WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Інформаційна взаємодія суб'єктів місцевого та регіонального розвитку: методологічний аспект -

Інформаційна взаємодія суб'єктів місцевого та регіонального розвитку: методологічний аспект -

Зазначений список відображає конфігурацію інформаційно-комунікативної системи місцевого та регіонального розвитку, яка сьогодні формується на основі Інтернет поки що спонтанним чином, без будь-якого координуючого впливу. Сьогодні ми можемо спостерігати процеси зростання та самоорганізації цієї системи, яка сприяє включенню людей, організацій в інформаційні зв'язки різного рівня. Частина агентів місцевого та регіонального розвитку вже представлена в Інтернет, зокрема в мережі аналітичних центрів України [19]. Цьому процесу бракує системності та координованості з точки зору створення інформаційних ресурсів. Більшість організацій діють ізольовано один від одного. Бракує інформації про їхню спеціалізацію та ринок консультаційних послуг. Вони поки що мають слабке уявлення про досвід та напрацювання один одного, а органи місцевого самоврядування отримують мізерну інформацію про існування та консультаційні можливості більшості з них. Унікальний досвід, пакети документів, знання, які формуються кожним окремим суб'єктом діяльності поки що залишаються незадіяними для цілей суспільного розвитку. Таким чином, поки що не створені умови для синергетичного ефекту як результату спільної діяльності окремих соціальних агентів місцевого та регіонального розвитку.

Спосіб розв'язання цієї проблеми має орієнтуватись на тенденції формування сучасного інформаційного суспільства. Оптимальним способом сітьового співробітництва є створення інформаційних ресурсів як розподіленої системи знань, доступної для всіх агентів місцевого та регіонального розвитку та інших користувачів незалежно від їх територіального розташування. Подібні мережі вже існують в розвинених країнах для задоволення потреб професійних груп. Вони задовольняють потреби в обміні інформацією та знаннями, внаслідок чого отримали назву "мережі знань". Дж. Палмер та І. Ричардсон стверджують, що створення нових знань у майбутньому відбуватиметься в мережах знань, а не в межах окремих організацій [23]. Поряд з цим існує інша точка зору, яка стверджує що значення Інтернет для життя суспільства перебільшено комерційними організаціями з метою реклами[10, с. 95]. Ми схиляємось до позитивної оцінки сітьового співробітництва, оскільки останнє не відміняє і не заміняє традиційних форм обміну інформацією та знанням. Воно посилює ефект продукування нових ідей, прискорює процес формування суспільної думки, забезпечує його прозорість та доступність.

Наведемо близькі до нашої проблематики приклади успішних міжнародних інформаційних мереж, розрахованих на професійні групи. Сьогодні функціонує мережа Програми SIGMA (Програма підтримки вдосконалення адміністративного управління в країнах Центральної та Східної Європи), в межах якої створено базу знань з проведення державної адміністративної реформи у тринадцяти країнах. SIGMA забезпечує країнам – учасникам мережі доступ до контактів з досвідченими фахівцями у сфері державного управління, порівняльної інформації, технічних знань, які пов'язані зі Службою державного управління. Вона надає матеріально-технічне забезпечення для створення мережі зв'язку між суб'єктами державного управління у Центральній та Східній Європі, а також між ними і їхніми колегами з інших країн [20]. База інформації та знань, що стосується безпосередньо місцевого та регіонального розвитку, міститься в міжнародній мережі LOGIN (The Local Government information network). Ця програма, яка діє з 1999 року, займається накопиченням, переробкою та розповсюдженням через Інтернет інформації та знань, призначених для потреб місцевого самоврядування (місцевого та регіонального розвитку). Будь-який користувач через доступний інтерфейс може ознайомитися на веб-сайті Програми з організаціями, які є її учасниками, увійти з ними в безпосередній контакт, отримати поточну інформацію про комунікативні заходи, навчальні програми тощо[24]. Базою знань Програми є бібліотечний фонд, який налічує 2000 документів з різних аспектів діяльності органів місцевого самоврядування.

