WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Формування системи демократичного врядування -

Формування системи демократичного врядування -

Формуваннясистеми демократичного врядування

Діюча в Україні універсальна модель місцевого самоврядування (однакова для всіх територіальних громад) є малоефективною, не відповідає суті поняття "місцеве самоврядування", а отже, потребує докорінного реформування. Не може місцеве самоврядування здійснюватися за однією моделлю в мегаполісі Києві, у місті з багатотисячним населенням, селищі міського типу і селі. Кожна територіальна громада формувалася й розвивалась в певних історичних умовах, а тому є специфічним соціально-економічним утворення не схоже ні на яке інше. Через це для формування та розвитку інституту місцевого самоврядування не варто застосовувати єдину універсальну модель. Глибинна суть місцевого самоврядування в тому й полягає, що шляхом самоорганізації громадяни і громада в цілому самостійно визначають форми, методи і модель власної системи самоврядування. Нав'язана усім територіальним громадам згори універсальна модель самоврядування за своїм визначенням вже не може розглядатись як самоврядування. Істинне самоврядування може сформуватися лише на основі розвитку різних форм самоорганізації громадян на самому низовому рівні соціальної структуризації громади – на рівні багатоквартирних будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів тощо. Без розвитку процесів самоорганізації громадян і формування відповідних органів самоврядування на цих рівнях не варто говорити про дієве і соціально ефективне місцеве самоврядування на рівні територіальної громади. Через це реформа діючої системи місцевого самоврядування в Україні є нагальною необхідністю, без здійснення якої говорити про якісь демократичні перетворення і здобутки досить проблематично.

Про необхідність реформування місцевого самоврядування кажуть і урядовці, і політики, і вчені, і пересічні громадяни. Очевидно, перш ніж проводити черговий експеримент над місцевим самоврядуванням в Україні доцільно було б провести обговорення самої реформи в широких колах громадськості саме на рівні територіальних громад (а не на загальнонаціональному рівні). Результат такого обговорення дасть можливість сформувати не одну, а цілий ряд альтернативних моделей розвитку місцевого самоврядування, що спонукатиме органи державної влади спробувати експериментально відпрацювати механізми реалізації цих моделей на окремих територіальних громадах, різних як за територіальними розмірами, так і за кількістю населення.

Однією із таких моделей може бути модель місцевого самоврядування великого міста, механізм формування і реалізації якої починає діяти не на рівні територіальної громади міста в цілому і опускатися до різних форм самоорганізації населення і конкретного члена цієї громади (мешканця міста), а навпаки, – він починає діяти на рівні реалізації потреб і інтересів конкретної людини і сім'ї як елементарної біо-соціо-духовної чарунки (клітини) даної громади (і суспільства в цілому) та через формування органів самоорганізації населення піднімається до рівня територіальної громади міста як цілісного біо-соціо-духовного організму. За своїм змістом – це інноваційна модель формування і розвитку місцевого самоврядування, яка, безумовно, потребує експериментального впровадження і системного відпрацювання.

Суть даної інноваційної моделі місцевого самоврядування на рівні великого міста ґрунтується на тому, що в основу соціальної структуризації територіальної громади закладені потреби конкретного мешканця міста, який, як правило, живе в сім'ї (або поза нею, якщо не має сім'ї). Оскільки переважна більшість людей живе в сім'ях, то в основу соціальної структуризації територіальної громади слід закладати саме ієрархію потреб сім'ї, як елементарної біо-соціодуховної чарунки формування та розвитку даної територіальної громади (міста).

Всі сімейні (індивідуальні) потреби, які члени сім'ї (окремі громадяни) спроможні вирішити самотужки, вони мають їх вирішувати (і вони їх, як правило, вирішують) і це є безпосередньою проблемою даної сім'ї (окремої людини).

Усі інші сімейні (індивідуальні) потреби виникають на інших рівнях соціальної структуризації громади (за межами сім'ї чи окремої людини), і проблеми, що там виникають є опосередкованими та утворюють певну їх ієрархію.

