WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Законодавче забезпечення місцевого самоврядування -

Законодавче забезпечення місцевого самоврядування -

Законодавче забезпечення місцевого самоврядування

Положення нової Конституції України визначили місцеве самоврядування в якості одного з провідних інститутів конституційного ладу. Про це свідчать конституційні гарантії, рівень регламентації головних засад місцевого самоврядування, якому присвячений не лише спеціальний ХІ розділ Конституції (статті140-146), а й також статті 5, 7, 13, 19, 38, 40, 71, 118 та ряд інших. Особливо принципове значення має стаття 7 Конституції, в якій визначено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Конституція України створила правові умови для оновлення всього законодавства, в тому числі законів, які принципово змінюють всю систему організації влади.

Окрім Конституції правову основу місцевого самоврядування в Україні складає система нормативно-правових актів – законів України, відповідних актів Президента України і Кабінету Міністрів України, актів органів місцевого самоврядування та актів, прийнятих на місцевих референдумах, що регламентують організацію і функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Базовим законом є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року, який відповідно до положень Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади і принципи організації, діяльності і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Саме на підставі цього Закону розроблено інші закони в яких регламентуються окремі питання функціонування місцевого самоврядування, а саме:

  • "Про статус депутатів місцевих рад";

  • "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів";

  • "Про столицю України — місто-герой Київ";

  • "Про порядок передачі об'єктів права державної та комунальної власності";

  • "Про місцеві державні адміністрації";

Протягом 2001 першої половини 2002 років Верховною Радою України було прийнято ще цілу низку законодавчих актів, що посилили правову основу здійснення демократії на місцевому та регіональному рівнях. Серед них:

  • "Про службу в органах місцевого самоврядування";

  • "Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області";

  • "Про органи самоорганізації населення";

  • "Бюджетний кодекс України";

  • "Земельний кодекс України";

  • "Про генеральну схему планування території України";

  • "Про судоустрій".

Протягом зазначеного періоду Верховною Радою України ухвалено у першому читанні та готуються до подання на друге читання проекти законів "Про місцеве самоврядування в Україні" (нова редакція); "Про референдуми Автономної Республіки Крим, місцеві референдуми та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади", розглянуті проекти законів "Про громадські організації", "Про внесення змін до Закону України "Про об'єднання громадян", "Про затвердження Загальнодержавної Програми розвитку малих міст України". Крім того, прийнято Закон України "Про забезпечення додержання вимог щодо несумісності службової діяльності посадових осіб місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади" (з пропозиціями Президента України).

Триває робота над законопроектами "Про внесення змін до Закону "Про місцеві державні адміністрації", "Про адміністративно-територіальний устрій України", "Про місцеві податки і збори", "Про засади стимулювання розвитку регіонів" та деяких інших.

Значне місце в системі нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування займають рішення Конституційного Суду України, які сприяють більш глибокому усвідомленню природи місцевого самоврядування, уникненню різнотлумачень положень актів законодавства з цих питань та їх однаковому застосуванню на практиці.

Президент України також здійснює кроки, спрямовані на розвиток законодавства про місцеве самоврядування.

У 1998 році в Україні розпочата адміністративна реформа, складовою якої є муніципальна реформа.

25 травня 2001 року Указом Президента України було затверджено Концепцію державної регіональної політики. Однією з передумов, якою визначено характер та направленість цього документу, стала необхідність створення ефективних механізмів стимулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення щодо прискорення розвитку регіонів.

Відповідно, велику увагу у Концепції приділено питанням розвитку місцевого самоврядування і, зокрема, передбачено вирішення питання забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, самостійно та відповідально вирішувати питання соціально-економічного розвитку, а також створення ефективних механізмів забезпечення їх активної участі у формуванні та проведенні державної регіональної політики.

Досягнення цієї мети плануєтьсядвома шляхами.

По-перше, це вдосконалення державного регулювання розвитку регіонів, зокрема, через відповідне унормування розподілу державних капітальних вкладень, бюджетних трансферів, сприяння збільшенню доходної частини місцевих бюджетів через зміцнення системи місцевих податків та зборів тощо.

