WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Партії і місцеве самоврядування -

Партії і місцеве самоврядування -

Партії і місцеве самоврядування

На сьогодні вже відомо, що за результатами позачергових виборів восени 2007 року до парламенту ввійшло 5 політичних сил: Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, Блок „Наша Україна" – "Народна самооборона", Комуністична партія України, Блок Володимира Литвина. Реальна політична вага і перспектива кожної із цих сил стане результатом домовленостей, укладених на період до президентських виборів і у період формування правлячої коаліції. Але очевидно, що, які б сили не сформували владну коаліцію, їм доведеться зважати на потенціал інших партій (і не тільки парламентських!). Особливо це важливо у перспективі реального, а не формального розвитку самоврядування та потенціалу організацій громадянського суспільства. Сьогодні суспільство прагне відігравати все більш вагому роль у формуванні державної політики. Із мірою сприйняття та схвалення суспільством потенційних змін пов'язана міра легітимності як документів у сфері побудови держави, так і влади. У цьому полягає корінна відмінність "політреформи" взірця 2002–2004 років від поточного етапу змін в організації влади, особливо, на місцевому рівні. Після подій кінця 2004 року навряд чи якась політична сила ризикне ігнорувати думку суспільства.

Відомо, що наявна в Україні система організації влади на місцевому рівні далеко не у всьому відповідає принципам Європейської хартії місцевого самоврядування. На це не раз звертала увагу і Рада Європи по результатах моніторингу України. Українська модель управління на місцевому рівні фактично залишається у законсервованому стані після ухвалення законів про місцеве самоврядування та місцеві державні адміністрації у 1997 році. Проголошена Президентом України В. Ющенко мета "Україна має стати державою самоврядних громад" чекає свого втілення вже більше двох років. Сьогодні представники усіх впливових політичних сил на рівні принципів визнають нагальність потреби в децентралізації і деконцентрації влади, тобто змін у взаємодії центральної і місцевої влади та змін в організації влади на місцях, як самоврядної, так і державної виконавчої. Але на цьому схожість поглядів закінчується.

На основі виборчих програм та коментарів до них, що робились провідниками і штабами політичних сил, укрупнено виділяють три партійні підходи:. „Перший із них обстоюють Блок Людмили Супрун і Блок Литвина. Він спрямований на збереження чинної системи державної влади на місцях - адміністрацій та рад депутатів - і має на меті насамперед зміцнення фінансової основи самоврядування. Другий підхід, виразниками якого виступають Соціалістична партія України, "Наша Україна - Народна самооборона", Блок Юлії Тимошенко, Партія зелених України та Комуністична партія України, разом з посиленням чинної системи самоврядування передбачає зміну системи виконавчої влади на місцях: реформування системи районних (та обласних) адміністрацій із наступним перетворенням їх на виконкоми рад. І, нарешті, третій підхід, що його пропагують Партія регіонів та Прогресивна соціалістична партія України Наталії Вітренко, полягає, крім усього названого, і в укрупненні територій та створенні регіонального рівня державної влади. Ці три основних підходи становлять основу бачення потенційних змін у місцевому самоврядуванні та представництві територій. Вони, зрозуміло, не є вичерпними і тотожними: з приводу кожної позиції будуть точитися дискусії не тільки між партіями, а й усередині кожної з них, адже самі політики визнають, що їхні власні соратники мають різні погляди на бажані подальші зміни. До того ж центральна влада - і парламент, і уряд - демонструє сьогодні неготовність робити кроки до децентралізації, що пов'язано передусім із незавершеністю приватизаційних процесів, зокрема у сфері земельних наділів, природних ресурсів країни, державного майна. І допоки не викристалізуються і не усталяться рішення щодо цих процесів, громадам очікувати нічого. Ідеальний хід розвитку подій - бодай концептуальне узгодження прийнятного для громад і органів самоврядування варіанта.

