WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Місцеве самоврядування у Швеції -

Місцеве самоврядування у Швеції -

Місцеві бюджети

1999 року сукупні видатки місцевих та окружних рад у Швеції склали 22,7% ВВП. Місцеві бюджети стрімко зросли протягом 1960-1970-х років. У 1980-х роках це зростання уповільнилось удвічі порівняно з 1970-ми роками. Заплановане збільшення видатків місцевих бюджетів на 2000-2003 роки складає 0,7-1,2% за рік.

Видатки на заробітну плату склали 1999 р. 51,4% сукупних видатків муніципальних бюджетів та 49,1% окружних бюджетів.

Освіта є найбільшою видатковою функцією муніципальних бюджетів і складає 29% сукупних видатків. Другою за обсягом видатковою функцією є забезпечення на старості і догляд за людьми з функціональними вадами (28%), на третьому місці -видатки на дошкільну освіту (12%). Муніципалітети взяли на свій баланс забезпечення на старості від 1992 р. Пізніше муніципальні бюджети включили до своїх видатків догляд за людьми з відхиленням у розумовому розвитку (1991-1996 рр.), а також утримання психічно хворих (1995 р.). У ландстинґах пріоритетною видатковою функцією є охорона здоров'я та медичне обслуговування — понад 80% загальних поточних видатків.

Частка капітальних видатків у сукупних видатках місцевих та окружних бюджетів поступово зменшувалася від початку 1970-х років. 1999 року капіталовкладення склали 5,6% сукупних видатків місцевих бюджетів.

Головним джерелом доходів місцевих бюджетів є прибутковий податок, що збирається на відповідних територіях. Сьогодні це джерело складається винятково з прибуткового податку з громадян та податку на пенсію. Раніше сюди входили надходження від податку на прибуток підприємств, податку на прибутки від капіталу та окремих видів нерухомості. Органи місцевого самоврядування мають право самі встановлювати податкові тарифи.

Держава намагається регулювати загальний податковий тягар у Швеції. Це може суперечити праву місцевих органів влади на оподаткування та самостійність. Протягом 1991-1994 рр. риксдаг заморозив розмір прибуткового податку на місцях на існуючому рівні. У 1995-1996 роках обмеження були послаблені, й багато місцевих рад підвищили ставки оподаткування. У 1997-1999 роках діяло правило, що той місцевий бюджет, який підвищував податкову ставку порівняно з 1996 р., втрачав половину можливих надходжень внаслідок зменшення на таку саму суму державних дотацій. Від 2000 р. не існує жодних обмежень стосовно оподаткування.

У 2000 р. найвища ставка прибуткового податку в місцевих бюджетах склала 33,17%, найнижча - 27,13%. Середній показник - 30,53%.

1 січня 1996 р. було запроваджено нову систему міжбюджетного вирівнювання, її метою є надання можливості всім органам місцевого самоврядування гарантувати громадянам "однакову якість послуг за однакову ціну", незалежно від місця проживання. Різниця у рівні надання послуг та потреб має віддзеркалюватися у різниці бюджетного наповнення. Вирівнювання доходів означає, що місцеві бюджети, у яких податкоспроможність населення менша, ніж у середньому по Швеції, отримують субсидії, а бюджети з вищою за середню податкоспроможністю населення роблять відрахування. Дотаційний фонд складається із загальної суми відрахувань. Обсяг відрахування чи субсидії становить 95% різниці між податкоспроможністю населення певної територіальної громади та середнім показником по країні.

Вирівнювання видатків покликане вирівняти різницю між потребами та видатками. Це означає, що місцеві бюджети, в яких потреби перевищують обсяг видатків отримують субсидію з держбюджету. Фонд субсидій дорівнює сумі вилучень із місцевих бюджетів, у яких видатки більші за потреби.

Місцеві бюджети отримують загальну дотацію з держбюджету. Вона складається з двох частин: одна – за кількістю населення, друга – за віковим складом населення. Перша виплачується загальною сумою із розрахунку на одного мешканця, а обсяг другої різний для різних вікових груп. Обсяг дотації неоднаковий для муніципалітетів та округів.

Відносно значна частку доходів місцевих бюджетів припадає на надходження від плати за надані послуги. Вони складають понад 8,4% сукупних доходів муніципалітетів (дані за 1999 р.).

Значну частку доходів окружних бюджетів складають суми виплат установ державного соціального страхування лікарням, поліклінікам тощо.

