WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Визначення вагових коефіцієнтів Mі(четвертий крок схеми) пов'язане з розподілом факторів за їх важливістю, тобто ступенем впливу на умови життя населення або, у прикладі, що розглядається, на рівень задоволення медичним обслуговуванням. Вага п'яти факторів визначається у частках таким чином, щоб їх сума складала одиницю. Остання уособлює собою цілісність усього явища "медичне забезпечення". Як видно з таблиці, найважливішим фактором медичного забезпечення є задоволеність жителів доступністю медичного обслуговування (0,35), потім асортиментом ліків у місцевій аптеці (0,25) тощо. Значення вагових коефіцієнтів визначаються за системою пріоритетів експертним шляхом.

Нарешті, п'ятий крок схеми побудови моделі для кількісної оцінки якісних явищ полягає у визначенні комплексної оцінки якості К. В нашому прикладі заповнення таблиці (рядки 3,4) відповідями опитуваного жителя K=(Kі,Mі), (де і=1,2,...,5; 5 є кількістю факторів, що враховуються в даній конкретній моделі при оцінюванні рівня медичного обслуговування), визначиться таким чином: К= 0,35 х 0,75 + 0,25 х 1,0 + 0,1 х 0,25 + 0,2 х 0 + 0,1 х 0,5 = 0,6125.

Як бачимо, згідно із кількісними значеннями, отриманими від респондента, видно, що він оцінив рівень медичного обслуговування, виходячи з свого досвіду і сприйняття задоволеності медичним обслуговуванням, величиною 0,6125. Максимальна оцінка рівня медичного обслуговування, тобто коли житель повністю задоволений всіма складовими медичного обслуговування, дорівнює 1. Таким чином, отримано показник рівня "медичне забезпечення", який характеризує одну із складових "рівня життя" конкретного жителя в конкретному місті .

Факторно-критеріальні моделі безпосередньо трансформуються в анкети для опитування населення [13], яке власне і є джерелом соціальної інформації для моніторингу результативності діяльності ОМС. На першому етапі робіт по оцінці результуючої діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) через виявлення задоволеності потреб населення треба структурувати ці потреби з метою створення відповідних факторно-критеріальних моделей для вимірювання ступеня їх задоволеності. Інші етапи алгоритму оцінювання на основі людиноорієнтованих критеріїв, деталізовані в роботах [5,13,17].

Таким чином, у загальних рисах викладено методику оцінювання результативності діяльності ОМС на базі алгоритму застосування людиноорієнтованого підходу до оцінювання. Ця методика є ще одними засобом залучення громадян до участі в управлінні, прийнятті рішень і контролі за діями влади на рівні територіальної громади. На порядку денному практичне засвоєння запропонованого інструментарію представниками органів місцевого самоврядування (міським, селищними, сільськими головами, депутатами, керівниками виконавчих структур), активістами місцевих громад і місцевих громадських організацій. На наш погляд, широке застосування людиноорієнтованої методики з метою оцінювання результативності діяльності органів місцевої влади сприятиме її впровадженню безпосередньо у практику управління. Це, в свою чергу, має підвищити якість і ефективність управління на рівні територіальних громад – місцевого самоврядування. Інноваційний людиноорієнтований підхід дозволяє проводити незалежний моніторинг діяльності органів місцевого самоврядування на основі інформації отриманої безпосередньо від громадян. Дані цього моніторингу можуть бути використані для формування планів соціально-економічного розвитку, виходячи безпосередньо з пропозицій жителів і ступеня задоволеності їх потреб в умовах конкретного населеного пункту.

