WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

У наведеній системі індикаторів показниками, що свідчать про час її розробки і застосування є показники безробіття, показники щодо міграції та біженців, показники щодо учасників аварії на ЧАЕС, показники розвиненості ринку житла, маркетингу міста, тут наявні показники, що характеризують взаємодію міста з навколишнім середовищем тощо. Чи є наведена система показників ідеальною і повною? Звичайно, ні. Наприклад, науковців і працівників культури занепокоїть відсутність чи обмеженість даних по цих напрямках життєдіяльності сучасного міста. Прихильників концепції сталого розвитку у наведеній системі індикаторів обурить відсутність параметрів для аналізу еволюції міста у цій площині. Уважний розгляд наведеної системи індикаторів показує, що вони мають досить багато спільних рис із наборами показників, що використовувались останнім часом, як в нашій країні (Львів, Харків, Київ, Івано-Франківськ), так і в містах таких пострадянських країн, як Польща та Росія. І це є зрозумілим, оскільки ці країни та їх міста долали схожі із нашими проблеми. Відмітимо, що наведена система індикаторів є скороченою. На практиці, особливо у великих містах, використовуються значно ширші за обсягом набори показників. Великі міста можуть дозволити собі таку розкіш. Але такі оригінальні системи ускладнюють співставлення міст між собою, тобто орієнтовані на внутрішньоміський менеджмент.

Асоціація міст України протягом останніх років випускає щорічний статистичний бюлетень [12]. Крім інформації по містах, цей бюлетень містить найбільш важливі показники регіонів і країни в цілому, що дає можливість з'ясувати роль міст у формуванні показніків регіонів і країни. В цій системі налічується більше 150 простих і складних показників. Але більшість з них є простими. Ця система показників досить повно відображає актуальні для сучасних українських міст проблеми і визначене законодавством коло повноважень органів місцевого самоврядування. По набору показників видно, що система призначена не для вжитку міськими менеджерами в безпоседньому управлінні містами, а для порівняння міст між собою та для захисту загальних інтересів міст перед центральним урядом. На відміну від попередньої системи в цьому випадку не мають явного групування.

Системи індикаторів дозволяють проводити досить різносторонній аналіз стану міста. Викладемо деякі загальні рекомендації [11] по роботі з даними, що містяться у наведених і інших подібних системах показників для з'ясування деяких закономірностей еволюції поселення. Звернемо увагу на першочергові моменти дослідження динаміки змін у міських підсистемах та визначення фази еволюції, на який знаходиться місто. На жаль, скласти детальну покрокову методику аналізу показників у силу безлічі специфічних рис, що маються в кожному місті, є недоцільним та, мабуть, і неможливим. Слід погодитись, що зміст детального аналізу у кожному випадку має відповідати меті його проведення і є дуже специфічною процедурою. Таким чином, подальше "розжовування" подробиць аналізу і розрахунків може лише зашкодити ясності загальних рекомендацій. Зрозуміло, що більшість елементів цього аналізу в тій чи іншій формі використовувалась у практичних роботах по аналізу розвитку міст як в нашій країні, так і за кордоном. Саме це, впевнює, що отримані висновки, у цілому, дозволяють реалістично прогнозувати економічну ситуацію в місті. У процесі аналізу соціально-економічного стану розвитку міста виділяючи три етапи:

  • аналіз внутрішніх процесів еволюції складових підсистем міста; визначення фази еволюції міста;

  • аналіз взаємодій між різними міськими підсистемами;

  • аналіз загальних балансових співвідношень і визначення дисбалансів між основними підсистемами.

Проілюструємо, для прикладу проце аналізу еволюції найбільш значних підситем міста. У процесі аналізу демографічних характеристик необхідно виділити наступні напрямки:

чи відтворюється міське населення (позитивний чи негативний природний приріст), і якщо так – то які розміри приросту. Даний аналіз лежить, поряд з дослідженням процесів міграції, в основі визначення змін попиту на житло;

яка динаміка в змінах вікового складу працездатного населення.

Необхідно визначити – особливо у випадку негативного природного приросту – кількість міських жителів, "вихідних" за віком зі складу трудових ресурсів. Важливість даного дослідження для подальших висновків полягає в тому, що вихід визначених категорій на пенсію приводить до зміни пропорцій між працюючим і непрацюючим населенням, що істотно змінює структуру доходів і споживчого попиту. З іншого боку, у випадку "входу" у працездатний вік відносно численних поколінь можуть виникнути дисбаланси між кількістю робочих місць і бажаючих одержати роботу.