По-друге - розширення повноважень органів місцевого самоврядування та поліпшення умов для їх виконання через встановлення правового режиму майна, яке перебуває у спільній власності територіальних громад, розмежування земель державної і комунальної власності, упорядкування мережі адміністративно-територіальних одиниць, посилення судового захисту представників місцевого самоврядування та контролю за їх діяльністю з боку територіальних громад, подальше вдосконалення нормативно-правової бази місцевого самоврядування тощо.

Окремі положення Концепції спрямовані на стимулювання розвитку транскордонних та міжрегіональних економічних зв'язків на основі виробничої кооперації та інтеграції, створення відповідних промислово-фінансових груп, інших сучасних форм господарювання, передбачається розроблення пропозицій щодо законодавчого розширення можливостей місцевих органів.

13 вересня 2001 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням №37-р затвердив заходи по реалізації Концепції державної регіональної політики, які планується здійснити у два етапи, — з 2001 по 2003 рік та з 2004 року і далі.

Реалізація завдань Концепції державної регіональної політики також закладена у положеннях прийнятого у 2001 році Бюджетного кодексу України. Цей документ визначив нові фінансові відносини між державою та територіальними громадами на основі більш справедливого, стабільного та прозорого розподілу фінансів між державою і місцевим самоврядуванням.

Непересічне значення Бюджетного кодексу полягає, насамперед, у визнанні державою права місцевого самоврядування на самостійне управління частиною фінансових ресурсів, які можуть нарощуватись за рахунок економічної активності територіальних громад без ризику втратити певний обсяг трансфертів. Документ також містить вимогу компенсації місцевим бюджетам втрат від рішень державних органів. Впровадження розгалуженої системи місцевих бюджетів створило основу для ліквідації надмірної бюджетної залежності міст від обласних рад і державних адміністрацій, внесло ясність в загальнонаціональну схему розподілу регульованих податків, зацікавило органи місцевого самоврядування в розвиткові своєї податкової бази, створило об'єктивну основу для виявлення ініціативи та самостійного вирішення місцевих проблем.

На наступному етапі реформування бюджетної політики та міжбюджетних відносин, яке започатковане Бюджетним Кодексом, має бути розроблено нормативи для бюджетів нижчих рівнів місцевого самоврядування, порядок обрахунку трансфертів з районних бюджетів до бюджетів міст районного значення, сіл та селищ, прийнято Податковий Кодекс України, закони "Про фінансовий контроль в Україні", "Про державні соціальні стандарти", "Про місцеві податки і збори" та інші, які мають створити правову основу для повноцінної бюджетної реформи та реформи міжбюджетних відносин в Україні.

30 серпня 2001 року стає однією із знаменних віх у розвиткові місцевого самоврядування в Україні. Президент України видав Указ "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні". Цей важливий документ спрямований на подальше зміцнення основ місцевої демократії і є державно-правовим стимулом для здійснення адміністративної реформи, державної регіональної політики на місцевому рівні організації державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до Указу, розвиток місцевого самоврядування визнається одним із найпріоритетніших напрямів державної політики України. Для координації підготовки пропозицій щодо розвитку місцевого самоврядування утворено спеціальну робочу групу з представників Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх об'єднань, провідних вчених.

Серед основних завдань зазначеної групи: аналіз проблемних питань розвитку місцевого самоврядування в Україні та підготовка і внесення пропозицій щодо їх вирішення; комплексне опрацювання проектів законів з питань вдосконалення засад місцевого самоврядування в Україні; залучення до підготовки проектів законів з питань місцевого самоврядування іноземних фахівців; вивчення причин проблемних ситуацій, що склалися в окремих областях України у відносинах між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади і внесення пропозицій щодо попередження виникнення таких ситуацій та поліпшення взаємодії між ними; підготовка та внесення пропозицій щодо посилення державного контролю за виконанням органами державної влади та місцевого самоврядування, юридичними особами та громадянами актів законодавства про місцеве самоврядування; аналіз стану реалізації Україною міжнародних зобов'язань щодо розвитку місцевого самоврядування та внесення пропозицій щодо забезпечення безумовного їх виконання; створення чіткої системи інформування відповідних структур Ради Європи і міжнародних організацій про виконання Україною зазначених зобов'язань.

Loading...

 
 

ֳ


...