WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Проблеми поступу місцевого самоврядування -

Проблеми поступу місцевого самоврядування -

Одним із кроків щодо утвердження державних гарантій місцевого самоврядування стало ухвалення вже згаданого Указу Президента України "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні" від 30 серпня 2001 року і затвердження Програми щодо такої підтримки. В Указі та Програмі можна знайти відповіді на питання комплексного законодавчого забезпечення місцевого самоврядування, зміцнення його фінансово-економічних основ, наукового, кадрового, інформаційного супроводження тощо.

Важливою темою інноваційного етапу місцевого і регіонального розвитку є його ресурсне забезпечення. Ця тема обговорювалась на всеукраїнському семінарі, який відбувся в Києві 10 листопада 2001 року. На семінар, де виступали провідні українські та зарубіжні експерти, були винесені питання: фінансові та інвестиційні ресурси місцевого і регіонального розвитку; матеріальні та нематеріальні активи як ресурс місцевого та регіонального розвитку; правові, політичні, інституційні компоненти стратегічного планування місцевого та регіонального розвитку. Учасники семінару обговорили і в основному схвалили проект Програми сприяння ресурсному забезпеченню місцевого та регіонального розвитку, а також прийняли відповідну резолюцію. Планується, що ця тема знайде своє продовження і буде обговорюватись на регіональному рівні. Метою семінару було визначення джерел та пошук механізмів використання основних та додаткових ресурсів місцевого і регіонального розвитку. Серед інших розглядалися такі проблеми ресурсного забезпечення:

  • фінансово-економічні та інвестиційні ресурси місцевого та регіонального розвитку;

  • проблеми та перспективи використання об'єктів державної, комунальної, приватної власності в інтересах місцевого і регіонального розвитку;

  • політико-правові ресурси формування засад місцевого і регіонального розвитку (проблематика організації та проведення місцевих виборів);

  • інституційна підтримка місцевого і регіонального розвитку; кооперація ресурсів;

  • інформаційне та інтелектуальне забезпечення місцевого і регіонального розвитку;

  • кадрові ресурси місцевого і регіонального розвитку;

  • стратегічне планування як інструмент ефективності залучення ресурсів розвитку;

  • імідж та репутація суб'єктів місцевого і регіонального розвитку як компонент політики розвитку;

  • міжсекторне співробітництво як інструмент ресурсного забезпечення місцевого і регіонального розвитку;

  • міжнародна технічна допомога та кооперація щодо розв'язання проблем місцевого і регіонального розвитку.

Ще однією перспективною розробкою є напрацювання нової редакції Закону про місцеве самоврядування. Роботу над проектом координувала Спілка лідерів місцевих та регіональних влад України і він вже внесений на розгляд Верховної Ради України. Проект є інноваційним щодо визначення статусу територіальних громад, принципів їх можливого об'єднання, розмежування повноважень і відповідальності за надання відповідних послуг населенню, вдосконалення системи місцевого врядування, збалансування власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування тощо. Можна сподіватись, що цей документ буде важливим чинником подальшої демократизації суспільства, впровадження на місцевий рівень принципів адміністративної реформи.

Аналіз процесів, що відбуваються на центральному, регіональному та місцевому рівнях організації влади дозволяє зробити деякі висновки щодо характерних рис нового етапу місцевого і регіонального розвитку.

З точки зору здійснення адмінреформи, державної регіональної політики на рівні центральних органів державної влади вони полягають:

1) у зміні стереотипів до державного управління: від суперцентралізованої системи т.зв. "ручного" управління до переходу на методи регуляторної політики;

2) у децентралізації державного управління на регіональний рівень і деконцентрації владних повноважень з передачею на місцевий і регіональний рівні відповідних фінансових ресурсів, реалізації принципу субсидіарності;

3) у переході на стратегічне планування регіонального розвитку шляхом розробок, впровадження та підтримки програм регіонального розвитку, зокрема, розробки та реалізації Національної програми місцевого і регіонального розвитку, а також програм проведення стимулюючої регіональної інвестиційної політики;

4) у підтримці інституційних форм місцевого і регіонального розвитку, таких як агентства регіонального розвитку;

5) у створенні сприятливого для місцевого і регіонального розвитку законодавчого клімату, впровадження ринкової ідеології на основі нових податкового, земельного, цивільного, господарського кодексів;

6) у здійсненні реформи адміністративно-територіального устрою, а також вдосконалення адміністративного законодавства (прийняття адміністративного кодексу, кодексу про адміністративні процедури) та системи адміністративної юстиції.

На регіональному і місцевому рівнях ці риси, зокрема, проявляються:

1) у створенні механізмів партнерських відносин між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

2) у функціональному розподілі сфер відповідальності між регіональним, субрегіональним та місцевим рівнями публічної влади за надання населенню відповідних адміністративних та громадських послуг;

3) у стратегічному плануванні розвитку територій та територіальних громад;

4) у проведенні аудиту та створенні системи ресурсного забезпечення місцевого і регіонального розвитку;

5) у налагодженні міжсекторального співробітництва по лінії: місцева влада, неурядові, громадські організації, політичні партії, наукові установи, підприємницькі, бізнесові структури;

6) у розробці та впровадженні інноваційних програм місцевого і регіонального розвитку;

7) у використанні нових інформаційних технологій щодо місцевого врядування, прозорих процедур прийняття і виконання управлінських рішень;

8) у широкому залученні населення, громадськості до вирішення питань місцевого значення.

Після закінчення парламентських та місцевих виборів інноваційні тенденції у процесах місцевого і регіонального розвитку слід закріпити і розвинути у законодавчій роботі парламенту, через нові технології управлінської діяльності органів місцевого самоврядування. До влади прийдуть нові політики, нові фахівці. Головне — зберегти "інституційну пам'ять" перетворень, не втратити позитивні здобутки на шляху місцевого і регіонального розвитку, розбудувати сучасну і дієву систему місцевого самоврядування.

1 Див., зокрема: М.Пухтинський. Проблеми розвитку місцевого самоврядування в контексті адміністративної реформи та здійснення державної регіональної політики. – К., Логос, 2001, с. 65-69.

2 Український муніципальний рух: 10 років поступу. – К., Логос, 2001. С. 266-388.

3 Український муніципальний рух: 10 років поступу. – К., Логос, 2001. С. 383-386.

4 Сундаков Алекс. Реформи системи державного управління в Україні: на шляху трансформації – К., 2001, с.7-9.

5 С. Романюк. Політика регіонального розвитку в Україні: сучасний стан і нові можливості. – Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів. – К.:2001, с.20.

6 Див.: Український муніципальний рух: 10 років поступу: Зб. Матеріалів та документів VI Всеукраїнських муніципальних слухань. – К.: Логос, 2001.

Loading...

 
 

ֳ


...