WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Концептуальні підходи до перспектив місцевого і регіонального розвитку -

Концептуальні підходи до перспектив місцевого і регіонального розвитку -

Концептуальні підходи до перспектив місцевого і регіонального розвитку

1. Загальні питання

Розвиток місцевого самоврядування і реалізація державної муніципальної політики на практиці відбувається у тісному зв'язку з регіональним розвитком та здійсненням державної регіональної політики, проведенням адміністративної реформи. Тому концептуальне бачення перспектив місцевого і регіонального розвитку має особливе значення для взаємодії різних рівнів місцевого самоврядування, а також органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

Таке бачення викладено у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір". Варто звернутись, зокрема, до положень розділів V та XI зазначеного документа, в яких йдеться про інституційні перетворення, пов'язані із підвищенням дієздатності держави, новим етапом адміністративної, конституційної, судової реформ; здійснення активної державної регіональної політики, метою якої проголошується створення умов для динамічного збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій. В Посланні підкреслюється також, що державна регіональна політика здійснюватиметься в тісному взаємозв'язку з адміністративною реформою та реформуванням адміністративно-територіального устрою.1

Аналіз процесів, що відбуваються на центральному, регіональному та місцевому рівнях організації влади дозволяє зробити деякі висновки щодо характерних рис нового етапу місцевого і регіонального розвитку.2

З точки зору здійснення адміністративної реформи, державної регіональної політики на рівні центральних органів державної влади ці риси полягають:

1) у зміні стереотипів до державного управління: від суперцентралізованої системи т. зв. "ручного" управління до переходу на методи регуляторної політики;

2) у децентралізації державного управління на регіональний рівень і деконцентрації владних повноважень з передачею на місцевий і регіональний рівні відповідних фінансових ресурсів, реалізації принципу субсидіарності;

3) у переході на стратегічне планування регіонального розвитку шляхом розробки, впровадження та підтримки програм регіонального розвитку, зокрема, розробки та реалізації Національної програми місцевого і регіонального розвитку, а також програм проведення стимулюючої регіональної інвестиційної політики;

4) у підтримці інституційних форм місцевого і регіонального розвитку, таких як агентства регіонального розвитку;

5) у створенні сприятливого для місцевого і регіонального розвитку законодавчого клімату: впровадження ринкової ідеології нових — Земельного, Цивільного, Господарського, Податкового — кодексів;

6) у здійсненні реформи адміністративно-територіального устрою, а також вдосконалення адміністративного законодавства (прийняття Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу про адміністративні процедури) та системи адміністративної юстиції.

На регіональному і місцевому рівнях ці риси, зокрема, проявляються:

1) у створенні механізмів партнерських відносин між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

2) у функціональному розподілі сфер відповідальності між регіональним, субрегіональним та місцевим рівнями публічної влади за надання населенню відповідних адміністративних та громадських послуг;

3) у стратегічному плануванні розвитку територій та територіальних громад;

4) у проведенні аудиту та створенні системи ресурсного забезпечення місцевого і регіонального розвитку;

5) у налагодженні міжсекторного співробітництва місцевої влади, неурядових, громадських організацій, політичних партій, наукових установ, підприємницьких, бізнесових структур;

6) у розробці та впровадженні інноваційних програм місцевого і регіонального розвитку;

7) у використанні нових інформаційних технологій щодо місцевого самоврядування, прозорих процедур прийняття і виконання управлінських рішень;

8) у широкому залученні населення, громадськості до вирішення питань місцевого значення.

2. Національна програма збалансованого місцевого і регіонального розвитку

Висловлені міркування підводять до окреслення стратегії збалансованого місцевого і регіонального розвитку як певного симбіозу державної регіональної і муніципальної політики. Вона може бути розкрита з точки зору її програмних засад, оцінки об'єктивно існуючої ситуації та факторів розвитку, логіки побудови, напрямів та алгоритму здійснення.

