WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Основні напрямки, етапи та завдання становлення інноваційної економіки в сучасних економічних умовах -

Основні напрямки, етапи та завдання становлення інноваційної економіки в сучасних економічних умовах -

у сфері промислової політики:

  1. встановлення системи високого попиту за рахунок підвищення платоспроможності населення та розвитку ємності внутрішнього ринку, стимулювання галузей промисловості зі швидким обігом -- виробництва товарів народного попиту та будівництва;

  2. визначення пріоритетних галузей як „точок зростання", які здатні забезпечити прорив української економіки в галузі високих технологій (літакобудування, космічна промисловість, озброєння та військова техніка, суднобудування тощо) та її вихід на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією, надання їм 100-відсоткової бюджетної підтримки на зворотній основі, переорієнтування інших галузей економіки на обслуговування цих виробництв;

  3. стимулювання експортної орієнтації високотехнологічних виробництв та розширення внутрішнього ринку цієї продукції;

  4. політика енергозбереження та зниження ресурсоємності, розвиток власного паливно-енергетичного комплексу;

  5. цільове бюджетне фінансування фундаментальних та прикладних наукових досліджень, розвиток освіти, захист прав інтелектуальної власності;

  6. створення сучасної національної інформаційної інфраструктури, телекомунікаційних мереж, засобів інформатики та систем зв'язку.

у сфері державного управління:

  1. створення сучасної системи державного управління з широким застосуванням новітніх інформаційних технологій;

  2. створення системи цивілізованих взаємовідносин між державою та бізнесом у сфері спільного економічного та соціального проектування, де держава має виконувати функції організатора та координатора, а бізнес - провідника цих проектів;

  3. державна управлінська політика поступового переходу від адміністрування до сучасного економічно освіченого менеджменту, постійне кадрове омолодження органів державної влади, розробка прозорої системи кар'єрного росту державних службовців та їх матеріального заохочення.

Слід зауважити, що навіть у роки глибокої економічної кризи найбільш стійкі інноваційні підприємства змогли вижити, зберегти свою конкурентну спроможність. Це, насамперед, аерокосмічний комплекс. У 2004 році Україна володіла з 22-х базових світових технологій в аерокосмічному комплексі 17-ма (що було зазначено Президентом). На висоті й авіаційна промисловість, ми входимо в п'ятірку країн, які мають замкнутий цикл, - від проектування до повного виготовлення літаків. Міцний, досить перспективний і визнаний у світі високотехнологічний потенціал демонструють також суднобудування та деякі галузі військово-промислового комплексу.

Так що базу ми маємо, до того ж швидко розвиваються на основі інноваційної моделі й інші галузі. Наприклад, машинобудування: нині воно задовольняє не лише потреби внутрішнього ринку, суттєво зріс і експорт. Україна, по суті, перетворюється на центр машинобудування на пострадянському просторі.

Найголовніше — слід чітко усвідомити: перехід на інноваційну модель — не щось ілюзорне і випадкове, це реальність, зумовлена всім попереднім розвитком економіки держави. Можна сказати, що об'єктивні серйозні передумови, які дають змогу рухатися в напрямі інноваційної моделі економіки, в Україні є. Але для цього потрібні ще й відповідні механізми, а також політика підтримки високотехнологічного експорту. В роки економічної кризи ми відійшли від суто ринкових принципів регулювання економіки. Водночас, згідно з указами Президента, було вжито низку серйозних заходів щодо підтримки суднобудування, літакобудування, танкобудування, харчової промисловості тощо. З цього приводу лунало чимало критики, західні експерти закидали нам відхід від суто ліберальних принципів ринкової економіки. Та результат виявився очевидним: завдяки цим крокам галузі вижили й досягли нині добрих результатів.

Для освоєння високих технологій, запровадження інноваційної моделі, безумовно, необхідне стабільне і достатнє фінансування. У нас є Закон "Про інноваційний розвиток", але ми з року в рік, посилаючись на брак коштів, відкладаємо реалізацію його вимог.

Необхідно також зміцнювати національний капітал, оскільки лише крупному капіталу до снаги вирішувати складні проблеми інноваційного розвитку. Водночас не можна забувати й про малі підприємства, венчурні фірми, які працюють на інновації. їх у нас поки що одиниці.

Для становлення інноваційної моделі економіки слід:

• розробити теоретичні основи створення системи фінансування інновацій в умовах формування інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки;

• сформулювати концептуальні положення щодо економічногостимулювання інноваційної діяльності;

• виконати дослідження окремих інноваційних складовихструктурної перебудови економіки України з метою вирішеннязадачі оцінки розділу експорту та імпорту України за трьоматехнологічними секторами (сектор низьких технологій; секторсередніх технологій; сектор високих технологій).

Отже, інноваційна модель економічного зростання змінює його основу: рушійною сферою розвитку стає не просто промислове виробництво, а залучені в ньому наукові розробки й технології. Показник валового випуску начебто відходить на другий план, головною є комерційна діяльність із продажу нової продукції (яка зазвичай випускається малими серіями). Інтелектуальній складовій відводиться провідне місце серед виробничих чинників. Саме тому активізується робота з прогнозування інноваційно-технологічної сфери. Крім систематичної підготовки відповідної річної програми, розроблено середньо термінову Національну програму „Україна-2010", довготермінову національну програму відродження України до 2015 року тощо.

Основними напрямками інноваційної економіки є:

  1. зростання рівня доходів і якості життя населення за рахунок створення конкурентоспроможної наукомісткої продукції розвитку секторів економіки, покликаних формувати людський капітал, зокрема освіти і науки, охорони здоров'я;

  2. технологічну модернізацію та заміну основних фондів у провідних галузях реальної економіки;

  3. забезпечення ресурсозбереження, що послабить залежність вітчизняної економіки від імпорту енергетичних і сировинних матеріалів.

Оскільки в Україні проголошено курс на розвиток інноваційної економіки, то в межах цього завдання передбачено не менше як 25% коштів, отриманих від приватизації державного майна, спрямувати на інноваційне інвестування казенних підприємств і господарських товариств, у яких частка державної власності сягає 50%.

Такі ресурси мають направлятися насамперед на заходи щодо скорочення витрат виробництва, реалізацію енергозбережних технологій, екологічних програм, інноваційне оновлення матеріально-технічної бази підприємств, будівництво нових і реконструкцію діючих виробничих потужностей, підвищення експортного потенціалу та збільшення обсягів реалізації кінцевої продукції. Значна їхня частка витрачатиметься на реалізацію проектів, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску наукомістких видів продукції, що відповідають міжнародно визнаним стандартам.

Розроблено концептуальні засади інноваційного розвитку економіки на 2002-2006 рр. У зв'язку з обранням інноваційної стратегії розвитку економіки України, що ґрунтується на впровадженні у виробництво та комерціалізації найсучасніших наукових розробок, реформування наукової сфери та створення національної інноваційної системи стають найважливішим завданням державної інноваційної політики в найближчі 10-15 років.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Зимовець В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку економіки.// Економіка України. - 2003. - №11. - с. 9.

  2. Ковальчук С.С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного розвитку України.// Фінанси України. - 2004. -№7. - с.96.

  3. Рубан В. Інноваційна модель стратегічного розвитку України: методологія і досвід.// Економіка України. - 2003. - №6. - с. 14.

  4. http://www.meta.com...einfo.php

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...