WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA -

... , , ,

̳ . → Проблеми розвитку місцевого самоврядування в контексті європейського вибору України -

Проблеми розвитку місцевого самоврядування в контексті європейського вибору України -

Актуальні проблеми розвитку місцевого самоврядування в контексті європейського вибору України

Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні нараховує майже дванадцять років. За цей час вже чимало зроблено в плані переходу від бюрократичної радянської "піраміди" влади до сучасних принципів територіальної організації влади та розвитку місцевої демократії.

Насамперед, слід зазначити, що інститут місцевого самоврядування отримав конституційно-правове закріплення. Так, Конституція України у повній відповідності з вимогами Європейської хартії місцевого самоврядування декларувала принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування. Багато зроблено і в плані формування законодавчої бази місцевого самоврядування, зокрема, крім базового Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" прийнято ряд інших важливих з точки зору формування правових основ місцевого самоврядування законодавчих актів – закони України про місцеві вибори, про органи самоорганізації населення, про столицю України – місто-герой Київ, бюджетний та земельний кодекси України, Указ Президента України "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні" тощо.

Важливі кроки здійснені і в напрямку формування матеріальної та фінансової основ місцевого самоврядування.

За останні роки вдалося суттєво покращати макроекономічну ситуації в країні, що створює сприятливі передумови для ефективного вирішення проблемних питань розвитку територіальних громад.

Так, економічне зростання набирає незворотної динаміки. Третій рік зростає валовий випуск продукції, а обсяг промислового виробництва – четвертий рік. За дев'ять місяців 2002 року у промисловості і сільському господарстві приріст складає більше 6%.

В той же час сучасний стан розвитку місцевого самоврядування не можна вважати задовільним. Саме такий висновок був зроблений Президентом України Л.Д. Кучмою у його виступі на Всеукраїнських зборах представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості 10 вересня 2002 року і з ним погоджуються практично всі політичні сили України.

А підстави для такого висновку дає складна економічна ситуація в переважній більшості сіл, селищ та міст України, передкризовий стан розвитку територіальних громад. Напівзруйноване житлово-комунальне господарство, жебрацькі місцеві бюджети, низький рівень кваліфікації значної частки управлінських кадрів, екологічні проблеми – це типова картина, яку, на жаль, можна спостерігати в переважній більшості наших сіл, селищ та міст.

Прикладом може слугувати кризова ситуація, що склалася в житлово-комунальній галузі. Так, кожний третій будинок в Україні потребує капітального або поточного ремонту.

Технологічна відсталість житлово-комунальних підприємств призводить до втрати половини виробленої продукції та спричиняє збільшення у 2-3 рази порівняно з країнами ЄС витрат на надання послуг. Збитки і прорахунки комунальників часто продовжують перекладатися на власників і користувачів житла, що збільшує борги населення за житлово-комунальні послуги. Нині сума цих боргів сягнула 7,6 млрд. грн.

Болючою проблемою залишається формування тарифів на житлово-комунальні послуги. Зберігається велика регіональна диференціація тарифів (в 3-8 разів), а більше 40% підприємств порушують чинне законодавство. Причина в тому, що в одних регіонах, місцева влада з популістських мотивів не реагує на зростання збитків житлово-комунальної сфери і не впорядковує тарифи, в інших - збільшує їх без належного аналізу витрат, пошуку резервів зниження собівартості. І це при тому, що населення фактично сплачує лише 60-70% комунальних платежів.

За останні 10 років кількість рухомого складу електротранспорту зменшилася на 30 відсотків, з 3710 мостів та шляхопроводів 73 відсотка не відповідають вимогам чинних нормативів за вантажопідйомністю або габаритами, а 140 знаходиться в аварійному стані.

У містах і селищах не сформована сучасна система поводження з побутовими відходами, що вкрай негативно впливає на їх санітарно-епідеміологічний стан. Більшість сміттєзвалищ є екологічно небезпечними об'єктами.

Жителі багатьох міст вже забули, що таке цілодобове постачання холодної і гарячої води.

В минулий опалювальний сезон центральне опалення було відсутнє в містах: Стаханов, Первомайськ, Красний Луч, Краснодон Луганської області, Токмак Запорізької обл. та інших.

Одним з найбільш слабких місць в місцевому розвитку є місцеві бюджети, які не забезпечують виконання функцій місцевого самоврядування. Непосильним тягарем для них є фінансове забезпечення пільг, що надаються окремим категоріям населення.

Іншим не менш важливим чинником, що негативно впливає на фінансові ресурси місцевого самоврядування є зростаючий рівень дебіторської та кредиторської заборгованості; результатом чого значний обсяг податкової заборгованості (недоїмки) – 11,2 млрд. гривень, станом на 1 серпня 2002 року, що становить 34,7 відсотка від надходжень зведеного бюджету України (32,3 млрд. гривень).

