WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Досвід та актуальні проблеми кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування в сучасних умовах -

Досвід та актуальні проблеми кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування в сучасних умовах -

Необхідно подолати формалізм у формуванні освітніх програм, максимально посиливши їх прикладну, практичну спрямованість.

В цьому контексті необхідно створити умови для об'єднання реальних потреб у державному замовленні, забезпечити механізм його якісного й кількісного опрацювання, визначити законодавчо легітимного відповідального за цей процес.

Необхідно відверто сказати, що до цього часу немає підстав вважати заходи з професійного навчання посадовців місцевого самоврядування достатніми. І про свідчать це не тільки кількісні показники підвищення кваліфікації. Так, відомо аби формально відповідати вимогам законодавства щодо актуального стану своїх знань, вмінь та навичок державний службовців або посадова особа місцевого самоврядування має протягом п'яти років принаймні 1 раз пройти підвищення кваліфікації за професійною програмою.

Слайд 8. Підвищення кваліфікації.

Між тим, щорічно цього не відбувається. Так і в минулому році за потреби у 27,6 тис. осіб підвищили кваліфікацію трохи більше 10,5 тис., зокрема за професійною програмою тільки 4,5 тис. посадовців. Завершили навчання в магістратурах державної служби 162 посадовця місцевого самоврядування, а випуск зазначеної категорії осіб через Національну академію державного управління при Президентові України склад 180 осіб. Ясно, що таким темпами і спираючись на загальні кількісні вимоги у цільовому навчанні встановити відповідність між професійною спроможністю апаратів органів місцевого самоврядування і якістю їх послуг населенню неможливо. За запитом Головдержслужби потреба у направленні на навчання у 2006 році склала за даними самих органів:

НАДУ – 109 осіб;

Магістратур ДС – 258.,

За програмою підготовки голів відповідно:

НАДУ – 52

Магістратури – 38.

Слайд 9. Дані про зарахування.

Між тим, необхідно зважати на наявні ризики, які є фактом останніх виборів. Так, наприклад з 187 голів міст обласного значення повторно обрано 75. Це означає, що майже 59% міст, в яких проживає більше 50% населення України, отримали вперше обраних керівників, а їх виконавчі органи очікує певне оновлення, зокрема на керівних посадах, які потребують фахового сприйняття ситуації і розроблення відповідних рішень.

Тому на розширеній Колегії Головдержслужби, яка відбулась 30 березня поточного року Прем'єр-міністр України Юрій Іванович Єхануров поставив завдання щодо першочергового навчання новообраних мерів. Зрозуміло, що це стосується новообраних депутатів місцевих рад, нових сільських і селищних голів. Важливо, що це завдання адекватно сприйнято керівництвом Центрів перепідготовки і підвищення кваліфікації, за пропозиціями яких складено орієнтовний план-графік цільових навчань і який передбачає в найближчі місяці освітні акції для більше ніж 30 тис. осіб, які отримали можливість працювати в системі місцевого самоврядування.

І все ж таки це одноразова акція.

Виправити ситуацію може запровадження цілої низки системних заходів, зокрема з удосконалення законодавства у сфері регулювання місцевого самоврядування в напрямі підвищення відповідальності, престижу служби в органах місцевого самоврядування.

Основні напрямки реформування проходження служби в органах місцевого самоврядування.

1.Створення системи об'єктивної оцінки діяльності службовців. Серед основних критеріїв оцінки мають бути продуктивність, ефективність, якість і своєчасність роботи. Обов'язкове здійснення системного контролю за проходженням служби.

2. З метою формування дієвого резерву та заповнення вакантних посад слід запровадити у загальнонаціональному масштабі систематичне інформування громадськості про потребу у кадрах. Важливо забезпечити доступ громадян та їх об'єднань до всіх загальних нормативних та інструктивних матеріалів, що визначають діяльність цих органів.

3. Удосконалення адміністративної культури державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, посилення суспільної довіри до них. Мають бути утверджені нові підходи до організації діяльності службовців, зокрема у взаємодії з громадянами, насамперед у принциповій зміні характеру цієї взаємодії. Необхідно встановити стандарти якості роботи службовців та їх поведінки по відношенню до громадян. На сьогодні головною рисою діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування повинен стати пріоритет прав та інтересів особи.

4. Слід продовжити реформування системи оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, забезпечити конкурентноздатність цієї форми управлінської діяльності на ринку праці.

Одним із основних в організації служби в органах місцевого самоврядування є принцип самостійності, який полягає у вільній та активній участі службовців в управлінні справами територіальної громади, а також виховання цієї свободи.