Вищезгадана стратегія може бути викладена у Національній Програмі місцевого і регіонального розвитку, як складова реалізації відповідного законодавства і політики.

Національна Програма збалансованого місцевого і регіонального розвитку повинна включати:

  1. Програмно-цільовий підхід до розв'язання довгострокових, середньострокових та поточних проблем місцевого і регіонального розвитку.

  2. Стратегічне планування процесів місцевого і регіонального розвитку.

  3. Комплексний підхід до соціально-економічного розвитку територій з врахуванням:

    1. Реструктуризації промислового, кадрового потенціалу.

    2. Продовження реформи міжбюджетних відносин, трансформації відносин власності.

    3. Проведення земельної, податкової реформ.

    4. Генеральної схеми планування території України.

    5. Трансформації системи адміністративно-територіального устрою.

    6. Реформування систем соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти.

  1. Диспозитивний, періодизований і взаємопов'язаний план здійснення адміністративної реформи на місцевому і регіональному рівнях.

  2. Цільовий проект регіоналізації, здійснення регіональної політики.

  3. Напрями використання місцевої ініціативи, аналізу, накопичення і трансляції позитивного досвіду, підтримки інноваційних проектів та програм місцевого розвитку.

  4. Системи забезпечення:

    1. Державної фінансової, інформаційної, науково-методичної підтримки процесів територіального розвитку.

    2. Використання ресурсного потенціалу територій.

    3. Розвитку кадрового потенціалу.

    4. Нормативно-правового супроводження розвитку місцевої демократії.

    5. Партнерських взаємовідносин суб'єктів місцевої публічної влади.

    6. Міжсекторного співробітництва.

    7. Судового та інших форм правового захисту юридичних та фізичних осіб.

  1. Інституціональну спеціалізовану підтримку місцевого і регіонального розвитку.

  2. Легалізовані механізми лобіювання інтересів суб'єктів місцевого і регіонального розвитку в органах державної влади.

  3. Скоординовану структуру та механізми міжнародної кооперації, залучення інвестицій щодо реалізації проектів і програм розвитку територій та територіальних громад.

Перспективи збалансованого місцевого і регіонального розвитку, насамперед, пов'язані із структурними реформами, становленням громадянського суспільства. Для того, щоб накреслити підходи до стратегії цього розвитку необхідно:

  • виходити із його сучасної конституційно-правової моделі;

  • існуючих проблем, що гальмують його розвиток;

  • комплексне бачення місцевого самоврядування, як цілісної відкритої системи з її складовими елементами, суб'єктами, що знаходяться в режимі активного функціонування;

  • представляти механізми взаємодії, партнерства системи місцевого самоврядування з іншими складовими публічної влади, а також громадянського суспільства;

  • схематично окреслити взаємозв'язок збалансованого місцевого і регіонального розвитку із структурними реформами, що здійснюються;

  • розглянути альтернативні проекти поступу місцевого і регіонального розвитку з аналізом та оцінкою можливих ризиків;

  • враховувати національні, культурні, історичні, ментальні особливості збалансованого місцевого і регіонального розвитку;

  • запрограмувати системне забезпечення збалансованого місцевого і регіонального розвитку: фінансово-економічне, державно-правове, кадрове, інформаційне, освітянсько-просвітницьке;

  • використати високий потенціал муніципального руху, накопичений досвід формування територіальних громад, реалізовані муніципальні ініціативи, проекти, програми;

  • виходити із конституційно-визначеної форми державного правління та устрою.

В Національній Програмі збалансованого місцевого і регіонального розвитку мають бути взаємопов'язані дві важливі складові.

Перша — зміцнення організаційно-правової, фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування.

Друга — визнання державною владою за місцевим самоврядуванням його ролі партнера, а не суперника держави, інноваційного суб'єкта державотворення.

Неприпустимо протиставляти поступ місцевого самоврядування розвиткові держави; місцеве самоврядування — невід'ємний елемент процесу державотворення, тому що демократична держава будується не лише згори, а, передусім, знизу.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...