WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Підходи до формування та застосування індикаторів оцінювання еволюції населених пунктів та їх територіальних громад -

Порівняння техноорієнтованого і людиноорієнтованого підходів дає підстави стверджувати, що включення громадян в процес управління, планування і контролю (моніторингу, аудиту, спостереження тощо) принаймні на рівні територіальних громад міст, селищ, сіл в рамках людиноорієнтованого підходу є більш простим і притаманним самому методу. Нижче буде розглянуто приклади оцінювання ефективності управління людськими поселеннями в рамках традиційного техноорієнтованого і інноваційного людиноорієнтованого підходів.

Техноорієнтований підхід до цілепокладання

Будь яке людське поселення (місто, селище, село) у кібернетичному розумінні, тобто з точки зору теорії управління, є великою складною відкритою системою, і, як і кожна з складних систем, може бути представлено у різноманітних зрізах, що відображають різні сторони його існування і розвитку. У такій системі можна виділити цілу низку підсистем, кожна з яких, у свою чергу, є складною системою. Для систем, що є предметом даного розгляду, називають, в першу чергу, такі підсистеми: населення, житлово-комунальне господарство, зайнятість, виробництво, земля, довкілля. Складні системи характеризуються нескінченною кількістю параметрів. Однак для практичних цілей необхідно обмежити їх кількість. Перш за все тому, що інформаційна робота щодо кожного з них є трудомісткою і тому дорогою. По-друге, сьогодні не всім і не завжди зрозуміло, як використати отримані дані. Не зважаючи на те, що процеси змін і розвитку, які відбуваються у поселенні будь-якого типу, мають переважно економічну природу, більшість фахівців і керівників місцевих органів влади і управління часто не можуть виділити найбільш важливі показники, що характеризують зазначені процеси оскільки не уявляють функціонування поселення в цілому. Набори показників таких систем як людське поселення призначені для здійснення соціально-економічного моніторингу і засновані на практичному досвіді і потребах управління в поселеннях та на наукових уявленнях про закономірності еволюції людських поселень. Для спрощення викладу будемо вживати далі термін "місто" для означення урбанізованих територій усіх типів (місто, селище, село).

Набори показників мають задовольнити потреби досить широкого спектру задач аналізу стану і розвитку міста в соціально-економічній площині. Виділення характеристик підсистем міста і аналіз дисбалансів, що виникають при еволюції міста і кожної з його підсистем, є певною фіксацією сучасного досвіду аналізу стану міст і формування прогнозів їх еволюції. Формування системи показників завжди відбувається виходячи з потреб їх подальшого застосування, тобто має досить прикладний характер. Зрозуміло, що не можна (хоча дуже хотілось би!) сформувати універсальну систему показників, яка дозволяла би відслідковувати стан будь-якого міста у будь якому аспекті на будь-якому етапові його еволюції. В кожному випадку необхідно враховувати особливості цього міста і конкретний етап його розвитку та специфічні проблеми, яке місто вирішує в даний конкретний період свого існування. Необхідністю є створення такої системи показників соціально-економічного розвитку міста, що була б нескладна технічно і разом з тим дозволила б вирішувати три основних задачі [10]:

• попередній аналіз ситуації в місті. Коло проблем міста із більшим чи меншим ступенем глибини описується набором формалізованих показників. Аналіз цих показників у динаміці, їхнє порівняння з аналогічними показниками в інших містах з визначеними нормативними значеннями дозволяє виявити критичні проблемні сфери і потенційні "точки зростання";

• оцінка очікуваного ефекту пропонованих у програмах міського розвитку заходів. Постійно розширюваний масив інформації дозволяє в ряді випадків розраховувати очікуваний ефект від їхньої реалізації на основі співставлення з іншими містами, де аналогічні міри вже реалізовані. Такий підхід дозволяє, принаймні орієнтовно, зробити оцінку ефекту від виконання всієї програми;

• моніторинг виконання прийнятих програм розвитку міста. Періодичні інформаційні "зрізи" по ситуації в місті використовуються для оцінки виконуваності мір, закладених у програму, а також їхньої ефективності. Таким чином, створюється основа для механізму "зворотного зв'язку" у ході муніципального управління, необхідної корекції середньо - і довгострокового планування, уточнення поточних планів. Для створення системи показників соціально-економічного розвитку міста, що відповідає цим вимогам, із усього різноманіття характеристик міської економіки і соціальної сфери мають бути відібрані найбільш значимі і мінімально необхідні. Система індикаторів має давати "зрізи" ситуації і можливість простежити зміну тих чи інших параметрів міського розвитку в динаміці та у порівнянні з іншими містами. Для пояснення ситуації, розкриття причинно-наслідкового зв'язку отримані дані мають в кожному індивідуальному випадку інтерпретуватись експертами.

