WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Актуалізація муніципального консалтингу на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування -

Актуалізація муніципального консалтингу на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування -

У реальній практиці деякі міста планують статтю витрат на консультації, але в цілому практика залучення консультантів на договірній основі для вирішення місцевих проблем шляхом навчання персоналу або придбання іншої консультаційної послуги є непопулярною серед керівників самоврядування. Зазначена ситуація пояснює той факт, що консультації для органів місцевого самоврядування здійснюються, як правило, в рамках науково-технічної допомоги або грантових програм і проектів, заходи яких передбачають надання у різних формах консультацій з питань розробки стратегічних планів розвитку території, створення дорадчих комітетів і проведення громадських слухань, електоральних технологій, роботи із засобами масової інформації тощо.

Перелік предметів муніципального консалтингу суттєво не відрізняється від інших видів управлінського консультування. Тому зупинимось на деяких його специфічних рисах.

По-перше, муніципальний консалтинг не завжди передбачає позитивний економічний ефект як це передбачено бізнес - консалтингом. Наприклад, планування соціально-орієнтованих змін може включати економічні втрати, а не здобутки.

По-друге, консультування має орієнтуватись на особливу конфігурацію інтересів місцевої спільноти, й тому має містити аналіз залучення всіх її секторів - органів влади, бізнес-груп, громадських організацій - у консалтинговий проект. Така ситуація виникає, наприклад, при підготовці проекту статуту територіальної громади, стратегічному плануванні розвитку території тощо.

По-третє, консультування відбувається в більш складних умовах зовнішнього середовища в порівнянні з тим же процесом у сфері бізнесу. Це зумовлює необхідність врахування багатьох мінливих факторів — політичних, економічних, фінансових, юридичних, соціально-психологічних та інших аспектів діяльності всіх об'єктів муніципального консалтингу.

По-четверте, найбільш типовим завданням консультування є створення докорінно нової ситуації, а не виправлення або удосконалення вже існуючої ситуації. Головне його достоїнство полягає у методах і технологіях роботи з інформацією, які суттєво відрізняються від апаратних методів.

Зазначені особливості муніципального консалтингу найбільш адекватно реалізуються у мережі суб'єктів муніципального консалтингу та органів публічної влади, функціонування якої спирається на інформаційно-аналітичні, консультативні та інституціональні ресурси розвитку.

Розвиток муніципального консалтингу є значною мірою спонтанним процесом, оскільки він пов'язаний з розвитком ринкових відносин в економіці та у сфері консультацій. Тим не менш, усвідомлені дії публічних органів влади та суб'єктів суспільства мають раціоналізувати його з метою виключення побічних ефектів можливої опортуністичної поведінки зацікавлених сторін. Виходячи з цього, найбільш вірогідним і оптимальним варіантом інституціонального становлення сфери консультацій для органів місцевого самоврядування є створення організацій - центрів муніципального консалтингу у рамках мережі суб'єктів територіального розвитку.

У рекомендаціях круглого столу зазначено, що найкращим способом розв'язання комплексу цих проблем є створення міжрегіональної мережі суб'єктів муніципального консалтингу (далі – "ММК" - мережа муніципального консалтингу). Зважаючи на те, що співпраця суб'єктів різних секторів суспільства за принципом мережі є досить новим і незвичним для більшості представників органів місцевого самоврядування та громадськості, ми спробуємо пояснити суть та роль такої співпраці, яка здійснюється, головним чином, шляхом обміну інформацією, досвідом та знаннями.

"ММК" не передбачає створення окремої юридичної особи, не передбачає будь-яких форм організаційного примусу. Замість цього пропонується створити комплекс взаємовідносин та інформаційних зв'язків між окремими органами публічної влади і структурами суспільства (бізнесу та організацій громадянського суспільства) на місцевому, регіональному, центральному рівнях. Приєднання до мережі може бути стимульовано лише у один спосіб – через пошук спільного корпоративного інтересу та взаємовигоди. Зважаючи на це, "ММК" не може бути чіткою системою, у якій діють чітко визначені адміністративні правила та обмежена кількість учасників мережі. Вона відкрита як до приєднання, так й до добровільного виходу. Тобто, це відкрита гнучка структура, яка функціонує як система розгалужених інформаційних зв'язків з місцевими та регіональними колективами структурами, які представляють їх інтереси, й також структурами, від яких залежить реалізація цих інтересів. З плином часу конфігурація "ММК" може змінюватись відповідно до виникаючих проблем та формування інтересу з боку інших потенційних суб'єктів територіального розвитку.