Наявність міжнародної мережі демонструє можливості створення подібної української національної мережі з власними інформаційними ресурсами, без наявності яких неможливо організувати сітьове співробітництво. Цінною основою для цього є міжнародний досвід. Його вивчення потребує знання іноземних мов та певного рівня інформаційної культури. Доступ до бібліотечного фонду LOGIN потребує знання однієї з трьох мов - англійської, французької або німецької. Асоціація міст та громад України, яка стала нещодавно партнером програми LOGIN, створює свій бібліотечний фонд, стан якого на сьогодні не може задовольнити потреби фахівця. Однак проблема не лише в створенні бази знань. П. Мавко, аналізуючи методологічні засади регіональних стратегій в Україні, зазначає, що для успішного стратегічного планування регіонального розвитку в Україні необхідно створення інституту професійних консультантів стратегічного планування [17]. Автор цієї статті вважає, що необхідно формувати інститут муніципального консалтингу з більш масштабними функціями, які мають бути включені в широкий контекст проведення системних реформ — адміністративної, адміністративно-територіальної, муніципальної реформ, державної регіональної політики. Створення мережі місцевого та регіонального розвитку, поряд з іншими чинниками, є одним із ефективних засобів формування цієї суспільно важливої інституції.

Інформаційна стратифікація та структура інформаційних ресурсів мережі місцевого та регіонального розвитку

Зміст інформаційних ресурсів визначається сферою її застосування. Тому прийнято виділяти наукову, соціальну, економічну, політичну, правову та інші види інформації. Всі вони так чи інакше стосуються сфери місцевого та регіонального розвитку. Однак ми спробуємо визначити узагальнений методологічний підхід до інформації та знань, які мають бути представлені в мережі місцевого та регіонального розвитку. Останні, як і загалом будь-які управлінські знання, в інформаційному просторі не можуть сприйматися з точки зору абсолютної істини. Вони завжди суб'єктні, тобто залежать від контексту діяльності соціального агента та його когнітивних можливостей. В цьому сенсі інформація є сировиною, яка перетворюється на знання за результатами самостійного її пошуку та аналізу. Останні, в свою чергу, є підґрунтям для автономного прийняття рішень відповідно до конкретних проблем та предмету діяльності соціального агента. Для кращого розуміння такого знання пошлемося на спрощене тлумачення його як впевненості, що певна інформація відображає реальний феномен, який має специфічні характеристики [7, с. 9]. Дійсно, будь-яка інформація матиме значення когнітивного конструкту тільки в тому разі, якщо вона сприймається як відображення реально існуючого феномену. Тому формування установки на інтерактивну комунікацію в мережі місцевого та регіонального розвитку залежатиме, по-перше, від відчуття своєї присутності в інформаційному просторі як рівноцінного партнера комунікації, по-друге, творчо-конструктивного відношення до інформації та високого ступеню довіри до її автора.

Кожний соціальний агент, залежно від його спеціалізації користується певною частиною інформаційних ресурсів для створення нових знань, які є новими власне для нього, а не взагалі для суспільства. Але має бути представлена в мережі інформація, яка є установчою для всіх агентів місцевого та регіонального розвитку. Інформаційний ресурс загального призначення має включати знання, яке б визначало мотиваційну динаміку інституційної поведінки соціальних агентів, конструювало б їхні соціальні ролі в контексті певної парадигми місцевого та регіонального розвитку, виходячи із власних рішень. Процес розподілу ролей, що розуміється як процес хабітуалізації3, має велике значення для сітьової співпраці, оскільки його результатом має бути прив'язка знань до конкретних видів діяльності та його типізація. Виконання ролей та прийняття рішень потребує специфічних знань конкретних ситуацій, розуміння зв'язку цілей та засобів досягнення. За рахунок типізації та специфікації знань окремих соціальних агентів відбувається дезагрегація проблем та цілей місцевого та регіонального розвитку на складові. В цьому аспекті ми можемо ставити питання про необхідність інформаційної стратифікації соціальних агентів всередині сітьової спільноти.

  • <<
  • 1 2 3
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...