До 2015 року діти, народжені на початку 1990-х рр., вчитимуться у середніх школах та гімназіях. Водночас зросте частка пенсіонерів у загальній кількості населення. Такі демографічні зміни поставлять складні завдання перед місцевими бюджетами.

Придбання товарів і послуг

Придбання товарів і послуг місцевими та державними органами влади регулюється законом про державну закупівлю товарів і послуг, який вступив у силу 1994 р. Положення закону узгоджено з правилами закупівлі на внутрішньому ринку ЄС. Цей досить докладний і деталізований документ покликаний розвивати конкуренцію та попередити дискримінацію. Згідно з положеннями закону, здійснену закупівлю можна оскаржити у суді.

Службовці органів місцевого самоврядування

1999 року у місцевих та окружних радах Швеції працювали понад мільйон службовців (21% у муніципалітетах і 6% у ландстинґах). Державні службовці складали 6% усього зайнятого населення Швеції.

Муніципалітет чи ландстинґ часто є найбільшим працедавцем у територіальній громаді чи регіоні. 51% муніципальних службовців працюють у галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення, 23%- у галузі освіти. Більшість муніципальних службовців (79%) складають жінки, багато з них працює неповний робочий день. У 1998 році жінки складали понад 81% службовців ландстинґів. Найбільший муніципалітет має близько 50 000 службовців, а найбільший ландстинґ - 45 000, що робить їх за шведськими мірками дуже значними працедавцями.

Службовці муніципалітетів та ландстинґів належать, як правило, до однієї з профспілок у складі Шведської асоціації профспілок (Ю), Профспілкового об'єднання працівників фізичної праці, Об'єднання службовців (ТСО) або Національного об'єднання професійних асоціацій, переважно для робітників з вищою освітою (ЗАСО). Шведська спілка муніципальних службовців є найбільшою окремою профспілкою Швеції і входить до складу Ю.

Колективні угоди про заробітну плату та інші домовленості, участь в ухваленні рішень, а також умови праці укладаються між Асоціацією муніципалітетів Швеції, Асоціацією ландстинґів, з одного боку, та різними профспілковими організаціями.

Відносини між державою та органами місцевого самоврядування

Центральний уряд та органи місцевого самоврядування постійно співпрацюють у різних галузях та в різний спосіб. Розподіл функцій між різними рівнями влади постійно змінюється. Уряд та риксдаг визначають основні параметри всього державного сектора. Але в межах цих параметрів органам місцевої влади, за загальної погодженості, надано значної свободи самостійно формувати та виконувати державні програми, виходячи з місцевих умов.

Держава спрямовує та контролює роботу органів місцевого самоврядування, користуючись своїм правом ухвалювати закони, видавати укази та постанови й здійснюючи нагляд через систему державних установ.

Спеціальні закони в галузі освіти, соціального забезпечення, планування і будівництва та ін. також є способом контролю, оскільки точно визначають, як органи місцевого самоврядування мають виконувати різні програми.

Ще один спосіб контролю полягає в тому, що ухвалені місцевими чи окружними радами рішення можуть бути оскаржені будь-яким членом відповідної ради в державному адміністративному суді, який перевіряє відповідність цих рішень закону.

Органи місцевого самоврядування та ЄС

Членство Швеції в ЄС не має прямого впливу на місцеве самоврядування. Тік само й деякі важливі для місцевих громад питання, як, скажімо, соціальна політика та оподаткування, залишаються поза компетенцією ЄС. Але опосередковано співпраця між державами-членами ЄС дедалі більше позначається на діяльності органів місцевого самоврядування у Швеції. Це, зокрема, стосується і питань, що не входять до компетенції ЄС, наприклад, соціальна політика та допомога незахищеним групам населення — старим та інвалідам.

Водночас надані кошти та засади структурних фондів ЄС збільшили можливості органів місцевого самоврядування Швеції в розвитку територіальних громад і розширенні співпраці та взаємообміну з місцевою владою інших країн. Серед галузей місцевого самоврядування, на які безпосередньо поширюється законодавство ЄС — охорона навколишнього середовища, державне постачання та енергетика.

Окрім того, розширенню міжнародних зв'язків органів місцевого самоврядування Швеції значно посприяли демократичні перетворення в країнах колишнього Східного блоку. Місцеві ради Швеції та інших скандинавських країн беруть участь у програмах регіонального розвитку країн Балтики та північно-західної частини Росії.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...