WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик -

Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик -

Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик

Становлення і розвиток публічної самоврядної влади, місцевого самоврядування й підвищення діяльності його органів нерозривно зв'язані з інноваційними процесами на локальному рівні. Провідними акторами цих процесів поряд з органами місцевої влади є функціональні організації, діяльність яких побудована на технологічній, а не на політичній основі. Їх представники позбавлені надмірної ідеологізованості, схильні до більш глибокого розуміння процесів територіальної динаміки. Свої знання вони намагаються використовувати як інструмент впливу на політичні рішення. Вони спроможні компенсувати недостатність у політиків знань з наукових основ управління суспільством, політичного менеджменту, інструментарію економічного та соціального аналізу. Участь консультантів на стадії підготовки стратегічних управлінських рішень, законодавчих актів та проектів, їхня громадська експертиза є одним із резервів підвищення професійного рівня політико-адміністративного управління.

Для ефективного функціонування системи консультацій мають скластися певні інституціональні практики, що базуються на сприятливих правових нормах, нових традиціях та усталених формах співробітництва між владою та суб'єктами суспільства. Інакше кажучи, мають відбутись процеси інституціоналізації консалтингової форми діяльності. В Україні консалтинг для органів публічного управління знаходиться на етапі становлення. Основна проблема, яка заважає становленню системного консалтингу у сфері розробки стратегічних рішень органів влади полягає в тому, що в Україні збереглась ієрархічна модель вироблення політики, яка відсторонює центри аналізу політики від цього процесу. Наслідком цього є ускладнення прозорого обговорення ідей, досягнення консенсусу щодо шляхів розв'язання проблем у різних галузях державної політики територіального розвитку.

Однозначного розуміння функціонального призначення консалтингової системи для органів публічної влади та управління на сьогодні не існує. Окремі дослідники, називаючи її політичним консалтингом, звужують його предметну область до виборчих технологій, PR – кампаній, політичного лобізму тощо[8]. На наш погляд, такий підхід є однобічним. Більш коректно віднести до політичного консалтингу весь комплекс питань з різних напрямків діяльності органів влади, які потребують прийняття політичного рішення на будь-яких рівнях. Це можуть бути також інвестиційні, соціальні, інформаційні, будь-які інші проекти, що стосуються територіального розвитку.

Конкретизуючи функціональне призначення політичного консалтингу як інституціональної системи, доцільно узагальнити зазначені вище та подібні напрямки консультаційного забезпечення у понятті політико-адміністративного консалтингу, оскільки вони стосуються сфери суспільно-адміністративних відносин. Можна виокремити відносно самостійні інституціональні підсистеми адміністративно-політичного консалтингу:

а) консалтинг для органів публічної влади центрального рівня;

б) консалтинг для органів публічної влади регіонального та місцевого рівнів (муніципальний консалтинг);

в) консалтинг для громадських організацій, асоціацій тощо, діяльність яких пересікається з діяльністю органів публічного управління.

Всі перераховані вище підсистеми політико-адміністративного консалтингу є затребуваними у країнах західної демократії, де вони виконують масштабні суспільно значущі проекти, їх престиж як структур, що забезпечують інтелектуальну складову управлінських процесів, є надзвичайно високим. Затребуваність та престижність консалтингових послуг є індикатором демократичності, високого розвитку управлінської культури публічної влади та організацій громадянського суспільства, представники яких усвідомлюють необхідність незалежних досліджень, не пов'язаних з владою, конкретними інтересами бізнесу. Високоморальна та професійна діяльність консалтингових структур надає можливість проводити дискусії з публічною владою та бізнесом, виробляти спільні принципи та підходи, розвивати соціально орієнтовану економіку, тим самим забезпечувати наукове обґрунтування суспільних інтересів[7, с. 51].

Ступінь затребуваності муніципального консалтингу в Україні є надзвичайно низькою. Цей факт ми розцінюємо як індикатор незадовільного розвитку місцевого самоврядування і муніципального управління. У країнах з розвиненим інститутом місцевого самоврядування та ринковою економікою надання зовнішньої консалтингової допомоги органам місцевої влади є повсякденною практикою. Місцеві політики та чиновники вважають консалтингові проекти ефективним інструментом розв'язання проблем місцевого розвитку. Вони володіють необхідними знаннями про систему муніципального консалтингу та правові аспекти процедури відбору та укладання договорів на закупівлю консалтингових послуг. В Україні подібна практика поки що не є розповсюдженою, що спричинено рядом несприятливих факторів.

