WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Інструменти і ресурсів місцевого та регіонального розвитку -

Інструменти і ресурсів місцевого та регіонального розвитку -

Іншими нематеріальними ресурсами розвитку є інформаційний ресурс, науково-інтелектуальний потенціал, законодавчо-правове забезпечення і правові гарантії, імідж (особи, організації, поселення, регіону), кадровий потенціал, подолання стереотипів і ментальних обмежень минулого тощо.

Муніципальна реформа – ресурс розвитку

Великий ресурсний потенціал розвитку втрачається через неналежне використання законодавчо-правового забезпечення місцевого самоврядування. Мова йде про те, що значна кількість можливостей, що надано місцевому самоврядуванню, і дотепер (хоча пройшло більше чотирьох років після ухвалення в 1997 році чинної редакції Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") залишається незадіяним. Муніципальна реформа, яку ми розуміємо як конкретизацію і втілення в дійсність, у реалії повсякденного буття новацій і положень чинного законодавства та засвоєння органами самоврядування, територіальними громадами і їх членами можливостей, що надані законодавством України, фактично призупинилась. Для здійснення муніципальної реформи необхідно: провести аналіз ситуації в галузі муніципальної діяльності з виявленням ключових проблем, груп сприяння і протидії реформі, визначенням шляхів вирішення проблем, нейтралізації противників і посилення прихильників; створити Програму здійснення муніципальної реформи з визначенням у ній методології, інструментів, виконавців, шляхів і ресурсів.

Завданнями муніципальної реформи, на наш погляд, є:

- унормування статусу самодостатніх територіальних громад і їх формування;

- комуналізація майна і землі територіальних громад;

- формування спільної власності територіальних громад і порядку її використання та управління нею;

- засвоєння інструментів "відкритої влади" (громадські слухання, місцеві ініціативи, місцеві референдуми, самоорганізація населення за місцем проживання, взаємодія влади і громадських організацій тощо);

- втілення бюджетних інновацій законодавства (самостійність бюджетів органів місцевого самоврядування, поточний бюджет і бюджет розвитку, бюджетне забезпечення на рівні мінімальних соціальних потреб, нормативи бюджетного забезпечення тощо);

- правове і процедурне визначення усіх аспектів і механізмів делегування повноважень (передача і прийняття повноважень та відповідальності і відповідних ресурсів для реалізації повноважень, врегулювання колізій стосовно делегування, юридична і економічна відповідальність за невиконання чи неналежне виконання делегованих повноважень та ненадання ресурсів, юридичне оформлення делегування тощо);

- практичне розмежування повноважень між органами самоврядування різного рівня, виходячи із принципів субсидіарності і здатності надавати ті чи інші послуги на кожному із рівнів місцевої влади, що передбачено як статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", так і статтею З Європейської Хартії місцевого самоврядування;

- засвоєння територіальними громадами статутного права (розробка і впровадження статутів територіальних громад);

- інформатизація місцевого управління; відпрацювання механізмів інформаційної взаємодії місцевої влади і територіальної громади, виконавчих і представницьких органів місцевого самоврядування та їх підрозділів;

- врегулювання статусу діячів місцевого самоврядування (політиків і службовців), в тому числі і соціально-економічних аспектів їх діяльності (заробітна платня, компенсації, соціальний захист тощо);

- відпрацювання механізмів стримування і противаг у діяльності міських голів, представницьких і виконавчих структур місцевого самоврядування, в тому числі застосування судових і погоджувальних механізмів при виникненні суперечок між різними суб'єктами влади на місцях і між суб'єктами влади різного рівня;

- створення спеціальних економічних зон, зон пріоритетного розвитку та інших механізмів стимулювання розвитку, участь у цьому процесі та у процесі їх функціонування органів місцевого самоврядування;

- відпрацювання механізмів впливу місцевого самоврядування на підприємства некомунальної форми власності, в тому числі з кадрових питань, партнерство місцевого самоврядування із сферою виробництва і підприємництва на місцевому рівні (взаємодія влади і бізнесу);

  • впровадження механізму суспільного замовлення і тендерного розподілу коштів на його виконання;

  • послідовне і несуперечливе втілення загальних норм галузевих повноважень органів місцевого самоврядування (статті 26 — 40 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні") у галузевому законодавстві;

  • впровадження методів стратегічного планування і прогнозування;

  • засвоєння методів оперування з кредитними та інвестиційними ресурсами;

  • впровадження Європейської Хартії місцевого самоврядування ...

