WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Актуалізація муніципального консалтингу на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування -

Актуалізація муніципального консалтингу на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування -

Муніципальний консалтинг як система та як процес відіграє вирішальну роль у створенні інтелектуальної складової формування новітніх соціальних та управлінських практик, оскільки останні мають бути локалізовані на певних територіях з врахуванням їх особливостей. Ця система забезпечити зв'язок територіальної політики на мета -, макро -, мезо -, та мікро рівнях її здійснення, трансформуючи знання у дієву силу політичного рішення. Тому, власне, консалтинг розглядається у розвинених країнах як інституціональний елемент розвитку на етапі постіндустріального розвитку, на якому інформація та знання перетворюються на дієві ресурси поряд з матеріальними ресурсами.

Конкретизуючи функціональне призначення муніципального консалтингу як інституціональної системи, виокремимо відносно самостійні інституціональні підсистеми адміністративно-політичного консалтингу:

а) консалтинг для органів публічної влади центрального рівня;

б) консалтинг для органів публічної влади регіонального та місцевого рівнів (муніципальний консалтинг);

в) консалтинг для громадських організацій, асоціацій тощо, діяльність яких пересікається з діяльністю органів публічного управління.

Всі перераховані вище підсистеми політико-адміністративного консалтингу є затребуваними у країнах західної демократії, де вони виконують масштабні суспільно значущі проекти, їх престиж як структур, що забезпечують інтелектуальну складову управлінських процесів, є надзвичайно високим. Затребуваність та престижність консалтингових послуг є індикатором демократичності, високого розвитку управлінської культури публічної влади та організацій громадянського суспільства, представники яких усвідомлюють необхідність незалежних досліджень, що не пов'язані з конкретними інтересами політиків, публічної влади або бізнесу. Високоморальна та професійна діяльність консалтингових структур – посередників надає можливість проводити дискусії з публічною владою та бізнесом, виробляти спільні принципи та підходи, розвивати соціально орієнтовану економіку, тим самим забезпечувати наукове обґрунтування суспільних інтересів та їх задоволення[5, с. 51].

Ступінь затребуваності муніципального консалтингу в Україні є надзвичайно низькою. Цей факт ми розцінюємо як індикатор незадовільного розвитку місцевого самоврядування з точки зору реалізації вимог та стандартів муніципального менеджменту. У країнах з розвиненим інститутом місцевого самоврядування та ринковою економікою надання зовнішньої консалтингової допомоги органам місцевої влади є повсякденною практикою. Місцеві політики та чиновники вважають консалтингові проекти ефективним інструментом розв'язання проблем місцевого розвитку. Вони володіють необхідними знаннями про систему муніципального консалтингу та правові аспекти процедури відбору та укладання договорів на закупівлю консалтингових послуг. В Україні подібна практика поки що не є розповсюдженою, що спричинено рядом несприятливих факторів.

У минулому і у теперішній час суб'єкти муніципального консалтингу зі статусом громадської організації здійснюють свою діяльність, головним чином, за рахунок грантодавців. Власний ринок користувачів консалтингових послуг поки що так і не сформувався. Місцеві політики та муніципальні службовці не поспішають скористатись напрацюваннями та знаннями, які зосереджені в консалтингових організаціях, не готові психологічно сплачувати за розробку якісних досліджень, програм та проектів муніципального розвитку. Муніципальні службовці часто посилаються на відсутність коштів, необхідних для закупівлі консалтингової послуги. Не сприяє розвитку ринку муніципального консалтингу також діюче законодавство, недостатня відкритість прийняття рішень на місцевому рівні, відсутність цілеспрямованої державної політики щодо розвитку цієї інституціональної сфери. В Україні не існує класифікатора консультаційних послуг, професійного об'єднання консультантів муніципальної сфери, яке б контролювало б якість консультаційних послуг, захищало ринок консалтингових послуг від непрофесійної діяльності, надавало б достовірну інформацію про систему, можливості та професійний рівень окремих суб'єктів консалтингу1.