Однак значну увагу сьогодні слід приділяти і принципу професіоналізму та компетентності служби в органах місцевого самоврядування, тобто посиленню управлінського характеру змісту їх діяльності шляхом удосконалення системи вступу та перебування на цій службі, планування кар'єри, щорічної оцінки якості діяльності та системи проходження якісної професійної підготовки.

Територіальна децентралізація або деконцентрація може здійснюватися державою шляхом передачі функцій та повноважень щодо здійснення державного управління відповідним місцевим органам виконавчої влади. Саме у такому вигляді децентралізація існує в Україні, коли місцеві державні адміністрації є підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними органам виконавчої влади вищого рівня.

Проте найбільш ефективною формою в умовах адміністративної реформи є демократична децентралізація влади, яка здійснюється шляхом передання достатніх повноважень на найближчий до людей рівень влади, а саме, органам місцевого самоврядування. Здійснити це можливо лише на основі проведення функціонального обстеження місцевих органів виконавчої влади та за умови професійної готовності останніх забезпечити потреби громадянського суспільства, єдність стандартів послуг населенню, забезпечення державної безпеки та цілісності нашої Батьківщини.

Реформування системи управління не можливо в умовах відсутності індикаторів, що характеризують стан органів влади. Інакше воно зведеться до порожніх декларацій типу „поліпшено, вдосконалено, підвищено". Індикатори стану повинні бути чітко сформульовані, кількісно виражені і бути присутні як при описі поточного стану системи управління, так і при формуванні цільових установок її реформування.

По-перше, індикатори мають бути основою для функціонального обстеження органів влади, результативність якого прямо пов'язана з успішністю адміністративної реформи, оскільки підсумком функціонального обстеження повинен стати перегляд функцій держави і створення нової інституційної структури сектора державного управління. Функціональне обстеження повинне виявити дублюючі функції в структурі органу влади, відповісти на питання як функції органу влади співвідносяться з потребами суспільства в цій сфері.

По-друге, – це оцінка рівня компетентності службовців з використанням розроблених відповідних профілів. Подібний аналіз дозволить визначити найвужчі місця у їх професійній підготовці , вжити заходів щодо профільної освіти, підвищенню їх інформованості в питаннях, які стосуються їх компетенції.

По-третє, – це інтегрована оцінка послуг, які влада надає громадянину, суспільству. Це ключове питання в реформуванні державного управління, оскільки кінцевою метою є функціонування владних інституцій спрямоване на задоволення потреб суспільства, спроможність влади всіх рівнів, забезпечувати високу якість надання послуг і інформованість суспільства про свої права і можливості по відношенню до влади.

Перше, що необхідно зробити в цьому відношенні, це сформулювати спектр і конкретний перелік, порядки надання послуг, які держава надає населенню.

Одночасно необхідно на основі визначеного переліку критеріїв оцінки якості послуг розробити конкретні індикативні показники та започаткувати моніторинг їх досягнення та оцінки задоволення потреб населення.

Кадрові служби органів влади здебільшого замість системної роботи з підбору персоналу, формулювання кваліфікаційних вимог до нього, вирішення питань рівномірного розподілу відповідальності всередині апарату та підготовки посадових інструкцій, планування навчання та кар'єрного росту державних службовців, виконують суто технічні функції, пов'язані з організацією конкурсів та веденням кадрової документації.

Важливою складовою розвитку інституту управління персоналом є спеціальне інтенсивне навчання працівників кадрових служб, які мають перетворитися з технічних працівників на професійних менеджерів з управління людськими ресурсами.

Слайд 10. Пріоритети.

За нашою оцінкою має бути розроблена низка цільових нормативно-правових актів, які мають врегулювати існуючі проблеми і, зокрема, забезпечити фінансову підтримку держави на рівні бюджетної програми, спрямованої на 1) забезпечення підвищення кваліфікації всіх категорій осіб, залучених у систему управління; 2) збільшення витрат Державного бюджету на підготовку ( в межах магістерських програм) за заочними, очно-заочними, дистанційними формами навчання в вищих начальних закладах університетського типу; 3) створення інституту тренінгових центрів (з використання існуючої інфраструктури та залученням нових закладів післядипломної освіти).

Для вирішення проблем, пов'язаних з професіоналізацією служби в органах місцевого самоврядування Головдержслужба вважає доцільним розробити Програму державної підтримки підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування та забезпечити її реалізацію з урахуванням існуючої низки навчальних закладів та нової системи цільових тренінгових центрів, створення яких повинна передбачати названа програма.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...