WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях -

Впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях -

Впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях

У своїй сутності демократія залежить від громадської довіри. Без повної довіри громадськості до тих, кого вони обирають, а також до тих, хто найнятий на роботу для того щоб надавати їм послуги, демократичні інституції не зможуть існувати належним чином. Ринкова економіка не зможе розвиватися, якщо система управління матиме суттєві недоліки та підриватиме чесну конкуренцію. Зрозуміло, що демократія не зможе розвиватися у суспільстві, яке не дотримується головних стандартів етичної поведінки на усіх рівнях – центральному, регіональному та місцевому.

Слід також підкреслити, що у більшості європейських країн громадяни добре обізнані про необхідність активного проведення навчання стандартам етичної поведінки. У зв'язку з цим Радою Європи ще у середині 1990-х років було розпочато серйозну роботу щодо узагальнення, популяризації та розповсюдження стандартів публічної етики. Так, у 1999 році Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи було ухвалено Рекомендацію 60 (1999) щодо політичної етики обраних представників на місцевому і регіональному рівнях. У 2006 році Центром експертизи з питань реформування системи місцевого самоврядування Ради Європи було підготовлено до друку підручник кращих європейських практик громадської етики на місцевому рівні, узагальнених Керівним Комітетом Ради Європи з питань місцевої і регіональної демократії. Слід зазначити, що структура цього підручника базується на пакеті модельних ініціатив з питань впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях, який було розглянуто та затверджено на міжнародній конференції у м. Нордвійкерхаут (Голандія) у березні 2004 року.

Слід наголосити, що боротьба з корупцією а також впровадження стандартів публічної етики набувають для України особливого значення. Ще 5 жовтня 1995 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про боротьбу з корупцією", який визначає правові та організаційні засади запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь. Боротьба з корупцією здійснюється на основі чіткої правової регламентації діяльності державних органів, служб і осіб, уповноважених на виконання функцій держави, забезпечення гарантій прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Слід зазначити, що окремі українські міста вже розробили власні кодекси етичної поведінки для посадових осіб органів місцевого самоврядування (наприклад, Вінниця, Тернопіль, Славутич). На жаль, порівняльний аналіз цих документів поки що не був зроблений на центральному рівні відповідними органами державної влади.

На наше переконання, як державним службовцям, так і службовцям органів місцевого самоврядування має бути наданий більш чіткий та зрозумілий документ, який визначатиме не тільки їх права, обов'язки, гарантії та захист, умови оплати праці, контроль, дискваліфікацію, порядок звільнення та усунення з роботи, а також основні етичні засади та правила роботи. Цей документ має бути розроблений центральними органами влади у співробітництві з провідними асоціаціями місцевих та регіональних влад. Як відомо проект Кодексу етики поведінки державних службовців був розроблений Головним Управлінням державної служби України у співробітництві з Міністерством юстиції та переданий на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Разом з тим слід зазначити, що, починаючи з 1993 року, статус посадових осіб органів місцевого самоврядування визначався Законом України "Про державну службу".

Але з прийняттям у 1996 році нової Конституції України, а у 2001 році –Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" було розмежовано дві форми публічної служби – державної та муніципальної. Цей процес об'єктивно потребує більш чіткого визначення особливостей стандартів публічної етики на місцевому та регіональному рівнях.

З кожним роком стає все більш зрозумілим, що адміністративна реформа в Україні може мати успіх лише за умови утвердження в суспільній та професійній свідомості нової філософії муніципальної служби, що вимагає суттєвої перебудови системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, визначення нових етичних засад та принципів у їх діяльності. Експерти Ради Європи рекомендують органам місцевого самоврядування України якнайшвидше розробити та ухвалити місцеві кодекси поведінки для службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

У січні 2007 року Центр експертизи та реформування місцевого самоврядування Ради Європи розпочав в Україні реалізацію проекту "Моделювання та механізм розвитку громадської етики на місцевому рівні", який впроваджується у співробітництві з ВГО "Клуб мерів", Центром досліджень питань регіонального і місцевого розвитку та сприяння адміністративній реформі за сприяння Проекту Ради Європи "Підтримка гарного управління: проект проти корупції в Україні". Метою цього проекту є сприяння покращенню громадської етики на місцевому рівні шляхом:

  • адаптації до української практики Європейського підручника з питань публічної етики на місцевому рівні,

  • розробки методології та національних стандартів в Україні щодо покращення стандартів публічної етики на місцевому рівні,

  • організації навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування з питань публічної етики,

  • допомоги українським громадам у розробці кодексів етики посадових осіб органів місцевого самоврядування.

До участі у проекті було відібрано п'ять пілотних громад (Артемівськ, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Славутич та Тростянець), представники яких разом з експертами Ради Європи та вітчизняними фахівцями провели власні дослідження щодо покращення етики, а також розробили пропозиції щодо підготовки та впровадження муніципальних стратегій з питань боротьби з корупцією та впровадження стандартів публічної етики.

У зв'язку з цим слід зазначити, що підготовка муніципальної стратегії щодо запобігання корупції та впровадження стандартів публічної етики є комплексним завданням, яке має не тільки допомогти громадам розробляти та ефективно впроваджувати заходи щодо боротьби з корупцією, впровадження стандартів доброчесної поведінки посадових осіб органів місцевого самоврядування, але й сприяти наданню більш якісних послуг населенню, покращенню роботи відповідних органів місцевого самоврядування, налагодженню більш ефективного діалогу між владою та громадою, а також збільшенню громадської довіри до діяльності місцевих органів влади.

