WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Етика та консультаційна діяльність в контексті розвитку місцевого самоврядування -

Етика та консультаційна діяльність в контексті розвитку місцевого самоврядування -

Етика та консультаційна діяльність в контексті розвитку місцевого самоврядування

У процесі взаємодії органів місцевого самоврядування та консультантів професійно-етичні питання можуть виникати у двох площинах:

  • консультування органів місцевого самоврядування з питань етики;

  • етичні проблеми власне консультаційної діяльності.

Нашою метою є означення етичних проблем цих двох аспектів консультативної практики.

В публічній політиці етичний вимір є одним із базових вимірів діяльності. Взаємодія органів місцевого самоврядування з громадою, з органами виконавчої влади, внутрішньо-організаційні взаємини вимагають етично вивіреної, коректної поведінки. консультанти спроможні надати допомогу органам місцевого самоврядування у питаннях формування етичної складової організаційної культури.

Консультативна допомога з питань етики може надаватися:

  • на етапі створення етичного режиму в органах місцевого самоврядування;

  • в ситуаціях, коли необхідна незалежна оцінка, допомога у вирішенні гострих питань місцевого самоврядування, коли відбуваються "збої" у функціонуванні етичного режиму організації.

Для становлення сприятливої, етично чутливої до потреб громадськості атмосфери, створення так званого етичного режиму в органах місцевого самоуправління виникає необхідність в консультативних послугах щодо формування, впровадження та ефективного функціонування "інструментів" підтримки етики.

Консультанти можуть надавати допомогу при:

  • діагностиці етико-психологічних проблем в діяльності органів місцевого самоврядування;

  • створенні загальної стратегії етизації їхньої діяльності;

  • формуванні етичних кодексів місцевих органів влади;

  • здійсненні навчання виборних осіб та персоналу етичним нормам управлінської, службової, професійної етики;

  • проведенні просвітницької роботи в цьому напрямку;

  • створення механізмів контролю за дотриманням етичних кодексів;

  • етичних ревізіях існуючих соціальних програм організації;

  • запровадженні процедур етичної експертизи рішень, що приймаються, тощо.

В професійній діяльності етична експертиза (тобто дослідження будь-якого питання етичного ґатунку, що потребує спеціальних знань, з наданням аргументованого висновку) дозволяє здійснити всебічний аналіз тієї чи іншої проблеми з точки зору її етичної коректності. Така експертиза має на меті знайти етично прийнятне рішення, в якому враховані вимоги професії і моральні встановлення суспільства.

Етичне консультування може стосуватися як рішень, які приймаються організацією, так і поведінки працівників, тобто мати перспективну або ретроспективну, безособову або особистісну направленість.

Потреба в консультаційній допомозі посилюється в періоди організаційних криз, різкого зниження довіри до місцевої виборної влади, коли актуалізується необхідність отримання консультативних послуг з питань проведення переговорів, відшукування етично задовільного вирішення конфліктів, змін у комунікаціях з громадськістю тощо.

Залучення консультантів з питань професійної етики до обговорення проблем організації може бути корисним для вироблення рішень з етичних проблем, для виконання ними функції "соціальної совісті" організації, протидії груповому мисленню та вузькій корпоративності.

Деякі фахівці схильні розрізняти діяльність експерта та консультанта. Наприклад, Ю.Сватко вважає, що задачею експертів є оцінка наявного стану справ через необхідний смисловий план минулого як фактично втіленого, а консультантів - оцінка ймовірного стану справ через смисловий план майбутнього незалежно від його фактичного втілення [1, 59].

І хоча існують певні нюанси у роботі консультанта та експерта, зазвичай і консультативну допомогу, і експертизу можуть здійснювати одні спеціалісти.

