WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Законодавче забезпечення місцевого самоврядування -

Законодавче забезпечення місцевого самоврядування -

Але найбільш важливим є те, що згаданим Указом Президента затверджено Програму державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Метою програми є зміцнення та вдосконалення нормативно-правових, фінансово-економічних, науково-методичних, кадрових, просвітницьких та інформаційних засад подальшого розвитку місцевого самоврядування.

До основних завдань Програми відносяться:

  • здійснення аналізу правових засад функціонування галузі місцевого самоврядування. Результатом цієї роботи має стати розроблення програми законодавчого забезпечення місцевого самоврядування, спрямованої на зміцнення його організаційно-правових і фінансово-економічних основ.

  • проведення наукових досліджень та підготовка пропозицій рекомендацій з актуальних проблем місцевого самоврядування, зокрема, щодо механізмів формування економічно достатніх територіальних громад; удосконалення механізмів управління об'єктами права комунальної власності та спільної власності територіальних громад; створення належних умов для реалізації територіальними громадами та органами місцевого самоврядування своїх прав та повноважень; судового захисту прав місцевого самоврядування; залучення громадських організацій, наукових установ, вчених, жителів сіл, селищ, міст до процесів розвитку місцевого самоврядування в Україні тощо.

  • підвищення професійного рівня посадових осіб органів місцевого самоврядування, забезпечення підготовки кадрів для цих органів та надання ним науково-методичної допомоги;

  • проведення просвітницької діяльності з питань розвитку місцевого самоврядування в Україні та розв'язання проблем у цій сфері; поліпшення взаємодії асоціацій та інших об'єднань органів місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, а також забезпечення громадської підтримки ходу муніципальної реформи;

  • вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження кращого вітчизняного та міжнародного досвіду в сфері розвитку місцевого самоврядування.

На виконання мети та основних завдань Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні визначені та затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року конкретні заходи щодо її реалізації.

У Посланнях "Україна: Поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", "Європейський вибір Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004 - 2011 роки" Президент України звернув увагу на важливість розв'язання проблем регіональної політики, одним із ключових завдань якої має стати децентралізація владних повноважень шляхом делегування значної частини управлінських функцій у регіони, що сприятиме посиленню їх ролі та відповідальності у вирішенні всього комплексу завдань ринкових перетворень, проблем соціальної політики, економічного та науково-технічного розвитку, розвитку духовної сфери. Важливим напрямком нового етапу адміністративної реформи визначено делегування управлінських функцій згори донизу і всебічний розвиток місцевого самоврядування. Це, на думку Президента України, має органічно узгоджуватися та поєднуватися з проведенням у 2005 - 2010 рр. адміністративно-територіальної реформи.

На розвиток і підтримку місцевого самоврядування зорієнтована діяльність і Кабінету Міністрів України.

Так, зокрема, заповнюючи законодавчу прогалину щодо питання розмежування земель державної та комунальної власності, Кабінет Міністрів України на реалізацію положень Земельного кодексу України затвердив Тимчасовий порядок розподілу земель державної та комунальної власності.

Активна робота здійснюється також центральними органами виконавчої влади. Згідно з актами Кабінету Міністрів України, якими затверджено заходи щодо реалізації положень Концепції державної регіональної політики та Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні, на Міністерство юстиції покладено розробку проектів нормативно-правових актів, що мають врегулювати правовий статус асоціацій та інших об`єднань органів місцевого самоврядування, удосконалити механізм контролю з боку територіальних громад за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, передбачити дієвий механізм укрупнення територіальних громад, підготовку науково-практичних рекомендацій та коментарів щодо застосування окремих законів та інших нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування, тощо.

З метою вироблення ефективних шляхів вирішення проблем життєзабезпечення територіальних громад сіл, селищ і міст Президентом України видано Указ від 28 жовтня 2002 року № 952 "Про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування". Згідно з цим Указом починаючи з 2003 року запроваджується Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Зазначена ініціатива Президента України є наступним кроком щодо створення організаційних та правових засад розроблення та впровадження проектів з проведення експериментів розвитку місцевого самоврядування. Відповідна робота вже розпочата. На виконання зазначеної Програми та затверджених Кабінетом Міністрів України заходів Міністерством юстиції підготовлено проект Закону України "Про проведення експериментів розвитку місцевого самоврядування".

