WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Ключові проблеми державної регіональної політики України -

Ключові проблеми державної регіональної політики України -

Ключові проблеми державної регіональної політики України

Кожна країна так чи інакше розв'язує проблему узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів. Форми такого узгодження обумовлюють моделі державного та політичного устрою країн, систему організації влади, зокрема територіальної організації державної влади та місцевого самоврядування. Загальнодержавні та місцеві інтереси обумовлюють модель фінансово-бюджетної та податкової системи країни. Заходи щодо узгодження цих інтересів є центральною проблемою державної регіональної політики.

Зарубіжний досвід свідчить про зростання ролі місцевих інтересів у більшості розвинутих країн, про їх активний вплив на механізм прийняття державних рішень. Місцеві інтереси у більшості розвинутих країн ефективно представлені на загальнодержавному рівні, вони мають легітимний характер, репрезентуються представницькими органами влади, політичними партіями, різноманітними громадськими організаціями тощо. Сформувався і функціонує складний механізм лобіювання місцевих інтересів в органах державного управління.

Проблематика місцевих та регіональних інтересів, механізму їх представництва та лобіювання потребує розв'язання і в Україні. У колишньому Радянському Союзі, як і в Радянській Україні, місцеві та регіональні інтереси фактично не визнавалися. Вони, як правило, ототожнювались із загальнодержавними інтересами і на практиці ігнорувались або придушувались. Це стримувало процес формування місцевих та регіональних еліт, ініціативу місцевих та регіональних органів влади. Останні не були самостійними суб'єктами в політичному процесі. І були покликані виконувати волю союзного центру. Все це відноситься не тільки до таких територій як села, селища, райони, міста, області, але й до колишніх союзних республік.

Горбачовська перебудова сприяла значній демократизації суспільного життя, яка створила умови для досить швидкого виявлення місцевих та регіональних інтересів, які на початку 90-х років увійшли в гостру суперечність із спробами продовження старої централізованої політики державного управління в СРСР. Це і стало основною причиною його розвалу, ланцюгової реакції проголошення суверенітетів колишніх союзних республік, а що стосується Російської Федерації, то і інших її адміністративно-територіальних утворень.

З того часу минуло 10 років. Проблема знаходження механізму взаємодії та узгодження загальнодержавних та місцевих інтересів постала тепер уже і перед Україною як суверенною державою. Ця проблема має ряд аспектів.

По-перше, треба визначитись, яким чином розкрити місцеві та регіональні інтереси в Україні, виявити їх сутність та потенціал. Треба визначити, які з місцевих та регіональних інтересів мають бути легітимізовані державою.

По-друге. Слід встановити межі, за якими наростання впливу місцевих та регіональних інтересів увійде у суперечність з потребами збереження єдності державної території та конституційного державного устрою.

По-третє. Необхідно остаточно визначитись, яка модель організації державної влади та місцевого самоврядування найбільш ефективно поєднає потенціал місцевих, регіональних та загальнодержавних інтересів в умовах України і дозволить прискорити соціально-економічний розвиток країни, створить умови для розвитку демократії та формування громадянського суспільства. У практичному плані перед Україною постала проблема створення механізму представництва та захисту місцевих інтересів на загальнодержавному рівні.

І останнє. Життя вимагає невідкладного ухвалення комплексу політичних, правових та фінансово-економічних заходів з метою запровадження основних засад нової державної регіональної політики, визначених у Концепції державної регіональної політики, що дозволить гармонійно узгодити зростаючі місцеві та регіональні інтереси в Україні із загальними інтересами держави.

Зволікання з розв'язанням вказаних проблем може призвести і вже призводить до деформацій місцевих та регіональних інтересів, наростання суперечностей між цими інтересами та інтересами держави в цілому, а також між місцевими та регіональними інтересами окремих територій, зокрема, між так званим Сходом та Заходом України. Нагадаємо, що саме значне наростання суперечностей між місцевими і регіональними інтересами та центральною владою з одного боку, а також між місцевими та регіональними інтересами різних територій, свого часу поставили під загрозу існування Франції як суверенної держави і об'єктивно обумовили відомі наполеонівські реформи. Зокрема, реформу державного управління кінця XVIII – початку XIX століть. Як відомо, сформована Наполеоном система державного управління, територіальної організації влади та місцевого самоврядування проіснувала у Франції майже 200 років і була змінена лише у 90-х роках XX століття.

На жаль, в Україні, поки що процес виявлення та прояву місцевих та регіональних інтересів йде значною мірою стихійно. Треба бачити, що цей процес розвивається у двох напрямках. З одного боку, інтенсивно наростає вплив, роль і значення регіональних та місцевих приватних інтересів і відповідних регіональних та місцевих еліт. З іншого — все більше виявляються регіональні та місцеві публічні інтереси, зростає значення регіональних та місцевих представницьких органів. Найбільший вплив сьогодні в Україні мають політико-економічні еліти тих територій, де сконцентровані природні, економічні та фінансові ресурси країни. Активний і все більш зростаючий вплив на вироблення та здійснення загальнодержавної політики чинять Дніпропетровське, Донецьке, Київське, Харківське та деякі інші політико-економічні угрупування. Одразу зазначимо, що поява в Україні впливових регіональних політико-економічних угрупувань пов'язана не стільки з суб'єктивними чинниками, скільки з об'єктивними причинами, і в першу чергу економічними. Мова йде про спеціалізацію тих чи інших регіонів на випуску експорто-спроможної продукції, їх прив'язку до зовнішніх ринків, які є основним джерелом валютних надходжень. Мова йде про серйозні структурні зрушення, які відбуваються останнім часом у розміщенні податкової бази країни. Наприклад, у Києві сьогодні акумулюється 21% сукупних податкових надходжень України. Мова йде про зміни в системі господарських зв'язків окремих регіонів. Східні регіони все більш орієнтуються на ринки Росії, західні регіони шукають виходу на сусідні європейські ринки. Дуже серйозний вплив на місцеві та регіональні інтереси мають інтереси паливно-енергетичного та металургійного лобі, що тісно пов'язано з конфігурацією імпортних поставок енергоносіїв в Україну. Є й ряд інших чинників активного уособлення місцевих та регіональних інтересів. Це питання мови, культури, історичного минулого, менталітету тощо.

Стихійне наростання вказаних місцевих та регіональних інтересів об'єктивно обумовлює гострі політичні дискусії, і зокрема, щодо майбутнього державного устрою України. Як і на початку 90-х років в Україні все ще продовжує обговорюватись проблема її можливої федералізації. Деякі політологи висловлюють побоювання навіть про можливість нового територіального розколу України.

Спонтанні прояви місцевих та регіональних інтересів в Україні обумовлено також і тим, що держава запізнилася з визначенням основних принципів, цілей, завдань та пріоритетів своєї регіональної політики. Основні принципи державної регіональної політики, які визначені її Концепцією, мають бути трансформовані у низку політичних, правових, соціально-економічних та інших державних рішень у цій сфері. В країні остаточно не завершено процес формування ефективної територіальної організації виконавчої влади та місцевого самоврядування. Старим залишається територіальний та бюджетний устрій України. З бюджетною реформою ми значно запізнилися порівняно із своїми сусідами — країнами Східної Європи. Не зовсім прозорий централізований перерозподіл фінансових ресурсів викликає серйозне роздратування у регіональних та місцевих еліт.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...