WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Ірпінський проект: проблеми малого міста - великі проблеми України -

Ірпінський проект: проблеми малого міста - великі проблеми України -

Ірпінський проект: проблеми малого міста - великі проблеми України

Традиційно проекти розробляються і реалізуються за певними схемами і канонами. Але, мабуть, мало знайдеться людей, які візьмуть на себе сміливість розробити проект, який би передбачав модернізацію суспільних відносин. І не тому, що не стерлася у пам'яті невдала спроба запроектувати образ "світлого комуністичного майбутнього". Справа у більш серйозних речах. Напрямок розвитку будь-якого суспільства, а тим більше перехідного, важко передбачити, оскільки головними суб'єктами і рушіями цих процесів є люди. А людину сконструювати просто неможливо.

Все це має безпосереднє відношення до ірпінського проекту. Проекту, метою якого є запровадження у м.Ірпені місцевого самоврядування, заснованого на європейських традиціях. Ці традиції, як відомо, знайшли своє правове закріплення у Європейській Хартії про місцеве самоврядування, до якої приєдналися усі цивілізовані країни континенту. Це зробила і Україна після того, як державу було прийнято до Ради Європи. Таким чином, у широкому розумінні мета ірпінського проекту — створення на теренах невеликого міста полігону, де випробовуються на життєздатність в умовах України принципи Європейської Хартії про місцеве самоврядування.

Проект має назву українсько-шведський. Уряд Швеції надає посильну технічну допомогу щодо становлення у м.Ірпені основних засад місцевого самоврядування. А це створило засади для розвитку співробітництва України і Швеції в галузі місцевого самоврядування, для використання шведського позитивного досвіду муніципального управління в нашій державі.

Українсько-шведський проект розвитку місцевого самоврядування у м.Ірпені — унікальний, оскільки це єдиний проект такого типу, що реалізується в Україні. За своїми цілями — це єдиний проект серед багатьох інших, що реалізуються шведським Урядом у зарубіжних країнах по лінії Шведського агентства з міжнародного співробітництва (Sida).

Ініціаторами реалізації подібного проекту у м.Ірпені були Ірпінська міська рада, тодішній голова міста Г.Г.Мартін, Фонд сприяння місцевому самоврядуванню при Президентові України, Шведська асоціація місцевих влад, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. Як наслідок, починаючи з другої половини 1996 року, в Ірпені розпочався дуже важливий і цікавий експеримент як з політичної, так і соціальної, психологічної точок зору. Головним аргументом на користь того, що експеримент має шанс на успіх, стала прийнята у тому ж 1996 році нова Конституція України. Вона в принципі відкрила дорогу до того, щоб українські міста почали жити і працювати за тими ж нормами, якими ось уже друге століття керуються міста розвинутих країн Європи, Північної Америки, Азії, Австралії та інших регіонів світу.

Що ж конкретно передбачається вирішити в ході реалізації ірпінського проекту? Якщо коротко окреслити коло таких завдань, то це, перш за все, визначення адміністративних меж міста. Це створення ефективної системи управління поселенням на засадах самоврядування. Це формування економічних основ міського самоврядування, зокрема, комунальної власності міста, включаючи такі її об'єкти, як підприємства і організації, земля, ліси, водойми, природні ресурси та інше. Це формування фінансової бази міського самоврядування, що передбачає розширення самостійності місцевого бюджету на основі зміцнення його власної доходної бази, підвищення ролі місцевих податків і зборів, реформування міжбюджетних взаємовідносин по всій вертикалі — міський, обласний, Державний бюджети.

Коротко прокоментуємо кожне з завдань ірпінського проекту. Спочатку про проблему адміністративних меж міста. Найбільш суттєвою ознакою кожної адміністративно-територіальної одиниці є наявність у неї визначених і закріплених у праві меж. Без цього немає об'єкта управління, немає ясності з чисельністю населення, виборцями, платниками податків тощо.

Проблема адміністративних меж Ірпеня як міста через ряд причин залишається не розв'язаною. Одна з найбільш вагомих — це особливості формування цього міста. Нинішня назва Ірпінь має два змісти. По-перше. Це Ірпінь як місто, що виникло у 1956 році. Саме тоді селище Ірпінь набуло статусу міста районного підпорядкування, а з 1962 року — статусу міста обласного підпорядкування. По-друге. Це Ірпінь як регіон, до складу якого входять крім м.Ірпінь селища Буча, Ворзель, Гостомель та Коцюбинське. Згідно рішень, прийнятих ще у радянські часи, ці селища були підпорядковані Ірпінській міській раді. Таким чином, склалося два умовних поняття "великий Ірпінь" і "малий Ірпінь".

