WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик -

Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик -

Запровадження інституту муніципального консалтингу є економічно виправданим. Утримання в органах місцевого самоврядування, навіть у великих містах, спеціальних, штатних постійно діючих відділів, що займаються всіма питаннями раціоналізації системи управління та планування територіального розвитку, є не завжди економічно доцільним. Залучення зовнішніх фахівців для розв'язання комплексних проблем місцевого самоврядування у складних умовах реформування забезпечує більш глибокий рівень наукового обґрунтування, більш об'єктивний підхід, відсторонений від впливу особливих груп інтересів.

Перелік предметів муніципального консалтингу суттєво не відрізняється від інших видів управлінського консультування. Тому зупинимось на деяких його специфічних рисах.

По-перше, муніципальний консалтинг не завжди передбачає позитивний економічний ефект як це передбачено бізнес - консалтингом. Наприклад, планування соціально-орієнтованих змін може включати економічні втрати, а не здобутки.

По-друге, консультування має орієнтуватись на особливу конфігурацію інтересів місцевої спільноти, й тому має містити аналіз залучення всіх її секторів - органів влади, бізнес-груп, громадських організацій - у консалтинговий проект. Така ситуація виникає, наприклад, при підготовці проекту статуту територіальної громади, стратегічному плануванні розвитку території тощо.

По-третє, консультування відбувається в більш складних умовах зовнішнього середовища в порівнянні з тим же процесом у сфері бізнесу. Це зумовлює необхідність врахування багатьох мінливих факторів — політичних, економічних, фінансових, юридичних, соціально-психологічних та інших аспектів діяльності всіх об'єктів муніципального консалтингу.

По-четверте, найбільш типовим завданням консультування є створення докорінно нової ситуації, а не виправлення або удосконалення вже існуючої ситуації. Головне його достоїнство полягає у методах і технологіях роботи з інформацією, які суттєво відрізняються від апаратних методів.

Зазначені особливості муніципального консалтингу найбільш адекватно реалізуються у сітьовій моделі політико-адміністративного управління, яке спирається на інформаційно-аналітичні, консультативні та інституціональні ресурси розвитку. Серед них чільне місце має бути відведено проблемі формування муніципального консалтингу як механізму системної самоорганізації сфери місцевого самоврядування в ринкових умовах. Як ми знаємо, самоорганізаційний потенціал зосереджено у самоврядній активності, прерогатива якої належить місцевим радам. На сьогодні, не дивлячись на певні законодавчі прогалини, їм надано достатній обсяг компетенцій та повноважень для ведення місцевого господарства та соціальної сфери на основі ринкової економіки. Вони мають право засновувати муніципальні пенсійні фонди, страхові компанії, здійснювати корпоратизацію підприємств, що відносять до власності територіальних громад тощо.

Посадові особи органів місцевого самоврядування та депутати місцевих рад, часто не знають як скористатись цим правом, оскільки мають слабке уявлення про зміст, форми і механізми соціально-економічних перетворень відповідно до ринкових умов. Низьким є також рівень спроможності приймати рішення щодо широкого кола проблем соціально-економічного розвитку, які потребують стратегічного підходу. Сучасна практика діяльності органів місцевого самоврядування засвідчує про широке розповсюдження ігнорування ринкових принципів організації місцевого господарства та соціальної сфери. Як правило, така самоврядна влада не спроможна брати участь у різних грантових програмах, які потребують інноваційного підходу[5]. Справедливі твердження про те, що від компетентної діяльності місцевої ради залежить оптимальність стратегії розв'язання соціально-економічних проблем територіальної громади, поки що залишаються не підкріпленими інституціональною підтримкою втілення цієї ідеї у практику через механізм муніципального консалтингу. Його недооцінка як фактору підвищення компетентності діяльності місцевих рад ставить під сумнів думку, що більша частина органів місцевого самоврядування найближчим часом можуть стати активними суб'єктами формування нових соціальних та управлінських практик.