В Україні на цей час відсутні теоретико-методологічні розробки щодо інституціонального забезпечення муніципального консалтингу, не сформовано понятійний апарат, а сам термін "муніципальний консалтинг" не вживається в управлінській практиці місцевого самоврядування. Зазначена ситуація засвідчує про певний парадокс, який відображає розбіжність між об'єктивно існуючими потребами у консультаціях у галузі місцевого та регіонального розвитку і нерозвиненістю інституту консультування. Очевидно, цей парадокс має бути розв'язаним на більш розвиненій стадії процесу комунікацій та структурованості управлінського досвіду на місцевому та регіональному рівнях, на якій керівниками цього рівня будуть усвідомлені переваги муніципального консалтингу, визначені пріоритетні напрямки діяльності у рамках консалтингових проектів територіального розвитку.

Поняття муніципального консалтингу застосовується у двох значеннях. По-перше, у значенні системи, до якої входить сукупність незалежних від влади суб'єктів. Вони забезпечують процес надання консультаційних послуг для органів влади з питань, які виникають у сфері суспільно-адміністративних відносин при реалізації інтересів окремої територіальної громади, або їх сукупності. По-друге, у значенні процесу надання професійної допомоги з боку фахівців (консультантів) відповідного профілю замовнику (клієнту) в аналізі та розв'язанні його проблем у сфері муніципальної діяльності. Муніципальний консалтинг як система та як процес відіграє вирішальну роль у створенні інтелектуальної складової формування новітніх соціальних та управлінських практик, оскільки останні мають бути локалізовані на певних територіях з врахуванням їх особливостей. Будучи компонентом політико-адміністративного консалтингу, він має забезпечити зв'язок територіальної політики на мета -, макро -, мезо -, та мікро рівнях її здійснення, трансформуючи знання у дієву силу політичного рішення.

Стримуючими факторами розвитку муніципального консалтингу в Україні є також недостатня відкритість прийняття рішень на місцевому рівні, відсутність цілеспрямованої державної політики щодо розвитку цієї сфери, нормативно-правової бази регулювання консалтингової діяльності, українського класифікатора консультаційних послуг, професійного об'єднання консультантів муніципальної сфери, яке б контролювало б якість консультаційних послуг, захищало ринок консалтингових послуг від непрофесійної діяльності, надавало б достовірну інформацію про систему та можливості та професійний рівень окремих суб'єктів консалтингу.

Необхідність запровадження інституту муніципального консалтингу в Україні обумовлюється його роллю як найбільш адекватного інструменту стратегічного планування територіального розвитку в умовах постіндустріального суспільства. Це завдання є масштабним процесом, який необхідно включити в широкий контекст проведення системних реформ — адміністративної, адміністративно-територіальної, муніципальної реформ, проведення державної регіональної політики. Ведення повноцінного самоврядування на регіональному рівні, включення місцевого самоврядування в контекст політичної та конституційної реформ ще більше посилює потреби в розвитку інформаційно-консультативного ресурсу та розширенні спектру консультацій для органів місцевого самоврядування. Перспективи широкомасштабної реорганізації територіальної організації влади, які сьогодні обговорюються в рамках державної стратегії територіального розвитку, об'єктивно зумовлюють зростання ролі інформаційних та консультативних ресурсів у реформуванні як системи місцевого самоврядування в цілому, так і муніципального управління, зокрема.

До основних чинників, які зумовлюють актуальність формування інституту муніципального консалтингу, ми відносимо:

  • перехід від централізованої та ієрархічної системи прийняття рішень до системи автономного прийняття рішень на рівнях регіонального управління та місцевого самоврядування;

  • створення умов, за якими більшість рішень, які приймаються органами регіонального управління та місцевого самоврядування, не мають аналогів у практиці попередніх років;

  • низький рівень використання структурних джерел економічного розвитку (природних, трудових ресурсів, виробничих фондів), що є, серед інших причин, наслідком непідготовленості керівників самоврядування для роботи в ринкових умовах господарювання;

  • перехід до інноваційної діяльності, рівень управління якою не відповідає потребам сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування;

  • створення умов, які визначають високий ступінь впливу факторів невизначеності, непередбачуваності соціально-економічних наслідків, що ускладнює вибір найбільш ефективних варіантів управлінських рішень;

  • гострий дефіцит часу, який необхідний для виваженого прийняття управлінських рішень;

  • об'єктивну закономірність переходу інформації до класу економічних категорій, що визначає потребу у розвитку інформаційно-консультативного ресурсу для всіх видів діяльності органів місцевого самоврядування;

  • посилення тенденції переходу від обробки потоку статистичних даних до забезпечення прогнозно-інтелектуальної підтримки управлінських процесів, що, зокрема виявляється в переході територіальних громад на стратегічне планування розвитку території.


 
 

ֳ

...