WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Вплив поствиборних процесів на стан системи територіальної організації влади -

Вплив поствиборних процесів на стан системи територіальної організації влади -

Влада на місцях керується не стільки інтересами громади, скільки інтересами центральної влади та/або власними егоїстичними інтересами. Це загалом визначає те, що місцеве самоврядування не може виконувати конструктивні функції залучення громад до політичних процесів державного будівництва, формувати середовище "цивілізованих" партійних вертикалей по вісі "центр – регіони", слугувати інструментом досягнення політичної стабільності в країні.

Ці фактори стали гальмом у проведенні соціально-економічних і політичних реформ, ефективної державної регіональної політики.

Мають місце й інші причини неефективності місцевої влади, які пов'язані, зокрема, з відсутністю фінансових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання делегованих та самоврядних повноважень, наявністю значних диспропорцій у стані соціально-економічного розвитку та ресурсному забезпеченні територіальних громад, недотриманням на практиці принципів організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування. Зазначені проблеми можуть бути вирішені значною мірою за рахунок вдосконалення системи муніципальних виборів, призначених для оновлення депутатського корпусу. Однак, слід врахувати при цьому, що виборча система не є суто технічним інструментом, а виступає однією з ключових складових цілісної інституціональної конструкції. Тому процес формування дієздатних місцевих рад має бути поєднаний з реформою адміністративно-територіального устрою. Перегляд муніципальної виборчої системи ще до проведення реформи адміністративно-територіального устрою держави не приведе до бажаних результатів. По-перше, для формування ефективної місцевої влади через механізм виборів необхідно позбутися ситуації, за якої в адміністративних межах однієї територіальної громади знаходяться інші населені пункти, територіальні громади яких також створюють власні органи місцевого самоврядування. По-друге, потрібно впровадити принцип повсюдності місцевого самоврядування. По-третє, є нагальна потреба ліквідувати значні диспропорції у чисельності населення однопорядкових адміністративно-територіальних одиниць з тим, щоб виборці мали адекватне представництво в регіональних органах влади.

Система формування місцевих рад має узгоджуватись з можливістю представництва регіональних інтересів у парламенті. З цієї точки зору є доцільним створення верхньої палати парламенту, що потребує серйозного професійного та громадського обговорення.

Кардинальних змін потребують принципи формування обласних та районних рад. Вони мають представляти спільні інтереси територіальних громад, а не тільки політичні інтереси. Якісний склад місцевої ради значною мірою залежатиме від персоніфікації пропорційної виборчої системи.

Назріла необхідність розмежувати у часі вибори до парламенту та до місцевих рад. Ця установка, як свідчить публічна полеміка, розділяється всіма політичними силами.

Також недосконалим є механізм обрання сільських, селищних, міських голів. Пряме обрання територіальною громадою вищої посадової особи місцевого самоврядування уможливлює протистояння між нею та більшістю у місцевій раді. Доцільно розглянути можливість запровадження механізму непрямих виборів сільських, селищних, міських голів безпосередньо радами, впровадження механізму балотування кандидата за місцем постійного проживання.

Зрозуміло, що вдосконалення муніципальної виборчої системи має бути включено у широкий контекст трансформації системи територіальної організації влади, мета якої – закріплення за кожним рівнем влади і управління власних предметів відання і повноважень, розмежування компетенції і ресурсів з урахуванням інтересів різних рівнів влади (особливо за центральним та регіональними рівнями). Переважна більшість владних повноважень щодо соціально-економічного та культурного розвитку територій має бути передана до сфери компетенції органів місцевого самоврядування.

Це потребує, в свою чергу, перетворення обласних державних адміністрацій з органів виконавчої влади загальної компетенції в органи виконавчої влади, які мають виконувати передусім наглядові та координаційні функції2; комплексно забезпечувати гарантії місцевого самоврядування. Ми маємо визнати, що неефективна організація публічної влади на регіональному рівні значною мірою пов'язана з наявністю двох центрів публічної влади в області та районі, що обумовлює виникнення конкуренції повноважень цих органів і, як наслідок, спричиняє конфліктні ситуації при прийнятті управлінських рішень з питань розвитку територій.

На наш погляд, для виправлення цієї ситуації першочерговим заходом є прийняття двох законопроектів: а) "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; б) "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Метою прийняття першого законопроекту є врегулювання низки проблем, що виникли у системі місцевого самоврядування після внесення змін до Конституції України законом № 2222 від 08.12.2004 року та впровадження пропорційної виборчої системи на виборах до міських, районних та обласних рад у березні 2006 року (між громадянами і органами місцевого самоврядування, між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями).

Впровадження життя нових законодавчих норм надасть можливість встановити режим партнерства між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, налагодити механізми порозуміння між депутатським корпусом місцевих рад, міськими головами, територіальними громадами, припинити практику розбазарювання комунальних земель, безсистемну міську забудову, що відбувається всупереч інтересам громадян.

Важливою новацією законопроектів є деталізація використання правових інструментів прямої демократії, таких як: громадські слухання, збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, прийняття статутів територіальних громад, які мають стати нормами прямої дії.

Законопроекти покликані також внести відповідні уточнення у компетенцію сільських, селищних, міських рад, що випливає із нових способів обрання депутатів місцевої ради та порядку розгляду питань пов'язаних із достроковим припиненням повноважень сільського, селищного, міського голови. Впорядковується проблема делегування повноважень головам відповідних місцевих державних адміністрацій з боку районних та обласних рад.

Основний результат, що очікується від змін Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" полягає в тому, щоб надати можливість територіальним громадам безпосередньо впливати на здійснення місцевого самоврядування саме в інтересах місцевого населення на принципах законності, відкритості, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадянами їх органів та посадових осіб.

Зміни до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" узгоджено із змінами до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" уточнюють статус голови місцевої державної адміністрації, положення про порядок формування місцевих державних адміністрацій, компетенцію (повноваження) місцевих державних адміністрацій, розмежовують функції Президента України та Кабінету Міністрів України у цій сфері, більш чітко визначають відносини місцевих державних адміністрацій з державними органами, органами місцевого самоврядування

Зміни, що пропонуються законопроектами, є лише одним із елементів масштабної реформи всієї інституціонально-політичної системи, яка має створити основу для ще більшого зміцнення ролі партій в усіх сферах місцевого життя, підвищити їх відповідальність перед виборцями. Україна стоїть на порозі проведення широких публічних дебатів щодо оптимізації всієї політичної системи в цілому і виборчої системи зокрема. Є сподівання, що парламент наступного скликання матиме політичну волю для кардинальних інституціональних перетворень.

1Належне врядування передбачає, що в державі працюють ефективні інструменти визначення і досягнення важливих стратегічних цілей, створено механізм пошуку консенсусу, діє система вироблення й узгодження політичних рішень, налагоджені горизонтальні і вертикальні зв'язки з ключовими суб'єктами прийняття рішень.

2 До основних функцій органів виконавчої влади такого типу слід віднести: забезпечення виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів центральної виконавчої влади; забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян; забезпечення взаємодії між територіальними підрозділами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у сфері оборони, національної безпеки та правопорядку; узгодження державних і регіональних програм соціально-економічного, культурного розвитку, програм охорони довкілля, виконання державних цільових програм подолання депресивного стану окремих територій; реалізація заходів державної регіональної політики щодо створення рівних умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів та додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина, незалежно від місця його проживання.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...