Що стосується адміністративних меж, то кожен із населених пунктів, які входять до складу "великого Ірпеня", їх має. Але не має встановлених у визначеному законом порядку адміністративних меж "великого Ірпеня". Таким чином, процес формування Ірпеня як міста, що охоплює всі населені пункти, підпорядковані Ірпінській міській раді, ще не завершився.

Неодноразові спроби вирішення питання щодо встановлення меж "великого Ірпеня" поки що були безуспішними. Мова не йшла про ліквідацію інших населених пунктів, що мають увійти до меж міста. Це було б історично несправедливо. Так, Гостомель, наприклад, є старовинним історичним містечком України із своєю п'ятисотлітньою історією, котре колись мало магдебурзьке право.

Після прийняття Конституції України проблема встановлення меж "великого Ірпеня" стала ще більш складною. Кожен з населених пунктів "великого Ірпеня" отримав статус територіальної громади. Однак Конституція не передбачила процедури об'єднання міських та селищних територіальних громад, а лише сільських територіальних громад. Тому перед "великим Ірпенем" постала загроза розпаду на дрібні поселення, що матиме надзвичайно негативні фінансові, економічні, соціальні та управлінські наслідки. Навіть вибори міського голови у "великому Ірпені" 1998 року були проведені за окремим роз'ясненням Верховної Ради України.

Проблема адміністративних меж "великого Ірпеня" має стратегічне значення для збереження єдиного поселення, для його успішного подальшого розвитку. За роки існування єдиної системи управління "великим Ірпенем" сформувалася спільна соціальна, транспортна, виробнича та фінансова інфраструктура міста та селищ. Подальше функціонування цього економічного і соціального комплексу можливе лише за умови збереження його як єдиного цілого. Умовою цього є збереження "великого Ірпеня", встановлення його адміністративних меж.

У ході реалізації ірпінського проекту передбачається реалізувати ряд заходів, у тому числі і законодавчого порядку, які дозволять зберегти "великий Ірпінь". При цьому мають бути повною мірою враховані інтереси і кожної з 5 громад "великого Ірпеня". Є сподівання, що шведський досвід неодноразового об'єднання територіальних громад буде дуже корисним для вирішення цього питання.

Проблема об'єднання територіальних громад, визначення адміністративних меж у населених пунктах подібних на Ірпінь в Україні має не локальне, а загальнодержавне значення. В державі таких міст багато. До них відноситься навіть Севастополь. Тому ірпінський проект дозволить відпрацювати механізм, який може бути застосований і в інших містах України.

Тепер про завдання створення ефективної системи управління містом. В першу чергу, мова йде про створення в місті ефективної структури органів місцевого самоврядування як представницьких, так і виконавчих. Крім того, в місті має бути впроваджена управлінська система, яка базуватиметься на сучасному європейському досвіді муніципального управління і менеджменту.

Структура органів місцевого самоврядування у "великому Ірпені" залишається недосконалою. Представницькі органи мають "двоповерховий характер". Тобто формується як міська рада "великого Ірпеня", так і селищні ради. В той же час саме місто Ірпінь власної ради не формує. У цій схемі важко знайти якусь логіку. Така ж ситуація і з виконавчими органами. Виконавчим органом "великого Ірпеня" є виконком. Але він не має своїх структур у селищах. Як "великий Ірпінь", так і кожне селище обирають свого голову. В той же час "малий Ірпінь" власного міського голови не обирає.

Така досить плутана система органів місцевого самоврядування у Ірпені є однією з причин неефективності всієї системи управління містом. У ході реалізації ірпінського проекту має бути знайдена більш раціональна і ефективна структура органів міського самоврядування.

Найбільш складною проблемою ірпінського проекту є формування економічних основ міського самоврядування. Без цього ні про яке самоврядування не може бути й мови. Економічну основу самоврядування в місті має скласти комунальна власність, тобто власність територіальної громади. Процес формування комунальної власності в місті лише розпочався, а його гальмування викликано як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. Лише в новій Конституції України, ухваленій 1996 року, визнано саме право комунальної власності, як власності територіальної громади. До цього, як відомо, комунальна власність в Україні розглядалася як одна із форм державного майна. Процес формування комунальної власності в місті стримується відсутністю відповідної законодавчої бази. Нове законодавство має визначити правовий режим майна, що перебуває у комунальній власності. Це стосується статусу комунальних підприємств і організацій, особливостей правового режиму таких об'єктів права комунальної власності як земля, ліси, природні ресурси, водойми тощо. До причин, які стримують формування комунальної власності міста, треба віднести і відомчі інтереси міністерств і навіть профспілок, що стримують передачу майна у комунальну власність міста. Нема поки що і ясності з тим, як має бути проведений розподіл майна комунальної власності між "великим Ірпенем" і "територіальними громадами", "малого Ірпеня" та селищ Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське.

  • <<
  • 1 2
  • >>

 
 

ֳ

...