Така стратегія же передбачити наступне:

І. Одним з основних елементів муніципального плану заходів щодо боротьби з корупцією маж стати розробка Муніципального кодексу етики (Кодексу доброчесної поведінки посадових осіб, уповноважених на виконання функцій територіальної громади). Рекомендується, щоб підготовлений Кодекс був структурованим чітким юридичним документом, який би складався з основної та загальної частин, які в свою чергу мають поділятися на розділи (підрозділи), а також статті (якщо це є необхідним). Кодекс не повинен бути перевантаженим, а досить стислим, зрозумілим та лаконічним документом. Для його розробки рекомендується взяти за основу підготовлений українськими фахівцями та експертами Ради Європи український модельний кодекс щодо стандартів публічної етики на місцевому рівні. Рекомендується також:

А) Розробити (як додаток до кодексу) перелік (глосарій) найбільш вживаних термінів, в якому дати тлумачення (пояснення) найбільш вживаних (або дискусійних) понять та термінів;

Б) Підготувати (як додаток до кодексу) інструкцію щодо впровадження єдиних стандартів в одязі для муніципальних службовців ("Dress Code"). Одяг має допомагати діловому спілкуванню, а не ускладнювати його;

В) Висвітити в Кодексі наступні поняття та "проблемні" питання:

    • "Конфлікт інтересів";

    • Подарунки, права посадових осіб щодо відмови в отриманні подарунків;

    • Відповідальність посадових осіб за порушення кодексу, санкції;

    • Інструменти практичного впровадження Кодексу;

    • Як муніципальний службовець може відмовитись від виконання незаконних (неетичних) наказів керівництва;

    • Межі застосування кодексу (коло посадових осіб, на яких поширюється дія кодексу).

ІІ. Важливим елементом в реалізації стратегії є політичне лідерство у розробці та впровадженні зазначеної стратегії. Необхідно, щоб ідею щодо розробки та впровадження стратегії було ініційовано (або підтримано) особисто міським головою (та іншими керівниками органів місцевого самоврядування). Рекомендується, щоб це питання було розглянуто на засіданні місцевої ради, яка має утворити робочу групу з підготовки та впровадження стратегії.

ІІІ. Реалізація стратегії тісно пов'язана з питанням впровадженням стандартів якості у роботу органів місцевого самоврядування, що обумовлює необхідність залучення відповідних органів місцевої влади до здійснення сертифікації якості по системі ISO.

ІV. Пропонується також утворити Комісію з питань етики (з питань впровадження етичних стандартів та Кодексу етики), до якої на паритетних засадах мають увійти депутати місцевої ради, службовці (працівники міськвиконкому), представники громадськості (громадських організацій). Необхідно розробити Положення про Комісію з питань етики, яка може бути затверджена місцевою радою або як окремий документ, або як додаток до Кодексу етики.

V. Окрему увагу під час впровадження стратегії слід приділити реалізації інформаційних заходів, серед яких слід виділити наступні:

  • розміщення проекту муніципального кодексу етики та інших документів з питань впровадження етичних стандартів у місцевих ЗМІ (у тому числі електронних), на сайті міської ради;

  • видання спеціалізованої друкованої продукції (буклети, брошури та ін.) з питань впровадження етичних стандартів на місцевому рівні;

  • проведення опитувань громадської думки, анкетування (у тому числі й анонімного) з питань можливих шляхів подолання корупції, оцінки діяльності місцевої влади та впровадження етичних стандартів на місцевому рівні;

  • створення "телефону довіри";

  • проведення регулярних прийомів громадян відповідними керівниками органів місцевого самоврядування (у тому числі проведення спілкування по телефону та в режимі on line);

  • розміщення окремого стенду (анонімної скриньки) з питань впровадження етичних стандартів та боротьби з корупцією у приміщенні міської ради.

VI. Важливим елементом у реалізації стратегії є робота з громадськістю, що обумовлює необхідність здіснення наступних кроків:

  • утворення та підтримка діяльності громадської ради при міській раді;

  • проведення громадських слухань;

  • проведення за участю громадських організацій тематичних конференцій, круглих столів, семінарів;

  • утворення молодіжної ради, проведення системної роботи щодо залучення талановитої молоді до роботи в органах місцевого самоврядування;

  • проведення спільних засідань органів місцевого самоврядування та громадської (молодіжної) ради, запрошення представників громадськості до участі у засіданнях місцевої ради (її виконавчого комітету).

VII. Просвітницька діяльність, організація навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування, представників громадських організацій щодо стандартів публічної етики та інструментів їх впровадження, а також підвищення професійного рівня посадових осіб та проведення регулярного оцінювання (самооцінки) їх діяльності.

VIII. Реалізація в рамках впровадження стратегії концепції соціального партнерства між владою, громадськими організаціями та приватним сектором (у тому числі шляхом впровадження "соціальних контрактів").

На думку багатьох українських та зарубіжних експертів, реалізація цих завдань сприятиме покращенню роботи органів місцевого самоврядування, забезпеченню більш повної підтримки дій влади з боку населення, становленню громадянського суспільства, більш ефективному здійсненню ринкових перетворень та реалізації стратегічного курсу європейської інтеграції України.

Loading...

 
 

ֳ


...