Іншим чинником слабкого фінансового стану місцевого самоврядування є велика кількість податкових пільг. Якщо, скажімо, відмінити існуючі податкові пільги, то вже в наступному році можна було б додатково отримати 8,5 млд. гривень, що суттєво покращить фінансовий стан територіальних громад.

В цілому показники питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті зростають (планується 46,7 відсотка на 2003 рік), що відповідає практиці більшості європейських країн. Проте це ще не говорить про реальне наповнення місцевих бюджетів. Так, середня забезпеченість місцевих бюджетів на одного жителя становить в середньому по Україні біля 464 гривень1, а на виконання власних повноважень місцевого самоврядування з них передбачається лише 46 гривень. Зрозуміло, що ці кошти явно недостатні для виконання функцій місцевого самоврядування щодо надання послуг населенню на рівні європейських стандартів, а їх розмір саме і обумовлює кризовий стан житлово-комунального господарства.

Проведений аналіз фінансового забезпечення розвитку місцевого самоврядування в Україні свідчить про його декларативний характер. І в цьому плані справедливими є ті зауваження, що містяться в Резолюції 123 та Рекомендації 102 Конгресу місцевих та регіональних влад Європи щодо сучасного стану розвитку місцевої демократії в Україні. Ці зауваження стосуються: дефіциту законодавства про місцеве самоврядування, відсутності прозорих процедур щодо розв'язання компетенційних спорів і конфліктних ситуацій на місцевому і регіональному рівні, проблем забезпечення фінансово-економічної самостійності територіальних громад, організації місцевого самоврядування на регіональному рівні, необізнаності наших службовців з основними принципами Європейської хартії місцевого самоврядування та неповним відтворенням її положень в національному законодавстві України.

По суті сьогодні місцеве самоврядування в Україні перебуває в стані стагнації. Це стосується практично всіх його аспектів – законодавчої бази, ресурсного забезпечення, розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, децентралізації управління, реалізації принципів місцевого самоврядування (в першу чергу принципів правової, організаційної та фінансово-матеріальної автономності, субсидіарності), державної підтримки розвитку місцевого самоврядування, формування комунальної власності тощо.

Так, потребує кардинального оновлення законодавство України про місцеве самоврядування, наближення його до європейських стандартів. Процесу розробки законодавства про місцеве самоврядування бракує системності і комплексності. Замість того, щоб приймати взаємопов'язані між собою за предметом правового регулювання акти в пакеті, при узгодженні позицій різних суб'єктів законотворення, проекти приймаються до розгляду по мірі їх готовності.

Серйозною проблемою є виконання вже прийнятих з питань місцевого та регіонального розвитку законів, указів Президента України, постанов уряду, ще не відпрацьовані механізми їх реалізації, бракує виконавської дисципліни, відповідальності, елементарної управлінської культури. Наприклад, досі не вирішене питання про фінансування Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування, затвердженої Указом Президента України ще 30 серпня 2001 р., не забезпечується виконання Постанови Кабінету Міністрів України за № 1206 від 18 вересня 2001 року "Про першочергові заходи щодо виконання і 2001 – 2005 роках Комплексної програми соціально-економічного розвитку Великої Ялти, як курорту загальнодержавного значення" і цей перелік можна ще довго продовжувати.

Незавершеним залишається процес становлення фінансово-матеріальних основ місцевого самоврядування. Матеріальна і фінансова база місцевого самоврядування є слабкою, що не дозволяє органам місцевого самоврядування повною мірою виконувати свої завдання та функції. До кінця неврегулюваними залишаються міжбюджетні відносини, що не дозволяє належним чином сформувати місцеві бюджети територіальних громад міст районного значення, селищ та сіл.

Залишається низькою ефективність управління підприємствами комунальної власності. Зокрема, у промисловості збитки цих підприємств складають 369 млн. грн., у той час як прибутки державних - 4,5 млрд. грн., а приватних - 94 млн. грн. Це є великий невикористаний резерв ресурсного забезпечення розвитку місцевого самоврядування.

Більшість органів місцевого самоврядування недостатньо активно використовують можливості приватизації комунального майна для підвищення ефективності роботи підприємств, вирішення проблем щодо наповнення місцевого бюджету.

Так, наприклад, при зростанні в цілому по Україні в минулому році на 20% темпів приватизації об'єктів права комунальної власності, у м. Севастополі жоден об'єкт не змінив комунальну форму власності, в Херсонській області спад темпів приватизації складає 80%, у Рівненській – 25%. Це свідчить про низький рівень використання органами місцевого самоврядування місцевих ресурсів.

Loading...

 
 

ֳ


...