Впровадження людиноорієнтованого підходу знаходиться в руслі реалізації концепції "належного управління" і переходу від командно-бюрократичної моделі влади до демократичної. Людиноорієнтований підхід до оцінки і аналізу діяльності органів місцевого самоврядування надає інструменти аналізу політики на місцевому рівні, може використовуватись як соціальна інформація при стратегічному плануванні розвитку територіальної громади, бути формою консультацій з громадськістю, способом залучення громадян до управління та прийняття рішень поруч із такими методами, як "громадські слухання" [18] та "місцеві ініціативи" [19]. Цей підхід надає деякі додаткові можливості, наприклад, якщо у населеному пункті існує дієва громадська організація чи місцевий партійний осередок, то вони можуть самостійно, незалежно від органів влади провести обстеження у місті чи селищи і на базі цього обстеження сформулювати власну передвиборну програму партійної організації чи громадського руху на чергових місцевих виборах. Незалежність, в даному випадку, витікає з того, що людиноорієнтований підхід базується переважно на соціальній інформації без залучення, іноді майже недоступної для неурядового сектора і незалежних експертів, статистичної та офіційної інформації, яка зосереджена у владних установах. Такі можливості мають сприяти більш результативній, націленій на інтереси жителів і громади діяльності управлінської команди чи її заміні, якщо вона не в змозі, чи не хоче працювати на громаду.

Література

  1. Звіт ПРООН. Розширення можливостей громадян: Яку роль може відігравати суспільство в належному управлінні та людському розвитку? // МЦПД, Київ. 2002.

  2. Концепція адміністративної реформи //Київ –1998 - 61 с.

  3. Князєв В., Павлов М. Розвиток муніципального управління в Україні: визначення завдань, практика роботи й форми організації. //Міжрегіональний союз.- Київ - 2001 – 16 с.

  4. Шаров Ю. Стратегічне планування в муніципальному менеджменті: концептуальні аспекти. //УАДУ. Дніпропетровський філіал. – Дніпропетровськ - 2001 – 302 с.

  5. Гошко А.О. Стратегія і тактика планування діяльності органів місцевого самоврядування //УАДУ- Київ - 1999 – 178 с.

  6. Звіт ПРООН.Україна. Людський розвиток. 2000 // www.un.kiev.ua

  7. Ресурси розвитку. Адміністративна реформа в Україні. //Упорядники Пухтинський М.О., Рахімкулов Е. – К.: Логос, 2002. – 308 с.

  8. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні". № 280/97-ВР від 21.05.1997

  9. Дмитренко Г.А. Концепция антропосоциального управления обществом // Проблемы теории и практики управления. – 1998. - №2.

  10. Ветров Г.В. Индикаторы социально-экономического развития муниципальных образований. //Фонд "Институт экономики города".- М., 2001.- 67 с.

  11. Ореховский Г.П. Анализ и социально-экономическое прогнозирование развития города// Городское управление. 1997. №9.

  12. Основні соціально-економічні показники міст-членів Асоціації міст України за 2000 рік.// Київ - 2001 - 140 с.

  13. Гошко А.О. ССК (система соціального контролю) діяльності органів місцевого самоврядування. Київ -1999 – 215 с.

  14. Азгольдов Г.Г., Азгольдова Л.А. Количественная оценка качества (квалиметрия). – М.-1971

  15. Парсяк В.М., Рогов Г.К. Маркетингові дослідження. Наук. думка. – К.-2000 –174 с.

  16. Громадський аудит – шлях до оптимізації надання житлово-комунальних послуг населенню міст України (на прикладі міст Луганської області)// Луганськ, - АРР, - 2001, - 56 с.

  17. Гошко А.О. Оцінка діяльності місцевих органів самоврядування// УАДУ.- К.-1998 – 154 с.

  18. Рубцов В.П. Громадські слухання. К.: Гнозис, 2001. –16 с.

  19. Рубцов В.П. Місцеві ініціативи. К.: Гнозис, 2001. –12 с

1 ) Під соціальним об'єктом чи соціальною системою ми будемо розуміти всю сукупність антропогенних і природних складових (матеріальні і нематеріальні об'єкти економічної і соціальної інфраструктури, довкілля, территорія тощо), що забезпечує життедіяльність соціуму (людська спільнота та її зовнішні і внутрішні взаємодії і взаємовідносини). Таким чином, з нашої точки зору, соціальна система є тринарною системою: "соціум – економіка – довкілля". Домінантою цієї системи є її соціальна складова. Що, власне, і підкреслює її назва "соціальна система". В даному розгляді мова йтиме про такі соціальні системи, як країна, регіон, місто, селище, село

2 ) Тут і далі під терміном "публічна влада" ми будемо розуміти як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Для нашого розгляду відмінність природи і повноважень цих органів не є суттевою.

Loading...

 
 

ֳ


...