WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Містобудівні аспекти реформування низової ланки адміністративно-територіального устрою країни -

Містобудівні аспекти реформування низової ланки адміністративно-територіального устрою країни -

  • дитячі дошкільні заклади, але є діти до шести років;

  • школи, але є підлітки та молодь 7-17 років;

  • під'їзні автомобільні дороги з твердим покриттям;

  • зупинки автобусного транспорту.

    1. Довжина (в км) залізниць та автомобільних доріг з твердим покриттям по районах.

    2. Зупинки приміського залізничного транспорту.

    3. Маршрути шкільних автобусів.

    4. Маршрути та періодичність руху автобусного транспорту.

    5. Обсяг прибутків та видатків бюджету існуючих адміністративно-територіальних одиниць.

    6. Частка забудованих земель в загальній території районів.

    7. Розподіл земель районів за цільовим призначенням.

    8. Наявна землевпорядна документація.

Для візуалізації отриманої інформації складаються:

  1. Карта з відображенням меж та центрів районів, сільрад, селищних та міських рад, в адміністративному підпорядкуванні яких є інші поселення чи райони, а також інші селища міського типу, міста районного та обласного (республіканського в АРК) значення.

2. Таблиці, картограми та картодіаграми, які відображають результати узагальнення вихідних даних. Серед них, зокрема:

  • чисельність та щільність населення сільрад – в середньому по регіону, по відповідному району, де розташована сільрада, і по кожній сільраді;

  • чисельність населення сіл, селищ міського типу і міст районного значення – в середньому по регіону і по районах та по кожному з названих поселень;

  • кількість сільських, селищних та міських (міст районного значення) рад в районах – в середньому по регіону і по кожному району;

  • кількість сіл, які входять до складу сільрад – в середньому по регіону і по кожному району;

  • забезпеченість сільрад та селищ міського типу закладами з надання населенню повсякденних соціальних послуг;

  • забезпеченість адміністративних центрів районів, інших міст закладами з надання населенню періодичних стандартизованих соціальних послуг (спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, лікарні, пологові будинки, будинки культури, тощо);

  • бюджетна спроможність сільрад, селищ міського типу, міст районного значення (грн. на одного жителя) – в середньому по регіону, по районах і по кожній сільраді та міському поселенню;

  • віддаленість (км) центрів сільрад та колишніх райцентрів, витрати часу (хвилин) жителем на відвідання райцентру – в середньому по регіону і по районах та по кожній зазначеній раді;

  • віддаленість (км) сіл від центру сільради та витрати часу (хвилин) жителем на відвідання цього центру;

  • щільність дорожньо-транспортної мережі районів (км/100 км2) – в середньому по регіону і по кожному району;

  • містобудівна освоєність території районів (відсоток забудованих земель від всієї території району) – в середньому по регіону і по кожному району.

На основі аналізу розробляються обґрунтування та складається карта, де визначаються:

  1. Існуючі сільради, селищні та міські ради (за виключенням тих, в яких створені свої ради), інші селища міського типу, міста, в межах яких можуть бути утворені громади, бо ці існуючі адміністративно-територіальні одиниці за своїми характеристиками повністю відповідають критеріям утворення громад, тобто:

  • налічують не менше 5000 жителів (або не менше 1500-3500 жителів у випадках, зазначених вище);

  • мають існуючу транспортну та соціально-культурну інфраструктуру (або сприятливі умови для їх розвитку) для забезпечення населення послугами в обсязі, визначеному для громади;

  • в їх межах забезпечується припустима (до 30 хвилин) пішохідна або транспортна доступність центру громади і розташованих в ньому закладів з надання послуг для переважної (90%) частини населення громади.

  1. Сільради, які межують з громадами, визначеними в п. 1 і можутьувійти до їх складу, за умови, що доступність їх центрів для населення зазначених сільрад не перевищує 30 хвилин.

3. Громади, які складаються з кількох сільрад, селищних та міських рад (за виключенням тих, в яких створені свої ради), інших селищ міського типу, міст, бо характеристики кожного з них повністю або частково не відповідають зазначеним вище критеріям. Необхідність утворення таких громад виникає, в основному, коли чисельність населення сільрад, селищ міського типу та міст менша критеріальних значень.

Для розроблення пропозицій щодо утворення таких громад послідовно здійснюються такі кроки:

    1. Визначаються поселення, які можуть відігравати роль їх центрів. При їх виборі, перевага, з точки зору адміністративного статусу, послідовно надається:

  • існуючим адміністративним центрам районів (якщо вони за своїми характеристиками не мають передумов для надання їм статусу міст-районів і міст-регіонів);

  • поселенням – колишнім райцентрам;

  • іншим містам районного, а також обласного (республіканського в АРК) значення, які за своїми характеристиками не мають перспектив надання їм статусу міст-районів та міст-регіонів;

  • іншим селищам міського типу.

З числа перерахованих пріоритетними для вибору центрів громад є поселення з більшою чисельністю населення, розвиненістю соціально-культурної інфраструктури, розгалуженістю транспортної мережі, бюджетною забезпеченістю, з більш зручним розміщенням відносно населених пунктів, які можуть скласти майбутню громаду, з іншими сприятливими факторами, які аналізуються. Враховується, що з точки зору ефективності функціонування громади, можливості надання її населенню більш широкого переліку та якості послуг, залучення та закріплення висококваліфікованих спеціалістів для роботи в закладах соціально-культурної сфери, перевага має надаватися максимально можливому укрупненню громад, але при обов'язковому забезпеченні тридцятихвилинної доступності цих закладів для переважної частини населення.

    1. Розробляються пропозиції щодо утворення громад з центром в існуючих адміністративних центрах районів. Для цього по кожному району:

  • встановлюється перелік сільрад, селищних та міських рад (за виключенням тих, в яких створені свої ради), інших селищ міського типу, малих (з чисельністю населення до 5000 чоловік) міст, які входять до зони тридцятихвилинної доступності райцентру, та чисельність їх населення;

  • якщо ця чисельність відповідає критеріальним значенням, пропонується утворення громади на цій території;

  • уточнюється склад та межі цієї громади з урахуванням того, що до її території мають повністю входити території існуючих сільрад, селищ міського типу, малих міст.

    1. Розробляються пропозиції щодо утворення громад з центрами в інших поселеннях. Якщо за межами громад, пропозиції щодо утворення яких викладені в попередньому тексті (пп. 1 та 3.2.), залишається частина території району, розробка пропозицій щодо утворення громад продовжується в зазначеній вище послідовності (встановлення переліку сільрад, селищ міського типу, малих міст, які входять до зони тридцятихвилинної доступності до наступного можливого центру громади, та чисельності їх населення; підтвердження, що ця чисельність відповідає критеріальним значенням; уточнення меж громади).

Робота триває до тих пір, доки в межі пропонованих громад не ввійде вся територія району.

У випадках, коли на роль центру громади претендують кілька рівноцінних за своїми характеристиками поселень, можуть бути запропоновані варіанти утворення громад.

4. Межі громад, утворення яких пропонується. Вони визначаються:

- за наявності у існуючих сільрад, селищ міського типу, міст, які складатимуть громаду, меж, встановлених відповідно до Земельного кодексу України та винесених в натуру (на місцевість), – цими межами;

  • за їх відсутності – межами території, на яку фактично розповсюджується юрисдикція органів місцевого самоврядування вказаних існуючих адміністративно-територіальних одиниць.

  • <<
  • 1 2
  • >>
Loading...

 
 

ֳ


...