Зрозуміло, що система показників розвитку міста повинна спиратись на статистичний супровід і забезпечувати процес муніципального управління. Задача супроводу і забезпечення процесу муніципального управління визначає ряд вимог змістовного і технічного характеру до системи. Конкретизуючи сказане у термінах розглядуваної проблематики, можна сказати, що при техноорієнтованій методології йдеться про функціональний підхід до управління інфраструктурною складовою соціальної системи, а при людиноорієнтованій методології – йдеться про управління за цілями і результатами щодо задоволення потреб населення. При цьому будь-яка система показників являє собою компроміс між тим, чого було б бажано досягти з теоретичної точки зору, і тим, що на практиці можна створити на основі доступних даних, їхньої вірогідності, відображення існуючими даними поточних процесів і т.д.

Для прикладу розглянемо Мінімальну систему критеріїв і показників розвитку міста [11], яка, на нашу думку відбиває риси поточного періоду подолання наслідків трансформаційної економічної кризи. "Мінімальна" система призначена для моніторингу та прогнозування соціально-економічних процесів у місті і складається з 6 основних блоків: "Населення; Житловий фонд і інженерні комунікації; Робочі місця і підприємства; Міські землі; Фінансові і матеріальні баланси; Стан навколишнього середовища" та блок "Інше", в якому висвітлено рівні життя населення та злочинності, проблеми політичної стабільності та маркетингу міста. "Мінімальна система" включає біля 200 наступних індикаторів:

1. Характеристики населення: {Чисельність населення і його статевий та віковий склад; таблиця коефіцієнтів тривалості життя; кількість незайнятих, з них (кількість безробітних, у т.ч. тих, що отримують допомогу по безробіттю); загальна кількість інвалідів, ліквідаторів ЧАЕС, у т.ч. тих, що працюють; кількість біженців і вимушених переселенців (у т.ч. працюючих, інші); структура безробіття: по статі, по віку, по кваліфікації, по спеціальності, розміри прихованого безробіття в зв'язку зі скороченням робочого дня і наданням працівникам відпусток без збереження та з частковим збереженням заробітку з ініціативи адміністрації; Механічний і природний приріст (по роках; динаміка за останні 10 років}.

2. Житловий фонд і інженерні комунікації. Цивільне будівництво: {Загальна кількість будинків на території міста з вказівкою кількості житлових одиниць у будинках (квартир, ліжко-місць), з них: приватних, комунальних, тобто таких, що знаходяться на балансі комунальних організацій, відомчих, тобто таких, що знаходяться на балансі інших підприємств і організацій - "відомче" житло, гуртожитки; Структура житлового фонду з вказівкою кількості квартир і датою останнього капітального ремонту, в тому числі: його розподіл по типах (багатоквартирні будинки; загальна і житлова площа, кв. м., по датах введення, по матеріалах стін (цегла, з/б., щитові будинки і т.д.) із вказівкою кількості квартир і датою останнього капітального ремонту; характеристики маневрового житлового фонду: кількість будинків, одиниць житла (кв. м., квартир, ліжко-місць); розподіл житлового фонду по житлово-експлуатаційних конторах (і там, де є, – по дільницях, що входять до складу контор); розподіл внутрішньо квартальних (прибудинкових) площ (у кв.м. чи га) за різними жеками (дільницями) з характеристикою їхнього стану на сучасний момент – наявність благоустрою (зелених насаджень, спортивних і дитячих майданчиків, лав і т.д.), внутрішньоквартального освітлення і зливової каналізації; вартість будівництва 1 кв. м житла (по видах – типове, індивідуальне, по серіях будинків, із вказівкою стінових матеріалів, загальної площі будинку, кількості квартир, термінів будівництва); характеристики ринку нерухомості (перелік ріелтерських фірм із вказівкою даних по ним); обсяг пропозиції (кількість квартир і загальна площа) і ціни пропозиції житла (усереднено: вартість 1 кв. м житла по різних типах квартир: однокімнатні, 2-х, 3-х, 4-х кімнатні квартири)}.

Loading...

 
 

ֳ


...