У процесі аналізу змін у складі і характеристиках житлового фонду необхідно виділити наступні напрямки:

визначення обсягу житлового фонду, що підлягає щорічному капітальному ремонту будинків з заміною внутрішніх комунікацій. З огляду на кількість жителів, що проживають у них, необхідно також розрахувати обсяг необхідного маневреного житлового фонду, куди необхідно переселяти жителів на час ремонту (чи визначити, яка частина обсягу житла, що знову вводиться, призначається для реалізації цих цілей). У випадку невиконання планів капітального ремонту варто розрахувати розмір обсягів житла, що переходить у розряд старого і згодом – аварійного, що також характеризує зниження комфортності проживання в місті;

аналіз ринку нерухомості і цін на будівництво житла дозволяє надалі визначити період часу, протягом якого, відкладаючи частину одержуваних доходів, родини можуть придбати (побудувати) окрему квартиру. Слід також відзначити, що збільшення зазначеного терміну – будь те через зниження доходів населення чи в наслідок подорожчання будівництва в результаті кон'юнктурних коливань на ринку нерухомості – приводить до зниження комфортності міста.

У процесі аналізу фінансово-економічних показників діяльності підприємств міста доцільно виокремити наступні напрямки:

аналіз кількості і прибутковості робочих місць. Тут необхідно брати до уваги, передусім, середню заробітну плату на підприємстві. Необхідно також звернути увагу на динаміку змін якості робочих місць, розбивши їх по категоріях: низькоприбуткові, середньо - і високоприбуткові. Варто мати на увазі, що середньоприбуткові робочі місця повинні забезпечувати зайнятим на них таку заробітну плату, яка щонайменше, повинна дозволити придбати (побудувати) упоряджене житло протягом досить невеликого терміну (трьох-п'яти років) чи оплатити наймання упорядженого житла на термін не менш року. Крім того, варто обмовитися, що кількісне визначення границь прибутковості повинне бути прив'язане також до показників прожиткового мінімуму;

аналіз фінансово-економічних показників підприємств, що функціонують у місті, повинний виявити основні тенденції в їхніх змінах. Це стосується, насамперед, падіння/збільшення обсягів випуску продукції і зв'язаних з ними падінням/збільшенням обсягів зайнятості, зниження/зростання рентабельності і зв'язаних з ними змін в обсягах надходжень у міський бюджет. Інтерес представляють також показники фондоозброєності (цей показник побічно характеризує вартість робочого місця. При однаковій рентабельності й інших рівних умовах зміна цього показника веде до великих зрушень у прибутку і податкових надходженнях для підприємств із більшою фондоозброєністю. Іншими словами, у місті з більшою вартістю основних виробничих фондів соціально-економічна ситуація, як правило, виявляється краще, ніж у місті з меншою вартістю основних виробничих фондів (ОВФ), у зв'язку з чим варто заохочувати – при інших рівних умовах – створення в місті фондоємних виробництв);

визначення залишку прибутку підприємств після виплати податків і сплати дивідендів побічно дає уявлення щодо "власного" інвестиційного потенціалу підприємств. Ці кошти можуть бути спрямовані на утримання об'єктів соціальної сфери, на розширення виробничої діяльності (за посередництвом чи без посередництва банківської сфери), а також можуть "піти з міста", будучи інвестовані за межами міста. В останньому випадку, очевидно, можна говорити про несприятливий "інвестиційний клімат" у даному місті. Причини, що обумовлюють зазначений негатив, можуть бути самими різними (справа не тільки у встановлюваних на місцях податках) – і вимагають додаткового аналізу;

дослідження процесу старіння виробничих фондів підприємств, коливань кон'юнктури на галузевих ринках призводять до зрушень у структурі підприємств міста. Зокрема, змінюється співвідношення між робочими місцями на містоутворюючих підприємствах, попит на продукцію яких формується за межами міста і робочими місцями на підприємствах інфраструктури. В результаті таких структурних зрушень можуть виникнути довгострокові тенденції, які обумовлюють погіршення фінансового становища підприємств інфраструктури і збільшення вимушеного безробіття. Крім того, може виникнути і структурне безробіття – у випадку, якщо скорочення зайнятості і зниження обсягів виробництва на містоутворюючих підприємствах призводить до різкого скорочення високоприбуткових робочих місць. Зайняті на останніх, як правило, є відносно "вузькими фахівцями", що важко піддаються перекваліфікації. Зазначене скорочення або призводить до їхнього відтоку з міста, або до переходу більшої частини таких фахівців в іншу категорію зайнятих, середньо - чи низькооплачувану. Природно, це негативно позначається на комфортності проживання в місті; хоча на першому етапі зміни структури міських підприємств ефект переходу працівників з високооплачуваної категорії в низькооплачувану може бути і непомітний.

Loading...

 
 

ֳ


...