Призначення "ММК" полягає у забезпеченні постійного діалогу для обговорення актуальних проблем територіального розвитку, спільного його планування, створення проектів та програм їх реалізації. Тому ця структура може розглядатись також як модель представництва та реалізації інтересів місцевих, регіональних, центральних суб'єктів влади, державних та недержавних виробників суспільних благ та тих, хто може надавати на професійному рівні консультації щодо розв'язання тих проблем, які виникають. Взаємна зацікавленість формує множинність стійких узгоджених ієрархій місцевого, регіонального, центрального рівнів.

"ММК" формується на засадах добровільності та рівноправ'я учасників. Цілісність та стійкість цієї структури забезпечується багатьма факторами, зв'язками і залежностями, які ґрунтуються на довірі між її учасниками, обміном інформаційними, а в разі необхідності на контрактних умовах іншими ресурсами. Сутність ММК як гнучкої структури полягає у формуванні різних конфігурацій інформаційно-комунікативних контактів, які є основою для процесу спільного розроблення та прийняття рішень представниками публічно-управлінських структур всіх рівнів, органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх об'єднань, підприємств різних секторів економіки та форм локального господарювання (або їхніх асоціацій), громадських структур, центрів публічної політики, мозкових центрів, які зацікавлені у створенні та реалізації проектів територіального розвитку, спрямованих на зростання виробництва суспільних благ.

Таким чином функціональне призначення "ММК" полягає: а) у створенні сприятливих умов взаємодії, які забезпечують баланс організації та самоорганізації між окремими органами публічної влади і структурами суспільства з метою досягнення загальнозначущої (спільної) мети територіального розвитку; б) у поєднання ресурсів учасників "ММК". Залучаючись до мережі, учасник отримує доступ до її ресурсів - "мережевого капіталу", особливість якого полягає в тому, що він є способом консолідації не тільки матеріальних та грошових ресурсів, але й іміджу, ділових репутацій, інформаційного, експертного потенціалів учасників мережі.

Для ефективного функціонування "ММК" важливе значення мають електронні інформаційні ресурси, які дозволяють у поєднанні з сучасними інформаційними технологіями більш раціонально використовувати матеріальні ресурси, здійснювати пошук грантодавців або інших інвесторів, знаходити партнерів, запозичувати їх досвід у розв'язанні аналогічних проблем. Таким чином, завдяки спільним зусиллям прискорюється темпоритм розвитку соціально-територіальних підсистем суспільства. Саме такий досвід демонструють нам країни з високим рівнем діалогової культури та економіки.

Зазначене вище засвідчує, що формування "ММК" слід розпочинати зі створення центрів-генераторів інформаційних ресурсів, поширення необхідної інформації та знань, забезпечення їх доступності, проведення заходів по стимулюванню їх використання. Завдяки інформаційним ресурсам значно розширюються можливості суб'єктів територіального розвитку отримувати, виробляти, розповсюджувати та реалізовувати концепції, програми та проекти територіального розвитку. У зв'язку з цим у рамках діяльності "ММК" передусім актуалізується задача розширення інформаційного поля України - зони розповсюдження конкретних інформаційних ресурсів щодо розв'язання проблем територіального розвитку через механізм муніципального консалтингу.

Мережа суб'єктів територіального розвитку має конфігурацію інформаційно-комунікативних контактів, які включають у процес розроблення та прийняття рішень представників всіх секторів суспільства, які зацікавлені у створенні ефективної національної стратегії розвитку місцевого самоврядування, розробленні та реалізації проектів територіального розвитку, спрямованих на зростання виробництва суспільних благ. Український варіант мережі територіального розвитку (центральний рівень) має такий можливий склад її основних учасників:

Loading...

 
 

ֳ


...