WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Проблеми та перспективи розвитку законодавства про місцеве самоврядування -

Проблеми та перспективи розвитку законодавства про місцеве самоврядування -

3) вдосконалення системи місцевого самоврядування, що передбачає:

а) законодавче визначення статусу територіальної громади, внутрішньої організації, процедури утворення та реорганізації територіальних громад, їх державної реєстрації;

б) зміну статусу і порядку формування обласних та районних рад. При цьому, обласні ради мають набути статусу представницьких органів регіонального співтовариства і обиратися населенням області на основі рівного виборчого права;

в) зміну складу та порядку формування виконавчих органів місцевого самоврядування. Так, до складу виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад доцільно включати лише заступників сільського, селищного, міського голови, керівників відділів та управлінь і керуючого справами, які одноосібно призначаються відповідним головою;

г) створення в системі місцевого самоврядування спеціальних правоохоронних формувань – муніципальної міліції, яка б забезпечувала виконання рішень органів місцевого самоврядування з питань забезпечення законності, правопорядку, охорони прав і законних інтересів громадян;

д) законодавче визначення місця та ролі територіальної громадив системі місцевого самоврядування, її виключних повноважень, активне запровадження в практику місцевого самоврядування різних форм прямої демократії, безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування, підвищення ролі органів самоорганізації населення у вирішенні питань надання соціальних послуг населенню;

4) чіткий розподіл сфер компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування різного рівня та органами державної влади на основі:

а) законодавчого розмежування понять "повноваження державної влади (органу виконавчої влади)", "повноваження місцевого самоврядування". При цьому до повноважень державної влади мають бути віднесені повноваження, наслідки виконання яких (в першу чергу – правові, організаційні та соціально-економічні) пов'язані із інтересами населення України в цілому, в той час, як наслідки виконання повноважень місцевого самоврядування спрямовані на безпосереднє забезпечення життєдіяльності територіальної громади, пов'язані з її інтересами;

б) забезпечення реалної реалізації принципів демократизму і субсидіарності, що передбачає формування компетенції органів влади з низового (місцевого) рівня – до відання місцевого самоврядування слід віднести всі публічні справи, які спроможна вирішувати територіальна громада та її органи. Відповідно, до компетенції органів регіонального самоврядування мають бути віднесені лише ті питання, які зачіпають інтереси регіонального співтовариства в цілому або не можуть бути вирішені на низовому рівні, а до компетенції органів виконавчої влади включаються питання, які вимагають централізованого керівництва, виходять за межі можливостей органів регіонального і місцевого самоврядування або не відповідають їх природі. Зокрема, до відання місцевих державних адміністрацій доцільно було б віднести функції по контролю та нагляду за додержанням Конституції і законів України, прав і свобод громадян;

в) фінансового, матеріального та іншого ресурсного забезпечення виконання органами місцевого самоврядування делегованих їм окремих повноважень органів виконавчої влади. При цьому, необхідно законодавчо визначити принципи, умови та порядок делегування окремих повноважень органів виконавчої влади, форми контролю за виконанням делегованих повноважень, а також відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб за невиконання або неналежне виконання делегованих повноважень.

Для кожного рівня влади законом має бути встановлено перелік повноважень, які не можуть бути вилучені і передані, або делеговані до іншого рівня влади;

5) визначення правового режиму комунальної власності, що має на меті:

а) законодавче закріплення структури об'єктів комунальної власності, визначення переліку об'єктів виключного права комунальної власності (об'єкти, які не можуть бути відчужені ні за яких умов);

б) диференціацію об'єктів спільної власності територіальних громад на об'єкти спільної сумісної та спільної часткової власності;

в) заборону приватизації об'єктів права комунальної власності, якщо наслідком цього стане скорочення обсягу та погіршення якості послуг, що надаються населенню шляхом використання цих об'єктів;

в) формування обласної та районної комунальної власності як власності відповідних регіональних співтовариств, та передача відповідних об'єктів сумісної спільної власності територіальних громад до районної та обласної власності (об'єктів, які функціонують в інтересах населення регіону в цілому);

6) вдосконалення механізмів ресурсного забезпечення розвитку територіальних громад;

7) посилення державної підтримки розвитку місцевого самоврядування;

8) зміцнення гарантій місцевого самоврядування, вдосконалення процедури судового захисту прав та інтересів місцевого самоврядування.