До основних чинників, які актуалізують формування інституту муніципального консалтингу, ми відносимо:

  • процеси глобалізації, які значно ускладнюють процес прийняття рішень, оскільки потребують глибоких та різнобічних знань;

  • процеси регіоналізації (локалізації), які виявляються у переході від централізованої та ієрархічної системи прийняття рішень до системи автономного прийняття рішень на рівнях регіонального управління та місцевого самоврядування;

  • високий ступінь впливу факторів деформалізації у прийнятті рішень органами публічної влади;

  • високий ступінь впливу факторів новизни, за якими більшість рішень, які приймаються органами регіонального управління та місцевого самоврядування, не мають аналогів (відпрацьованих зразків та стандартів діяльності) у практиці попередніх років;

  • низький рівень використання структурних джерел економічного розвитку (природних, трудових ресурсів, виробничих фондів), що є, серед інших причин, наслідком непідготовленості керівників самоврядування для роботи в ринкових умовах господарювання;

  • перехід до інноваційної діяльності, рівень управління якою не відповідає потребам сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування в умовах формування постіндустріального суспільства;

  • формування умов, які визначають високий ступінь впливу факторів невизначеності, непередбачуваності соціально-економічних наслідків, що ускладнює вибір найбільш ефективних варіантів управлінських рішень;

  • гострий дефіцит часу, який необхідний для виваженого прийняття управлінських рішень;

  • об'єктивну закономірність переходу інформації до класу економічних категорій, що визначає потребу у розвитку інформаційно-консультативного ресурсу для всіх видів діяльності органів місцевого самоврядування;

  • посилення тенденції переходу від обробки потоку статистичних даних до забезпечення прогнозно-інтелектуальної підтримки управлінських процесів, що, зокрема виявляється в переході територіальних громад на стратегічне планування розвитку території.

Зазначені фактори актуалізують проблему формування муніципального консалтингу як механізму системної самоорганізації сфери місцевого самоврядування в ринкових умовах. Як ми знаємо, самоорганізаційний потенціал зосереджено у самоврядній активності, прерогатива якої належить місцевим радам. На сьогодні, не дивлячись на певні законодавчі прогалини, їм надано достатній обсяг компетенцій та повноважень для ведення місцевого господарства та соціальної сфери на основі ринкової економіки. Вони мають право засновувати муніципальні пенсійні фонди, страхові компанії, здійснювати корпоратизацію підприємств, що відносять до власності територіальних громад тощо[6].

Посадові особи органів місцевого самоврядування та депутати місцевих рад, часто не знають як скористатись цим правом, оскільки мають слабке уявлення про зміст, форми і механізми соціально-економічних перетворень відповідно до ринкових умов. Низьким є також рівень готовності та усвідомлення необхідності приймати рішення щодо широкого кола проблем соціально-економічного розвитку, які потребують стратегічного підходу. Сучасна практика діяльності органів місцевого самоврядування засвідчує про широке розповсюдження ігнорування ринкових принципів організації місцевого господарства та соціальної сфери. Як правило, така самоврядна влада не спроможна брати участь у різних грантових програмах, які потребують інноваційного підходу. Справедливі твердження про те, що від компетентної діяльності місцевої ради залежить оптимальність стратегії розв'язання соціально-економічних проблем територіальної громади, поки що залишаються не підкріпленими інституціональною підтримкою втілення цієї ідеї у практику через механізм муніципального консалтингу. Його недооцінка як фактору підвищення компетентності діяльності місцевих рад ставить під сумнів думку, що більша частина органів місцевого самоврядування найближчим часом можуть стати активними суб'єктами формування нових соціальних та управлінських практик.

Існуюча державна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та службовців місцевого самоврядування не спроможна у теперішній час і в майбутньому організаційно та фінансово взяти на себе тягар просвітництва численного депутатського корпусу. Цією системою охоплена незначна частина персоналу органів місцевого самоврядування. Депутатський корпус фактично залишається поза увагою державної системи, окрім мізерної частини депутатів, які очолюють бюджетні та деякі інші комісії місцевих рад. При цьому в регіональних центрах використовуються переважно короткотермінові семінари з обмеженої тематики, яка не покриває всіх предметів відання органів місцевого самоврядування, особливо галузеві проблеми. Така ситуація блокує перспективи ефективного розв'язання стратегічних завдань місцевого самоврядування в рамках традиційного підходу і актуалізує нові підходи на основі розвитку інституту муніципального консалтингу, що функціонує на ринкових засадах2.


 
 

ֳ

...