WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Інформаційна взаємодія суб'єктів місцевого та регіонального розвитку: методологічний аспект -

Інформаційна взаємодія суб'єктів місцевого та регіонального розвитку: методологічний аспект -

Інформаційна стратифікація є необхідним компонентом сітьової співпраці, оскільки створення інформаційного ресурсу місцевого та регіонального розвитку передбачає великий обсяг розумової діяльності, виробки нових знань у вигляді моделей, алгоритмів, програм або проектів розв'язання певних проблем тощо. Це можна досягти тільки завдяки спільним зусиллям. Певну роль у створенні інформаційного ресурсу, представленого в Інтернет, має відігравати держава як координуючий центр суспільного розвитку. Її роль щодо мережі місцевого та регіонального розвитку полягає у виконанні функцій "системного адміністратора", який підтримує систему в діючому стані. Сьогодні існує тільки два нормативно-правові акти, які визначають позицію держави щодо використання Інтернет в цілях суспільного розвитку. Це Указ Президента України, в якому формулюються основні завдання по розвитку національної складової мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до неї[2] та Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади"[3].

Однак у цих актах не міститься нормативних вимог щодо змістовного наповнення Веб-сторінки будь якого органу місцевого самоврядування, використання Інтернет для організації обговорень проблем та підготовлених проектів рішень тощо. Не врегульовуються питання сітьового співробітництва органів публічної влади різних рівнів з іншими суб'єктами місцевого та регіонального розвитку. Вони, тим не менш, гарантують забезпечення державної підтримки розвитку інфраструктури надання інформаційних послуг через мережу Інтернет. Складовою такої підтримки могло б бути створення електронних ресурсів місцевого та регіонального розвитку на конкурсних засадах. Методика реалізації конкурсних проектів з іншої тематики вже відпрацьована в рамках Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, який було проведено в 2003 році [13]. Створювані інформаційні ресурси мають увійти відповідно до Концепції формування національних електронних інформаційних ресурсів до їх складу [4].

З точки зору загального підходу до визначення структури інформаційного ресурсу місцевого та регіонального розвитку можна окреслити такі основні позиції. Його складовими має бути: а) аналітика щодо державної політики в сфері місцевого та регіонального розвитку, його основних проблем і пріоритетних напрямків (установчі та прогнозні знання); б) інформація про інформаційно-консультативні можливості основних суб'єктів місцевого та регіонального розвитку, масштаб їх діяльності, спеціалізацію, досвід та персоналії; в) інноваційний фонд місцевого та регіонального розвитку (кращі практики, механізми розв'язання проблем тощо). Більш детальне структурування потребує додаткового дослідження.

Наприкінці зазначимо, що в контексті інформаційної стратифікації для професійних сітьових спільнот користуються класифікацією, за якою прийнято виділяти основні, просунуті та інноваційні знання [8]. Зазначена класифікація є прийнятною для бази знань мережі місцевого та регіонального розвитку, хоча потребує іншого змістовного наповнення. Ми обмежимо висвітлення цієї проблематики констатацією принципів, яких доцільно дотримуватись при співпраці в мережі та формуванні інформаційних ресурсів, та які можна розглядати як висновки до вищевикладеного матеріалу. До цих принципів слід віднести: 1) принцип партнерства, який в умовах віртуального простору визначає інтерактивний тип комунікації: 2) принцип довіри, без дотримання якого інтерактивний тип комунікації не може бути реалізований; 3) принцип цільової орієнтації інформаційного ресурсу, який має забезпечити його адресність; 4) принцип об'єктивності, реалізація якого перетворює інформацію на знання-рішення, що адекватні реально існуючим проблемам; 5) принцип комплексності, який забезпечує створення інтегрованого інформаційного ресурсу щодо основних проблем місцевого та регіонального розвитку; 6) принцип раціональної оптимальності обсягів інформації.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що налагодження ефективної інформаційної взаємодії держави та суб'єктів місцевого та регіонального розвитку потребує: 1) теоретичного переосмислення державної інформаційної політики відповідно до вимог інформаційного суспільства; 2) створення інформаційної мережі за зразком міжнародних мереж SIGMA та LOGIN, до якої мають увійти, окрім органів публічного управління, інші суб'єкти, конфігурація яких розглянута вище; 3) створення інформаційних ресурсів місцевого та регіонального розвитку; 3) розвиток інформаційного права, на основі якого має бути забезпечено сітьове співробітництво; 4) створення інституту муніципального консалтингу. Зазначені питання в перспективі мають стати предметом окремого дослідження.

Список використаної літератури

  1. Закон України "Про інформацію" від 2.10.92, № 2657-12 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

  2. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 31.07.2002 № 928/2000 // http://www.president.gov.ua/officdocuments/officdecrees/101228133.html

  3. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4.01.2002 р. № 3 // http://www.kmu.gov.ua/z1/portal/search

  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5.05. 2003 р. № 259-р "Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів" // http://www.kmu.gov.ua/z1/portal/search

  5. Атаманчук Г. В. Некотрые проблемы познания государственного управления // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В. І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2003.- Вип.1. - с. 5 –18.

  6. Баєв В.В. Розуміння нової парадигми електронного врядування на місцевому рівні // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В. І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2003.- Вип.1. - с. 151 –158.

  7. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / Пер. с англ. Е. Руткевича. – М.: "Медиум", 1995. – 322 с.

  8. Бондаренко С.В. Сети знаний как инструмент противодействия преступности // http://www.cjes.ru/lib/content.php?content_id=4156&category_id=4

  9. Брижко В.М., Гальченко О.М., Цимбалюк В.С., Орєхов О.А, Чернобров А.М. Інформаційне суспільство. Дефініції: Людина, її права, інформація, інформатика, інформатизація, телекомунікації, інтелектуальна власність, ліцензування, сертифікація, економіка, ринок, юриспруденція / За ред. Р.А. Калюжного, М.Я. Швеца. – К.: "Інтеграл", 2002. – 220 с.

  10. Брыжко В.М., Цимбалюк В.С., Орехов А.А., Гальченко О.Н. Е - будущее и информационное право / Под ред. Р.А. Калюжного, М.Я. Швеца. – К.: "Интеграл", 2002. - 264 с.

1 У рамках Програми партнерства громад діють п'ять регіональних навчальних центрів у Донецьку, Львові, Харкові, Херсоні, та Черкасах, які фінансуються Фундацією "Україна — США". Змістом діяльності цих центрів є фактично надання консультаційних послуг органам місцевого самоврядування, серед яких навчання є лише однією із форм консультаційної діяльності.

2 З окремих питань діяльності органів місцевого самоврядування консультації та інші інформаційні продукти створюють: Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України, Головне управління державної служби України, департамент регіональної політики Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Управління з питань взаємодії з місцевими органами влади Секретаріату Кабінету Міністрів України, Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України при Президенті України.

3 Використання терміну "хабітус" ("габітус") має давні традиції в європейському соціально-філософському дискурсі. П. Бергер і Т. Лукман використовують його виходячи з контексту думки, що викладається, та його полісемії. Габітус може набувати значення звички, звичая, схильності, характеру розвитку (біолог.) тощо.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>

 
 

ֳ

...