WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Запровадження нової системи публічного менеджменту в місцевому самоврядуванні -

Запровадження нової системи публічного менеджменту в місцевому самоврядуванні -

Нова система публічного менеджменту, перш за все, призводить не до зменшення витрат з бюджету, а скоріше до "якісного" зростання та появи більш ефективних процесів планування та контролю виконання державних повноважень. Нова система публічного менеджменту та Добре врядування разом можуть зміцнити систему державного управління через:

  • надання громадянам більших можливостей щодо участі та розвитку "громадянського суспільства";

  • встановлення тісних зв'язків між політичною діяльністю та адміністративним управлінням, сприяння визначенню головної цілі та інших стратегічних рішень;

  • формування основ дружньої до службовців системи державного управління.

Нову систему публічного менеджменту в державному секторі можна проаналізувати за допомогою системи, розробленої Європейським Союзом у 2001-2002 роках і викладеної у документі "Загальні рамки оцінки" (CAF). CAF представляє значний крок уперед в питаннях визначення якості державного управління. Існує загальне розуміння того, що система CAF та різні форми оцінки, що використовують критерії CAF, мають бути запроваджені в усіх кранах Європи.

Схема 2: Елементи та сфери сучасного менеджменту в державному секторі (CAF)


1.1.3 Нова система державного управління та місцеве управління.

Інтернаціональна група дослідників4 намагалася застосувати підхід нової системи публічного менеджменту до місцевого управління і запропонувала наступне визначення:

"Місцеве управління може визначатися як набір формальних та неформальних норм, структур і процесів, через які зацікавлені сторони на місцях колективно вирішують свої проблеми та задовольняють соціальні потреби. Цей процес є неподільним, оскільки кожна зацікавлена сторона привносить до нього важливі якості, можливості та ресурси. У цьому процесі важливо створювати та підтримувати довіру, виконувати зобов'язання та вести переговори".

Це спричинило розвиток по всій Європі руху, націленого на створення на місцях структур та механізмів управління, які включають стару систему місцевої влади, але в той самий час вже виходять за її межі. Основними особливостями цього нового світу місцевого управління є:

  • "Відродження" політичного виміру органів місцевої влади.

  • Нове ставлення до старих цінностей, таких як справедливість, мораль, прозорість та довіра, які відповідають принципу трьох основних "Е" (в англійській транскрипції – прим. редактора) нової системи публічного менеджменту (економічність, результативність, ефективність).

  • Багатофакторний підхід до державної служби (її структури, діяльності та оцінки), проблем в територіальних громадах (встановлення пріоритетів стосовно проблем та діяльність по їх вирішенню) та механізмів прийняття рішень, згідно з якими повинні розроблятися стратегії (де вони впливають на якість життя широких груп населення та майбутніх поколінь).

  • Використання засобів координації для вирішення проблемних питань, наприклад, стратегічні плани, різні види формального і неформального співробітництва та домовленості.

  • Експерименти з сучасними інформаційними технологіями для створення віртуальної співпраці між зацікавленими сторонами (електронний уряд).

Принципами "Доброго місцевого врядування", які лише незначною мірою відрізняються від охарактеризованих вище принципів Європейського врядування, можуть називатися такі:

  • Надання можливості територіальній громаді планувати та управляти своїми справами (органи місцевої влади як ініціатор розвитку громади);

  • Підвищення зовнішньої ефективності органів місцевої влади;

  • Побудова громадської довіри до органів місцевого самоврядування через прозорі процеси, підзвітність та демократичний діалог.

Таким чином, місцеве врядування потребує більшого, ніж просто результативне місцеве самоврядування і не обмежується управлінням процесами надання послуг. Наведена нижче таблиця демонструє відмінності.

Таблиця 3: Органи місцевої влади як постачальники послуг та "ініціатор розвитку громади" (Бовер, Льофлер, 2002)

Функціонування органів місцевої влади

Розвиток Доброго місцевого врядування

Слугування громаді через проведення політики, надання послуг та знань ("постачальник послуг")

Можливість громади займатися плануванням та управляти своїми власними справами ("ініціатор розвитку громади")

Підвищення внутрішньої ефективності органів місцевої влади

Підвищення зовнішньої ефективності органів місцевої влади

Зростання у споживачів задоволення діяльністю органів місцевої влади

Створення громадської довіри до органів місцевої влади через прозорі процеси, підзвітність та демократичний діалог.