Нагальність законодавчого вирішення зазначених питань обумовила різку активізацію законопроектної діяльності у галузі муніципального права. Так, сьогодні на різних етапах законотворчого та законодавчого процесу перебувають одночасно кілька законопроектів, зокрема:

"Про місцеве самоврядування в Україні" (нова редакція);

"Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації";

"Про комунальну власність";

"Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (нова редакція);

"Про місцеві податки та збори";

"Про асоціації та інші об'єднання органів місцевого самоврядування";

"Про комунальний кредит та місцеві запозичення";

"Про державний земельний кадастр";

"Про охорону земель";

"Про засади стимулювання розвитку регіонів";

Загальнодержавна програма розвитку малих міст.

Крім того вносяться пропозиції з підготовки проектів законів, інших нормативно-правових актів щодо подальшого здійснення адміністративної реформи на місцевому і регіональному рівнях, реформування адміністративно – територіального устрою та визначення територіальної основи місцевого самоврядування, стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності на місцевому та регіональному рівнях, активізацію розвитку регіональної інфраструктури, проведення експериментів щодо прискорення розвитку регіонів тощо.

Особливі сподівання при цьому покладаються на Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" (нова редакція), який вже пройшов перше читання у Верховній Раді України, зокрема, сподівання деяких політиків, що він має вирішити всі основні проблеми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування. У зв'язку з цим не можна не зауважити, що прийняття цього Закону безумовно слід розглядати як суттєвий крок на шляху зміцнення правової основи місцевого самоврядування. В той же час слід дуже ретельно продумати предмет та ідеологію Закону, з тим, щоб його прийняття не призвело до виникнення правових колізій. І в цьому плані важливо не допустити надмірного розширення предмету Закону, перетворення його на своєрідний Муніципальний кодекс.

Доречно також обговорити і саму назву Закону – "Про місцеве самоврядування". Як відомо, Конституція України розглядає місцеве самоврядування як відносно самостійну форму публічної влади. І цілком слушно поставити питання яким має бути предмет закону про владу?

Із законодавчої практики багатьох держав, в тому числі і України, ми знаємо приклади законів про організацію влади, про засади організації влади, про принципи організації влади6 тощо або законів про окремі рівні влади7 чи про суб'єктів влади. Такий підхід дозволяє більш менш чітко визначити предмет закону і зосередитися на регламентації принципових положень організації і функціонування місцевого самоврядування, які потім деталізуються в інших законах та в актах локальної нормотворчості (статутах територіальних громад).

1 Виділено автором.

2 Цит. по: Определение и пределы принципа субсидиарности. Доклад Координационного Комитета по местным и региональным властям (CDLR) // Комуны и регионы Европы. Вып. 55. – Страсбург: Издание Совета Европы, 1994, С. 10.

3 З вступного слова Жака Делора на колоквіумі "Subsidiarity: the challeng of change" (Маастріхт, 21-22 березня 1991 року).

4 Наприклад, в бюджетах міст обласного значення, їх частка і 2000 році становила лише 1-8% (Харків – 7,6%, Вінниця – 5,2%, Суми – 4,1%, Черкаси – 3,4%, Ніжин – 2,0%, Люботин – 1,5% тощо). Виключення із загального правила становлять лише бюджети міст Хмельницького – 15,6% та Чернівців – 10,1%. (Див.: Основні соціально-економічні показники міст-членів Асоціації міст України. – К., Асоціація міст України, 2001, С. 18-20.)

5 Див.: Основні соціально-економічні показники міст-членів Асоціації міст України. – К., Асоціація міст України, 2001, С. 15-16.

6 Наприклад, Федеральний закон РФ "Про загальні принципи місцевого самоврядування"; Закон Республіки Бурятії "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Республіці Бурятії"; Закон Алтайського краю "Про основи місцевого самоврядування"; Закон Іспанії "Про основи місцевого самоврядування".

7 Наприклад, закони Польщі "Про гмінне самоврядування"; "Про повітове самоврядування".

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...