Як бачимо, в Україні є досить широке поле діяльності для реформування муніципального життя, як шляхом процедурного забезпечення втілення національного правового поля, так і його подальшого розвитку відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування, Конституції України і Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". За результатами аналізу щодо дотримання Україною вимог Європейської Хартії місцевого самоврядування стверджується, що у нас виконується лише третина пунктів Хартії, в тому числі лише третина обов'язкових до виконання пунктів.

Муніципальна реформа складається із правової, організаційної, кадрової та інших складових. Звичайно, її реалізація потребує ресурсного забезпечення. Але пам'ятаємо одну з аксіом політики: "Владу і ресурси ніхто добровільно не віддає!" Навіть, якщо їх перерозподіл передбачено законом і Конституцією! Закони ж, в свою чергу, працюють не автоматично, а через людей, через владні структури. Звідси можна зробити висновок, що без наполегливої і творчої роботи органів і діячів місцевого самоврядування, потужного тиску з їх боку з метою змусити всі органи центральної і місцевої влади дотримуватись законодавства, усі новації, що містяться у Конституції України і Законі "Про місцеве самоврядування в Україні", весь правовий простір, що вони надають місцевому самоврядуванню, залишаться правовими деклараціями.

Література

  1. Рубцов В.П. Про досвід економічних реформ в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня "Магістр ділової адміністрації", - Міжнародний Інститут Менеджменту, Київ, 1993.

  2. Kozak M., Pyszkowski A., Szewczyk R. - Slownik rozwoju regionalnego. – PARR – Warsawa – 2000.

  3. Grzegorz Gorzelak. - Regional and local potential for transformatios in Poland. – European Institute for regional and local development in Poland. – Warsaw. – 1998. – 186 p.

  4. Marek Kozak, Robert Szewczyk. - Rozwoj regionalny w Polsce – podstawowe informacje. – Polska agencia rozwoju regionalnego. – Warsawa. – 1998. – 25 s.

  5. A pilot regional development programme. Experriense – Results – Inspirations. - Edited by Marek Kozak and Andrzej Pyszkowski. – Warsawa. – 1999.

  6. Agencja rozwoju komunalnego – ARK. - Warsawa. - 2000 рік. (Інформаційний буклет)

  7. Український регіональний вісник (УРВ). - Інститут Схід-Захід. - №4, 6, Київ. – 2000, - 26 стор.

  8. Рубцов В.П. Інструментальне забезпечення регіональної політики. В книзі "Інститути і інструменти розвитку територій". Київ, Ін-т "Схід – Захід", 2001.

  9. В.Г.Пархоменко, В.Я.Прошко. Громада планує майбутнє. Практичний посібник зі стратегічного планування розвитку міст. Ж-л "Аспекти самоврядування", №2,3. 2000.

  10. Дробенко Г.О., Брусак Р.Свірський Ю.І. Стратегічне планування розвитку територіальних громад. Методичний посібник. Львів, 2000.

  11. Рубцов В.П. Статут міста як інструмент муніципальної реформи. Ж-л. "Вісник Української Академії державного управління при Президентові України". №4/1999, 7 стор.

  12. Матеріали конференції Світового Банку. Регіональна політика та регіональний розвиток в Україні: Досягнення та напрямки подальшого руху. Київ, листопад 2001.

Loading...

 
 

ֳ


...