WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Концептуальні підходи до формування системи професійного навчання фахівців для місцевого самоврядування -

Концептуальні підходи до формування системи професійного навчання фахівців для місцевого самоврядування -

Концептуальні підходи до формування системи професійного навчанняфахівців для місцевого самоврядування

Розвиток українського суспільства у напрямі політичного та економічного плюралізму, передача частини державних функцій недержавному сектору, децентралізація державної влади, становлення системи місцевого самоврядування, діяльність органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) в умовах конкуренції щодо надання управлінських послуг вимагають високого рівня професіоналізму та компетентності виборних і посадових осіб місцевого самоврядування.

Посадові особи місцевого самоврядування – це працівники, які займають посади різних управлінських рівнів, належать до різних професійних груп, виконують різноманітні функції в системі місцевого самоврядування. На даний час в Україні в основному сформовано правове поле, яким регулюється функціонування служби в ОМС, статус та вимоги до посадових осіб місцевого самоврядування, їх професійного навчання.

Разом з тим проблеми виявлення особливостей змісту та організації праці, формування професійної компетентності, професійного розвитку працівників ОМС є слабо дослідженими, хоча проблематика професійного навчання посадових осіб місцевого самоврядування досить широко представлена в наукових дослідженнях, особливо у зв'язку з висвітленням проблем функціонування та розвитку національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Відмітимо, що констатуючи недостатнє врахування у навчанні специфіки місцевого самоврядування за низкою аспектів, дослідники вбачають головну проблему професіоналізації місцевого самоврядування у недоліках власне системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. На наш погляд, не меншої уваги потребує проблема виокремлення, спеціалізації власне професійної діяльності в ОМС, становлення відповідних інститутів професіоналізації, оскільки саме ці явища великою мірою визначають потреби у змісті та організації професійного навчання. Дослідження свідчать про незавершеність процесу професіоналізації сфери місцевого самоврядування, а отже спрямовують на поетапне, відповідно до його закономірностей, вирішення проблем професійного навчання працівників ОМС.

Такий підхід аж ніяк не применшує потреби формування на сучасному етапі концептуальних засад професійного навчання фахівців для місцевого самоврядування. Концепція професійного навчання має поєднати чітке розуміння сучасних реалій становлення місцевого самоврядування в Україні, перспектив його розвитку, особливостей професіоналізації цього виду суспільної діяльності зі спрямуванням на задоволення кадрових потреб у ближчому і віддаленому майбутньому.

Місцеве самоврядування як професійна діяльність пов'язується, передусім, з діяльністю ОМС. Саме створення розгалуженої організаційної інфраструктури дозволяє відійти від загальної розмови про домінування представницьких функцій місцевого самоврядування і співвіднести цю діяльність з механізмами соціального обслуговування (надання управлінських послуг), відповідною організуючою діяльністю. Свідченням інституціоналізації цього виду професійної діяльності є визначення в Законі України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служби в ОМС як професійної, на постійній основі діяльності громадян України, що займають посади в ОМС, яка спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Предметне поле, на яке спрямована ця діяльність є досить складним, різноплановим. До відання ОМС належать місцеві фінанси, об'єкти комунальної власності, місцеві земельні та природні ресурси, шляхи місцевого значення, громадський транспорт, електро-, газо-, водопостачання, дошкільні установи, заклади початкової та середньої освіти, комунальні установи охорони здоров'я та заклади культури, спорту і туризму, пожежна безпека, охорона навколишнього природного середовища тощо.

Сама діяльність базується на владних чи самоуправлінських повноваженнях, тобто повноваженнях, визнаних державою як такі, що належать до територіальних громад, органів, посадових осіб місцевого самоврядування і спрямовані на забезпечення самостійного вирішення територіальною громадою питань місцевого значення.

Видається, що менеджмент цих питань не є тотожним традиційному, не обмежується внутрішнім менеджментом ОМС як органу управління. Об'єктом управління є, власне, муніципальне утворення, тобто складна відкрита система. Відповідно і менеджмент має бути орієнтований на відкритість системи зовнішнім впливам, на роботу в конкурентному середовищі.

Має місце складний процес, обумовлений особливостями становлення системи місцевого самоврядування в Україні, розвитком владних і самоорганізуючих механізмів в межах муніципального утворення; виділенням предметного поля діяльності ОМС відповідно до їх повноважень, специфікою професіоналізації цієї діяльності, зокрема через становлення муніципального менеджменту; організуючим впливом держави у сфері кадрового забезпечення місцевого самоврядування. Прогресивний рух в цьому просторі безпосередньо пов'язаний з модернізацією підходів до професійного навчання. Разом з тим збереження тенденцій до стримування цього руху з боку державної влади накладає суттєві обмеження на створення сучасної диверсифікованої системи професійного навчання для місцевого самоврядування.

По суті, існують дві концептуальні альтернативи створення системи професійного навчання службовців ОМС, які базуються на державницькій та громадівській концепціях місцевого самоврядування. Відповідно, перший варіант системи навчання здійснюється шляхом вбудовування в національну систему підготовки, перепідготовки державних службовців і формування державного замовлення на навчання виборних і посадових осіб місцевого самоврядування, другий варіант - на засадах диверсифікації організаційних форм і методів навчання з метою задоволення реальних кадрових потреб ОМС в умовах освітнього ринку і за кошти місцевого бюджету. Третій варіант, який відповідає концепції муніципального дуалізму, характеризується тією чи іншою формою поєднання централізованої (тотальне державне регулювання) та децентралізованої (самоврядність) систем професійного навчання.

Водночас вимоги до рівня професійної компетентності службовців ОМС мають бути уніфікованими, принаймні, в системі місцевого самоврядування, що зобов'язує дотримуватися певних освітніх стандартів. Надання освітніх послуг в Україні пов'язане з дотриманням державних освітніх стандартів, формуванням рамкових вимог для суб'єктів професійного навчання фахівців місцевого самоврядування. Це певною мірою обумовлює практичне переважання "державницького" підходу до створення системи навчання посадових осіб місцевого самоврядування. Розглянемо наявні переваги і недоліки цього підходу.

Перевагами "державницького" підходу є:

- можливість проведення єдиної державної кадрової політики, запровадження єдиних освітніх стандартів, єдиних вимог до професійної компетентності в системі публічного управління;

- наявність освітніх спеціальностей "Управління суспільним розвитком", "Державне управління", "Державна служба", в межах яких запроваджуються спеціалізації, які певною мірою відповідають потребам професійного навчання посадових осіб місцевого самоврядування;

- функціонування національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, яка включає Національну академію державного управління при Президентові України, її регіональні інститути державного управління та регіональні центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, на базі яких готуються магістри державного управління та здійснюється підвищення кваліфікації;

- розвинуте нормативно-правове забезпечення професійного навчання державних службовців на базі національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, яке може бути поширене на службовців ОМС.

Зазначений підхід містить такі недоліки:

- професійне навчання в межах національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців орієнтовано на диференціацію відповідно до категорій посад, що не враховує специфіки служби в ОМС, де практично на всіх посадах виникає потреба у здійсненні як організаційно-розпорядчих (керівних), так і консультативно-дорадчих функцій. При цьому сама класифікація функцій, їх віднесення до категорій посад є притаманними державній службі (службі в органах виконавчої влади), в той час як класифікація функцій службовців ОМС має виходити скоріше з територіального рівня ОМС (село, селище, місто районного значення, район в місті, місто з районним поділом, район в сільській місцевості, область), який визначає обсяг повноважень, предмет відання, структуру ОМС, а отже і необхідну професійну компетенцію службовця;

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...