1.1.4. Аутсорсинг та приватизація

Передача права виконання деяких видів робіт від органів місцевого самоврядування у приватний сектор (який включає також неприбуткові та недержавні організації) дозволяє розподілити ресурси для виконання нових завдань, які постають у сферах охорони здоров`я, захисту навколишнього середовища та впровадження інновацій. Рушійними силами цих змін є:

  • зміна територіальних громад та їх потреб;

  • зміна організаційного та фіскального тисків;

  • усвідомлення збитків та неефективності.

Аутсорсинг може бути дешевшим через те, що приватний сектор часто досягає знижених цін через спеціалізацію та виграє за рахунок більшої гнучкості. Існує додатковий фактор: сутність договірних відносин. Принцип "Тобі платять за роботу, яку ти робиш, ти платиш тільки за те, чого справді потребуєш" допомагає зменшити вимоги. Поширений досвід показує, що у випадку з безкоштовними послугами запити робляться навіть без наявної потреби.

Існують, однак, деякі моменти, які необхідно враховувати:

  • Державна установа, така як орган місцевої влади, не може скорочувати свій штат кожного разу, коли перевищується необхідний мінімум;

  • Аутсорсинг без еквівалентного скорочення власної робочої сили не є оптимальним рішенням для органів місцевого самоврядування;

  • Наукоємкі види діяльності, такі як стратегічне планування, юридичні консультації, обробка даних, рідше передаються на аутсорсинг, ніж менш наукоємкі, переважно рутинна робота така, як технічне обслуговування, зберігання та прибирання;

  • Залежність від постачальників послуг, втрата впливу та додаткові координаційні проблеми є серйозними ризиками при аутсорсингу.

Таким чином, для органів місцевого самоврядування аутсорсинг дає можливість сконцентруватися на ключовій діяльності та використовувати цінові переваги більш гнучких і спеціалізованих зовнішніх постачальників послуг. Але існують також деякі ризики, на які варто звернути увагу, такі як зменшення впливу, більша залежність результату від зусиль з координації і, відповідно, їх збільшення.

1.1.5. Нові вимоги до працівників органів місцевого самоврядування

Сучасна система державного управління потребує нових державних службовців! Вони відіграють ключову роль у процесах модернізації на місцевому рівні. Вони є лідерами команди, ініціаторами і головними проектувальниками організаційних процесів. Вони повинні розпізнавати здібності, сильні та слабкі сторони персоналу. Знання законодавства та вміння застосувати його на практиці не є достатнім для нового державного управлінця. Він або вона повинні також володіти спеціальними економічними та численними соціальними знаннями. Наголос ставиться більшою мірою на управлінських та комунікативних навичках, ніж на юридичних знаннях.

Таким чином, новий державний службовець повинен мати наступні якості та навички:

  • Знання: всебічні знання в галузі теорії державного управління, політології, фінансового менеджменту, управління персоналом, а також базові знання законодавства, економіки та соціології.

  • Професійні якості:

    • технічні навички: спроможність застосування методів та інструментів управління, тобто планування та розрахунку проектів, контролю, застосування інформаційних технологій;

    • соціальні навички: спілкування, лідерство, вміння мотивувати та координувати, управління конфліктами, вміння працювати з інформацією, техніка проведення переговорів тощо;

    • аналітичні здібності: оцінка ризиків, системне мислення, вміння передбачати проблеми тощо.

  • Особисті якості: готовність до змін, мотивація, незалежність, гнучкість, здатність до навчання, креативність тощо.

  • Вірність цінностям: демократична свідомість, дотримання законів, здатність до швидкого реагування на політичні зміни, орієнтованість на громадянина, на спільний добробут, на ефективність та результативність.

Значимість та важливість цих якостей змінюється залежно від рівню управління.

Внаслідок загальної інтернаціоналізації, що може спостерігатися в сучасному середовищі, такі знання та вміння, як іноземні мови, міжкультурні знання, міжособистісні та комунікаційні навички будуть також важливими в майбутньому.

Loading...

 
 

ֳ


...