До того ж реальне самоврядування неможливе за збереження чинної електоральної моделі на виборах до місцевих рад, фактично не пов'язаної з інтересами, представництвом і впливом громад, а тим паче узаконення запровадженого в січні 2007 року "кріпосного права" для "своїх", партійних висуванців у вигляді можливості відкликання партією депутата місцевої ради та ВР АРК. А в поточний період політичні лідери демонструють зацікавленість у збереженні власного впливу на місцеві ради та використанні ресурсів громад. Але чи зміниться (і якщо зміниться, то як саме) модель виборів до місцевих рад - питання поки що відкрите й для самих ініціаторів напівзмін. Реальне самоврядування - це було б саме те, що б рухалося "назустріч людям" і було позитивно сприйнято ними".

Коротко наведемо позиції політичних сил – учасників дострокових парламентських виборів 2007 року відповідно до згадуваної укрупненої і тому дуже умовної класифікації. Однією з особливостей парламентської виборчої кампанії 2007 року є стислість програм її учасників. Тому основним джерелом при з'ясуванні позицій політичних гравців є не стільки самі програми, скільки коментарі лідерів політичних сил. Нижче при викладі спиратимемось в основному на аналіз Українського центру політичних досліджень.

До першої групи, що обстоює фінансове посилення чинної системи самоврядування для виконання вже наявних повноважень, було віднесено Блок Людмили Супрун – Український регіональний актив та Блок Литвина.

У Блоці Людмили Супрун – УРА пріоритетним напрямом називають реформування системи самоврядування, що пов'язують із потребою розширення власних можливостей на місцях. Керівник виборчого об'єднання ставить перед соратниками благородне завдання "вирішити багато проблем..., що стосуються розвитку місцевого самоврядування", наголошуючи, що "прийняття змін до Конституції не дало бажаних результатів територіальним громадам. Навпаки, тиск на територіальні громади тільки посилився. Вони залишилися абсолютно без грошей і з повноваженнями, які не можуть виконати. Тому що всі кошти повністю централізовані в Державному бюджеті, в центральних органах влади. Це призвело до одного – місцеве самоврядування стає дедалі залежнішим від центральної влади, ніж раніше". "Наша з вами політична позиція, – переконує вона однодумців, – це посилення ролі територіальних громад, бо нині Народно-демократична партія присутня саме там. І ми повинні ставити питання про те, щоб внести зміни в законодавство про вибори до місцевих органів самоврядування. Щоб була відображена позиція територіальних громад – там, де ми з вами можемо отримати найбільшу перевагу. Це, до речі, відповідатиме і Європейській хартії місцевого самоврядування".

Таким чином, Блок Людмили Супрун – Український регіональний актив виходить із тези, що "подолати гостру політичну кризу можна лише радикально оновивши владу". Кандидати від Блоку наполягають на "кардинальній реформі місцевого самоврядування з метою перерозподілу державного бюджету на користь місцевих громад" (60% податків, зібраних на території громади, мають залишитись у її розпорядженні) та виступають за "закріплення за органами місцевого самоврядування права встановлення й розпорядження рядом найважливіших місцевих податків". Для того щоб "народ України отримав можливість не тільки обирати, а й контролювати владу", члени блоку вважають за доцільне "створення прозорого та діючого механізму відкликання народних депутатів".

Програма Блоку Литвина пропонує „максимальне скорочення державного апарату управління та витрат на його утримання з посиленням повноважень органів місцевого самоврядування" та „реформування міжбюджетних відносин: 70% податку залишається на місцях, 30% – надходжень до центру". А на перших порах "передати у власність територіальних громад об'єкти комунальної власності, що перебувають в обласному підпорядкуванні, а саме: водоканали, газомережі, електромережі, теплоцентралі, а також майно та землі військових містечок, які звільнені або будуть звільнятися військовими частинами, для вирішення соціальних питань та будівництва житла для військовослужбовців, військових пенсіонерів, ветеранів, працівників бюджетної сфери".

Другу групу, яка вважає необхідним не тільки фінансово зміцнити самоврядування, але й реформувати виконавчу владу на місцях, представляють Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Блок Юлії Тимошенко, "Наша Україна – Народна самооборона", Партія зелених України.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...