WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Компетенція ОМС [8] передбачає задоволення обмеженого кола потреб, що характеризують РЖ, і пов'язані головним чином з покращанням умов життєдіяльності людей на конкретному місці проживання. Орієнтація їх діяльності на підвищення рівня життя населення створює можливості контролю з боку громадськості за діяльністю органів місцевого самоврядування. Потреби та інтереси суспільства в рамках місцевого самоврядування проявляються як потреби населення, що проживає на конкретній території, підвідомчій конкретному органу самоврядування, в якому муніципальні службовці виконують конкретну роботу. Очевидно, необхідним є встановлення кінцевих цілей їх діяльності. Кінцевий результат може бути виражений на основі думки жителів саме через задоволеність потреб жителів, скажімо, у побутовому, медичному і торговому обслуговуванні, у громадському транспорті, освіті, охороні довкілля, безпеці життя тощо. Кінцевий результат діяльності органів влади з позицій людиноорієнтованого підходу суттєво відрізняється від кінцевого результату, що розглядається з позицій техноорієнтованого підходу. Наприклад, з позицій техноорієнтованого підходу мета досягнута, коли міська поліклініка отримала сучасний томограф, а з позицій людиноорієнтованого підходу вона досягнута, коли зменшився рівень захворюваності завдяки профілактичним обстеженням за допомогою цього томографа. Чи інший приклад: 100% забезпечення населення телевізорами ще не говорить про задоволеність інформаційних, культурних, розважальних потреб жителів, що ніби могли б бути задоволені завдяки цим телевізорам. Поняття "задоволеність" містить у собі психічний і соціальний аспекти сприйняття самою людиною тих чи інших умов життя, тобто є відображенням суб'єктивного сприйняття стану речей. Визначимо це поняття як "узагальнену у свідомості індивіда сукупність його сприйняття та оцінок умов свого соціального життя, якості життя".

Алгоритм оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування на основі людиноорієнтованого підходу виглядає подібно до вже розроблених і апробованих методик і алгоритмів аналізу чи аудиту (моніторингу, спостереження) діяльності та політики і використовує експертні і соціологічні дослідження. Цей алгоритм реалізує методику оцінювання, що є однім із інструментів, в даному випадку, інструментом оцінювання діяльності і політики ОМС. Алгоритм складається з наступник укрупнених етапів:

  • визначення цілі оцінювання;

  • з'ясування ролі і повноважень (компетенції) ОМС в вирішенні проблем, які цікавлять заінтересованих в оцінюванні осіб і організацій;

  • вивчення предметної області для моніторингу і виявлення факторів для оцінки задоволення наданням послуг;

  • розробка факторно-критеріальної моделі оцінювання (вибір факторів, їх ранжування і визначення вагомостей);

  • розробка опитувальної анкети для отримання соціальної інформації;

  • розрахунок мінімально репрезентативної вибірки для проведення опитування громадян;

  • підготовка інтерв'юерів;

  • організація заповнення анкет і власне проведення інтерв'ю (збирання соціальної інформації);

  • попередня обробка індивідуальних анкет;

  • розрахунки показників задоволення рівнем послуг;

  • аналіз та інтерпретація даних;

  • оцінка змін в динаміці (порівняння отриманих результатів з результатами попередніх досліджень, власне оцінювання динаміки змін як показник результативності діяльності ОМС);

  • оформлення і представлення звітних підсумкових матеріалів.

Розглянемо найбільш специфічний етап наведеного алгоритму (розробка факторно-критеріальної моделі) із застосуванням методики кількісного вимірювання якісних явищ - кваліметрії [14]. Тут загальну характеристику "якість" конкретизовано у більш близький до нашої предметної області фактор "задоволення потреб". Загальна схема побудови факторно-критеріальної моделі може бути представлена у наступному вигляді [13]:

  1. Побудова ієрархічної структури показників властивостей потреби (факторів), словесний опис сутності цих факторів, проведення рейтингового аналізу властивостей (факторів) і виділення обмеженої кількості факторів (бажано не більше 10);

  2. Визначення абсолютних показників простих факторів Рi(критеріїв) задоволеності потреб;

  3. Визначення еталонних абсолютних показників Рiет(верхня межа - одиниця) задоволення потреб;

  4. Визначення вагових коефіцієнтів властивостей (факторів) потреби Мi;

  5. Визначення комплексної кількісної оцінки якості задоволеності потреб K.

Виконання першого етапу схеми формування факторної моделі пов'язано з реалізацією принципів кваліметрії в оцінці умов життя населення, які складається з сукупності неоднорідних складових та властивостей. Дійсно, соціальні умови життя формуються під впливом багатьох факторів, кожен з яких складний сам по собі. Наприклад, візьмемо житлові умови, задоволеність якими залежить від розмірів житлової та загальної площі, зручності розміщення кімнат та інших приміщень, наявності тепла або холоду в квартирі, якості звукоізоляції приміщень тощо. Умови життя формують і такі фактори, як рівень комунального (в тому числі сантехнічного), медичного, транспортного, телефонного і т.ін. обслуговування населення, надання жителям послуг по ремонту взуття, апаратури тощо, екологічна та криміногенна обстановка тощо. З цієї кількості факторів треба виділити головні (інтегровані) складові фактори, оцінка яких повинна йти за простими властивостями.

Приклад факторно-критеріальної моделі оцінки ступеня задоволеності населення медичним обслуговуванням наведено в рядках 1,2 таблиці. З таблиці видно, що в цій конкретній моделі використовується п'ять факторів. Кожний фактор має визначений шляхом попереднього експертного аналізу ваговий коефіцієнт, тобто відносний внесок даного фактору у формування цілісного явища "медичне обслуговування". Числове значення вагового коефіцієнта характеризує важливість для опитаної групи експертів того чи іншого аспекту медичного обслуговування. Методика експертного визначення вагомостей методом ранжування досить добре описана в літературі, наприклад в роботах [15,16].

Таблиця. Параметри факторно-критеріальної моделі оцінки рівня медичного обслуговування

Параметр

Зміст параметрів та показники ступеню задоволеності

Номер фактора (i=)

1

2

3

4

5

1

Найменування фактору

Доступність медичного обслуговування

Асортимент ліків

Робота дільничного лікаря

Профілактична робота

Робота протиепідеміологічної служби

2

Вагомість

фактору (Mі )

0,35

0,25

0,10

0,20

0,10

3

Критерій фактору (по п'ятирівневій шкалі)

більше

задоволений ніж незадоволений

Повністю задоволений

повністю

незадоволений

більше

незадоволений ніж задоволений

середньо задоволений

4

Значення (оцінка) фактору (Kі )

0,75

1

0

0,25

0,5

Як бачимо, два параметри у цій моделі: "найменування фактору задоволення" і "критерії факторів задоволення" мають якісні словесні характеристики.

Поєднання принципів кваліметрії з правилами побудови факторно-критеріальних моделей (що випливають з цих принципів) дозволяє перевести у практичну площину вирішення задачі оцінки людьми ступеня власної задоволеності тих чи інших потреб. При цьому ми розуміємо, що ця "об'єктивізована" оцінка має сенс лише тут і зараз у даних конкретних обставинах. Тобто є плинною і відносною. Тим не менше вона має значення як сигнал для системи управління і підстава для планування тих чи інших заходів, що забезпечують підвищення ступеня задоволеності.

У таблиці наведені кваліметричні значення критеріїв у цифрах, відповідних тому чи іншому ступеню задоволеності певною медичною послугою.

Loading...

 
 

ֳ


...