Ієрархія потреб сім'ї(окремої людини) формується і реалізується наступним чином:

  • Сім'я (окрема людина), яка не може самотужки задовольнити певні свої потреби, або їх задоволення виходить за межі її компетенції і, тим самим, стає проблематичним, об'єднується з іншими сім'ями (людьми), і вони разом утворюють відповідну організаційну структуру (наприклад, будинковий комітет), делегують їй відповідні повноваження, і цей орган самоорганізації громадян безпосередньо займається проблемами конкретних сімей і конкретних безсімейних людей, що проживають у багатоквартирному будинку (на будинковому рівні).

  • Будинковий комітет, який не може самотужки вирішити певні сімейні проблеми на будинковому рівні, або їх вирішення виходить за межі його компетенції і, тим самим, стає проблематичним, об'єднується з іншими будинковими комітетами, і вони разом утворюють відповідну територіальну організаційну структуру (вуличний комітет), делегують їй відповідні повноваження, і цей опосередкований орган самоорганізації громадян безпосередньо займається відповідними проблемами сімей і конкретних безсімейних людей, що проживають на даній території (міжбудинковому рівні).

  • Вуличний комітет, який не може самотужки вирішити певні проблеми будинків на відповідній території (міжбудинковому рівні), або їх вирішення виходить за межі його компетенції і, тим самим, стає проблематичним, територіально об'єднується з іншими вуличними комітетами, і вони разом утворюють відповідну територіальну організаційну структуру (раду самоорганізації мікрорайону), делегують їй відповідні повноваження, і цей опосередкований орган самоорганізації громадян безпосередньо займається відповідними проблемами конкретних сімей і конкретних безсімейних людей, що проживають на даній території (мікрорайоні) (прямий вихід на раду самоорганізації мікрорайону можуть мати й окремі будинкові комітети).

  • Рада самоорганізації мікрорайону, яка не може самотужки вирішити певні вуличні проблеми на території мікрорайону, або їх вирішення виходить за межі її компетенції і, тим самим, стає проблематичним, територіально об'єднується з іншими радами самоорганізації мікрорайонів, і вони разом утворюють відповідну територіальну організаційну структуру (Районна рада самоорганізації мікрорайонів), делегують їй певне коло повноважень, і цей опосередкований орган самоорганізації громадян безпосередньо займається проблемами конкретних сімей і конкретних безсімейних людей, що проживають на певній території (міжмікрорайонному рівні).

  • Районна рада самоорганізації мікрорайонів, яка не може самотужки вирішити певні мікрорайонні проблеми на об'єднаній території мікрорайонів, або їх вирішення виходить за межі її компетенції і, тим самим, стає проблематичним, територіально об'єднується з іншими районними радами самоорганізації мікрорайонів, і вони разом утворюють відповідну територіальну організаційну структуру (міський орган самоорганізації районів міста), делегують їй певне коло повноважень, і цей опосередкований орган самоорганізації громадян безпосередньо займається проблемами конкретних сімей і конкретних безсімейних людей, що проживають на певній території (міжрайонному рівні) – території міста. Цей міський орган самоорганізації районів міста замикає ланцюг форомування системи місцевого самоврядування територіальної громади на рівні міста.

Таким чином, громадяни міста, об'єднуючись навколо спільних інтересів і потреб, через формування та діяльність вищеназваних органів самоорганізації на рівні територіальної громади, утворюють і розвивають цілісну систему місцевого самоврядування. Кожен такий орган має чітко визначені і делеговані знизу вгору повноваження і функціональні завдання. Кожна сім'я і кожна людина територіальної громади знає, який орган самоорганізації системи місцевого самоврядування якими проблемами громадян переймається та вирішує і за що відповідає перед тими, хто його уповноважив.

Якщо запропонований алгоритм формування системи місцевого самоврядування покласти в основу розробки інноваційної стратегії демократичного розвитку країни, а системне проведення реформ в усіх галузях і сферах суспільної життєдіяльності людей здійснювати у відповідності до цього алгоритму та вивести його таким чином на загальнонаціональний рівень – ми сформуємо цілісну систему демократичного врядування в Україні, яка органічно об'єднає місцеве самоврядування і регіональне та державне управління.

Loading...

 
 

ֳ


...