моделі формування об'єднаної територіальної громади, яка передбачає можливість урахування місцевих відмінностей (січень-квітень 2007 р.);

- розробка нормативно-правових актів щодо створення адміністративно-територіальних одиниць базового та районного рівнів (за схемою область – Кабінет Міністрів України – Верховна Рада України)(квітень-липень 2007р.);

- організація та проведення виборів до представницьких органів новостворених адміністративно-територіальних одиниць базового та районного рівнів (вересень - грудень 2007р.).

В ході реалізації перелічених заходів слід передбачити необхідне ресурсне, інституційне, фінансове, організаційне та інше забезпечення процесу трансформації. Треба також відпрацювати питання законодавчого забезпечення розподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Украй необхідно розробити нормативно-правові акти, які визначатимуть повноваження органів місцевого самоврядування різних рівнів (з можливим наданням обласним державним адміністраціям та обласним радам права розробки та внесення пропозицій щодо особливостей організації системи місцевого самоврядування у регіонах). Не обійтися без формування базового та районного рівнів адміністративно-територіального устрою областей (включаючи передбачення процедури об'єднання територіальних громад відповідно до обласних критеріїв дієздатності).

Процес трансформації системи місцевого самоврядування повинен отримати відповідне інституційне супроводження. Загальну координацію процесу розробки та впровадження Програми трансформації місцевого самоврядування має здійснювати Національна Рада з питань державного управління і місцевого самоврядування при Президентові України. Крім того, в Україні можна було б запровадити інститути Уповноваженого з питань державного управління і місцевого самоврядування та координаторів розробки та впровадження Програми трансформації системи місцевого самоврядування. Для підготовки концептуальних і нормативно-правових документів щодо забезпечення трансформаційних процесів Національною Радою з питань державного управління і місцевого самоврядування при Президентові України має бути створена відповідна фахова робоча група. Крім того, при Президентові України слід створити узгоджувальну інституцію з питань розробки та впровадження Програми – Агенцію з питань розвитку місцевого самоврядування.

Таким чином, ми окреслили деякі основні проблеми трансформації державного управління та місцевого самоврядування в Україні. Сподіваємося, що наш погляд на ці питання буде зустрінутий з розумінням і зацікавленням.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...