Існуюча державна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та службовців місцевого самоврядування не спроможна у теперішній час і в майбутньому організаційно та фінансово взяти на себе тягар просвітництва численного депутатського корпусу1. Цією системою охоплена незначна частина персоналу органів місцевого самоврядування. Депутатський корпус фактично залишається поза увагою державної системи, окрім мізерної частини депутатів, які очолюють бюджетні та деякі інші комісії місцевих рад. При цьому в регіональних центрах використовуються переважно короткотермінові семінари з обмеженої тематики, яка не покриває всіх предметів відання органів місцевого самоврядування, особливо галузеві проблеми. Така ситуація не відкриває перспектив для ефективного розв'язання стратегічних завдань місцевого самоврядування в рамках традиційного підходу і актуалізує нові підходи на основі розвитку інституту муніципального консалтингу, що функціонує на ринкових засадах.

Державна підтримка формування культурно-управлінських та соціальних зразків діяльності з місцевого та регіонального розвитку має стати одним із пріоритетних напрямків державної політики, орієнтованої на принципи самоорганізації. Одним із заходів, що впливає на реалізацію цього завдання, є проведення з 2002 року щорічного Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування[4]. Його метою є відбір проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, призначених для розв'язання актуальних проблем розвитку місцевого самоврядування та поширення позитивного досвіду, набутого у процесі їх реалізації. За результатами цього та інших конкурсів, які проводяться міжнародними донорськими організаціями2, створюється банк інформації щодо кращих практик місцевого самоврядування.

Розцінюючи цей факт як позитив, зауважимо, що відпрацьовані кращі практики, матимуть більше шансів на впровадження в Україні, якщо рішення місцевих рад щодо них супроводжуватиметься професійними консалтинговими послугами. Законодавче регулювання цього питання обмежується поки законом щодо діяльності помічників-консультантів депутата місцевої ради, функції якого фактично полягають у наданні організаційно-технічної допомоги у роботі з виборцями[3]. За умов правової незабезпеченості ускладнюється інституціональне оформлення муніципального консалтингу. Розв'язання цієї проблеми є спільним завданням держави та суб'єктів муніципального поля діяльності, які мають визначитись щодо стратегічних підходів до її розв'язання.

Один із них полягає у створенні інституту відповідальності політичних партій за професійну підготовку політиків місцевого рівня. Україна може скористатися досвідом європейських країн, де взагалі не створюються державні навчально-консультаційні структури для роботи з депутатським корпусом. Так, наприклад, у Швеції відповідальність за підготовку місцевих політиків відповідно до діючого законодавства покладена на політичні партії. Представницькі органи місцевого та регіонального рівнів мають право надавати фінансову та іншу підтримку партіям, які представлені в цих органах й мають право спрямовувати кошти на підготовку партійних лідерів, для яких навчальні та консультативні послуги надаються, як правило, приватними консалтинговими компаніями[2]. Другий стратегічний підхід полягає у створенні муніципального консалтингу як інституції, яка може гнучко поєднати окремі навчальні форми з наданням консалтингових послуг як для представницьких так і виконавчих органів місцевого самоврядування. Поступовий розвиток муніципального консалтингу з часом має задовольнити ту частину попиту, яку не охоплено державною системою.

Формування інституту консалтингу в сфері місцевого самоврядування є загальнонаціональною справою, яку треба розпочинати з розроблення концепції формування і розвитку муніципального консалтингу за участю представників центральних органів влади і недержавного сектору, в першу чергу, тієї його організованої частини, яка професійно надає консультації органам місцевого самоврядування. В концепції має бути описана конфігурація інституціональних суб'єктів муніципального консалтингу, обґрунтована актуальність його формування як стратегічно важливої недержавної інституції місцевого та регіонального розвитку, окреслені основні напрямки державної підтримки формування муніципального консалтингу як складової державної муніципальної і регіональної політики.

Loading...

 
 

ֳ


...