Міністерством юстиції також розроблено проекти Примірного статуту територіальної громади та Типового положення про орган самоорганізації населення.

Таким чином, зусиллями Парламенту, Президента України, Кабінету Міністрів України національний дефіцит законодавства про місцеве самоврядування хоча і повільно, але поступово ліквідовується.

Разом з тим створення надійної правової основи для діяльності місцевого самоврядування і зміцнення місцевої демократії знаходиться ще на початковому етапі. Сьогодні існує дуже багато проблем, які потребують розв`язання на законодавчому, урядовому рівнях і на рівні Президента.

В ході здійснення реформування системи місцевого самоврядування, вдосконалення існуючої нормативно-правової бази з цих питань особливої актуальності набуває один із головних принципів функціонування місцевого самоврядування — правова та організаційна самостійність, що передбачає не лише право, а й реальну спроможність територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Підгрунтям такої самостійності є певна матеріальна та фінансова база, яка згідно із законодавством України складається з рухомого і нерухомого майна комунальної власності, доходів місцевих бюджетів, інших коштів, землі та інших природних ресурсів, що є у комунальній власності.

В контексті питання фінансової незалежності органів місцевого самоврядування особливої актуальності набуває проблема самостійності місцевих бюджетів, формування їх достатньої дохідної бази.

Зрозуміло, що ці питання пов`язані з недосконалістю в питаннях оподаткування на селі. Так, наприклад, для підприємств сільського господарства з урахуванням сезонності виконання господарських робіт основні виплати заробітної плати та надходження відповідно прибуткового податку з громадян припадають на друге півріччя, а у першій половині року існує значне недонадходження цього податку. Крім того, по першому півріччю сільгоспвиробниками не сплачується земельний податок, оскільки згідно із Законом України "Про плату за землю" цей податок сплачується рівними частками власників земельних паїв, земельних часток і землекористувачами до 15 серпня та 15 листопада. Фіксований сільськогосподарський податок також надходить нерегулярно, основні обсяги цього податку припадають на другу половину року – до 80 %. Таким чином у процесі виконання сільських бюджетів в першій половині року має місце недоотримання цими бюджетами більшої частини доходів і виникнення значних касових розривів.

Крім того, у процесі розпаювання земель паї колективних сільськогосподарських підприємств здаються в оренду новим підприємствам. При виплаті орендної плати особам, які здали в оренду паї, натуроплатою (натуральними продуктами) питання нарахування та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян практично не контролюється з боку фіскальних органів. Такий стан справ спричинений декількома обставинами, одна з них – відсутність фіксованого сільськогосподарського податку у випадках здачі в оренду власниками розпайованих земель.

Однак, поряд із зазначеним, проблема неналежного наповнення дохідної частини сільських бюджетів тісно пов`язана з недостатньою економічною базою сільського господарства.

Матеріальні ресурси, які знаходяться в розпорядженні сільських територіальних громад, переважно належать до невиробничої сфери – це школи, дитячі садки, лікарні, культурні, спортивні заклади. Вони є неприбутковими. Їх функціонування насамперед забезпечується за рахунок власних доходів з місцевих бюджетів. Перелік повноважень, що виконуються органами місцевого самоврядування базового рівня — село, селище, місто — є обмеженими, тобто відповідальність за фінансове забезпечення надання послуг покладено на районний рівень, а відповідальність за соціально-побутове забезпечення функціонування установ, що надають послуги — на органи місцевого самоврядування.

Значна кількість територіальних громад є занадто малими і з недостатніми матеріальними і фінансовими ресурсами. Багато об'єктів, утримуваних раніше за кошти сільськогосподарських підприємств, через брак фінансування ліквідована. Насамперед, нестачею елементарного обладнання, ліків і санітарного транспорту зумовлені серйозні недоліки в роботі служб охорони здоров'я матері та дитини, а також швидкої допомоги. Доступність медичної допомоги погіршується через слабку матеріально-технічну базу закладів, закриття об'єктів первинної ланки (зокрема, фельдшерсько-акушерських пунктів), брак спеціального автотранспорту, скорочення та подорожчання транспортних сполучень, відсутність телефонного зв'язку з частиною медичних установ.

Loading...

 
 

ֳ


...