Звернення до консультантів обумовлені тим, що останні володіють теоретичним багажем для вирішення етичних проблем організацій:

  • кваліфікацією (вмінням виявляти, аналізувати поняття й проблеми, формувати й оцінювати аргументи та позиції),

  • знаннями (філософських проблем, теорій, припущень, наслідків, і критики різних точок зору, типів аргументацій та схожих проблем),

  • цінностями (розумінням різних точок зору, обґрунтованою підтримкою та оцінкою тих чи інших положень, готовністю ставити під сумнів ключові положення та зацікавленістю в пошуку ключа до вирішення філософських проблем) [3, 364].

Тобто, вони опановували різними підходами до формування етики організації, різноманітними способами вирішення етичних проблем та обґрунтування управлінських рішень з точки зору моралі (Р.Т. Де Джордж). Крім того, консультанти володіють методиками діагностики етико-психологічних проблем й досвідом щодо їх вирішення, спроможні надавати обґрунтовані поради стосовно вияву, запобігання, попередження, управління етичними конфліктами (в тому числі й конфліктом інтересів).

Зовнішнє консультування здатне допомогти побачити проблеми не заангажовано та оцінити її неупереджено. Після попереднього ознайомлення з ситуацією, консультант пропонує різні сценарії вирішення проблем, варіанти виходу із кризових, складних в етичному плані ситуацій. При цьому важливим є виявлення не лише переваг, але й недоліків тих чи інших стратегій підтримки етичного клімату, фіксація уваги на їх ефективності в конкретних умовах тієї чи іншої громади.

Представники органів місцевого самоврядування почасти незадоволені загальним декларативним характером консультаційних порад, в яких неповною мірою відображена специфіка їхньої діяльності. При здійсненні процесного консультування (тобто співробітництва замовника та консультанта на всіх етапах консультування) консультант має бути відкритим до сприйняття та розуміння специфічних особливостей регіону, професійної діяльності, організації. Врахування соціокультурного та організаційного контексту, існуючих в даній місцевості та в даній організації норм, традицій, стереотипів, установок особливо важливо при консультуванні з питань етики.

Консультантам з питань організаційної або професійної етики необхідно співпрацювати з представниками місцевих рад, які відповідають за підтримку етичного компоненту в діяльності органів місцевого самоврядування. Бажання співпраці, налаштованість на діалог, відкритість необхідної для консультанта інформації дуже важливі для отримання повноцінної консультативної допомоги. Сприйняття відповідальними за втілення етичних програм особами консультантів з ворожістю, як тих, хто не знає контексти та здійснює ревізію їхньої діяльності, ускладнює процес такої співпраці та знижує її ефективність.

Процес етичної експертизи іноді стає складним для самих експертів —етиків через складність, суперечливість, "закритість" проблеми. Це спонукає до мобілізації не лише професійних, інтелектуальних ресурсів експерта, але й часто до складних духовних особистісних пошуків. За такої ситуації виникає необхідність розширити коло суб'єктів етичного дискурсу, залучити до нього професіоналів-практиків з їхнім знанням контекстів та специфіки професійних проблем, громадян, на яких направлені професійні зусилля спеціалістів, а також науковців, релігійних діячів, управлінців, журналістів тощо. Кордони професії розмикаються не лише для обговорення етичних ракурсів суспільно значимих питань професії, але й для громадського контролю за діяльністю професіоналів.

Експерти із питань етики можуть бути задіяними в обговоренні проблем, що виникають в професійній діяльності, в двох іпостасях: як незалежні консультанти та як члени офіційних комісій. Більш оптимальним вважається залучення етиків до складу офіційної комісії, оскільки в цьому випадку етик має вільний доступ до необхідної інформації та можливість брати активну участь в процесі вироблення рішень з врахуванням морального ракурсу.

Консультант зазвичай перебуває в ситуації невизначеності, соціальної ризикованості, конфліктності. протягом своєї діяльності в організації консультант отримує нову інформацію про членів організації, відкриває нові нюанси відносин, ініціює дії, що впливають на зміну стосунків. Все це накладає на нього особливу професійну та людську відповідальність за надані поради, за їх конструктивне етичне навантаження й вимагає від представників консалтингу не лише професійної компетентності, але й моральної зрілості. Це актуалізує проблеми професійної етики самих консультантів.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...