WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Типи грошових систем - Реферат

Типи грошових систем - Реферат

конкуренції.
Звичайно, золотомонетний стандарт вимагав від держав значних витрат золота на забезпечення потреб обігу монетою. Для зменшення їх широко емітувалися паперові банківські білети, активно розвивалася депозитна форма грошей та безготівкові розрахунки. Внаслідок цього зменшувалася доля повноцінних монет в грошовій масі, підвищувалася здатність грошової системи гнучко змінювати пропозицію грошей відповідно до зміни попиту. Разом з посиленням гнучкості грошової системи зростала загроза порушення рівноваги на грошовому ринку, що викликало необхідність посилення державного впливу на механізм саморегулювання; запроваджена монополізація банкнотної емісії в центральному банку, законодавча гарантія обміну банкнот центрального банку на золото за їх фіксованим вмістом, запровадження закритої чеканки монет та інші. Золото поступово перетворювалося з активно працюючого в обігу металу в своєрідний якір, який утримував у стані рівноваги велетенську монетарну сферу, що обслуговувалася переважно банківськими зобов'язаннями (банкнотними та депозитними).
Золотомонетний стандарт проіснував у багатьох країнах до першої світової війни. Під час цієї війни випуск золотих монет в обіг був зупинений, а наявна там золота монета була частково вилучена державами, а частково перетворилася в скарби. Після війни золотомонетний стандарт був відновлений лише в США. де він проіснував до 1993 року. Деякі інші країни (зокрема Англія та Франція) запровадили золотозливковий стандарт, за яким золоті монети в обіг не випускалися, але держава гарантувала обмін банкнот центрального банку на стандартні зливки золота. Тим самим закон проголошував рівність грошей центрального банку з золотом і створював механізм зебезпечення такої рівності. Золото остаточно перетворювалося в якір грошової системи, не приймаючи безпосередньої участі в обігу у формі монет.
Проте більшість країн не змогли після війни відновити золотий монометалізм навіть в такій урізаній формі. Деякі з них запровадили систему золотодевізного стандарту, за яким:
держава зберігала фіксацію золотого вмісту національної валюти;
курс національної валюти до іноземних формувався на основі їх золотого паритету;
дозволявся вільний обмін національної валюти на розмінну на золото іноземну валюту (девізу). Таким опосереднюваним способом підтримувався зв'язок національних валют цих країн з золотом.
Світова економічна криза 1929-1933 рр. влаштувала надзвичайно сурові випробування для золотого монеталізму і він їх не витримав. В 1933 р. були ліквідовані останні форми цієї грошової системи як такі, що не відповідали задачам держав по виводу їх національних економік з глибокої кризи.
Розпочалася епоха регульованих грошових систем. Вони характеризуються такими рисами:
обіг обслуговують паперові та металеві грошові знаки, які не мають власної внутрішньої вартості;
поступова відмова держав від фіксації золотого вмісту грошової одиниці;
емісія грошових знаків повністю монополізована державою;
прийняття державою на себе зобов'язання забезпечувати сталість емітованих від її імені грошових знаків;
формування курсу валют відбувається ринковими методами на базі паритету їх купівельної сили;
формування особливого механізму регулювання пропозиції грошей відповідно до потреб обороту в засобах обігу.
Регульовані грошові системи також пвдрозділяються на декілька видів. В залежності від характеру механізму регулювання пропозиції грошей виділяють системи паперового та кредитного обігу.
Система паперовогрошового обігу базується на використанні емісії грошей для покриття бюджетного дефіциту. Воно може здійснюватися у двох формах: 1) емісії грошових знаків державним казначейством. У цьому випадку грошові знаки будуть мати форму казначейських білетів (характеристика їх дана в § 4.1.); 2) прямого використання кредитної емісії центрального банка для покриття дефіциту державного бюджету. В цьому випадку по формі грошові знаки емітуються як банківські білети, а по суті вони мало чим відрізняються від казначейських білетів. Спільне між ними те що випуск їх в обіг, а отже зростання пропозиції грошей, визначається не попитом на гроші, а величиною бюджетного дефіциту. Ця обставина створює загрозу переповнення обігу зайвими грошовими знаками і їх знецінення. Уникнути цієї загрози можливо лише шляхом оздоровлення державних фінансів і відновою від прямого емісійного фінансування бюджетного дефіциту. В цьому зв'язку система паперогрошового обігу є неперспективною і може використовуватися як тимчасова, перехідна.
Система природного обігу базується на використанні і емісії грошей для кредитування економіки. Як відомо, кредитний механізм базується на певних, об'єктивно зумовлених принципах, в тому числі принципах забезпеченості та поверненості коштів. Це створює реальну можливість утримувати кредитну емісію на рівні реального попиту на гроші, що забезпечує передумови для підтримки сталості грошей. Більше того, система кредитної емісії забезпечує еластичність грошової пропозиції, дає можливість, на відміну від бюджетної емісії, не тільки збільшувати пропозицію грошей, а й зменшувати її відповідно до зниження попиту на гроші. Завдяки цим перевагам системи кредитного обігу неминуче приходять на зміну паперогрошовим системам як тільки економічна та фінансова ситуація в країні сприяє цьому.
За хараактером економічної системи, в межах якої здійснюється грошовий оборот, регульовані грошові системи поділяються на системи ринкового і неринкового типу.
Неринкові грошові системи властиві неринковим, командно-адміністративним економічним системам, які існували в країнах колишнього соціалістичного табору. Характерними рисами цих систем є переважання адміністративних методів регулювання грошогвого обороту, зокрема планування та раціонування видачі готівки з банківських рахунків, планування та лімітування видачі кредитів, прямий банківський контроль за видачею коштів на оплату праці тощо. Ці системи виходять з розмежування грошового обороту на готівкову і безготівкову сферу, з заперечення їх внутрішньої єдності, з заперечення існування грошового ринку тощо. По суті принципові грошові систему заперечують специфічну природу самих грошей як феномену ринкової економіки.
Ринкові грошові системи властиві економічним системам ринкового типу. Їх характерними ознакакми є переважання економічних методів та інструментів регулювання грошовогообороту. Ці системи базуються на визначенні грошового ринку та врахуванні закономірностей його функціонування. Зокрема, в цих системах широко використовуються державне регулювання процента як ціни грошей на грошовому ринку з метою впливу на попит на гроші і дерпжавне регулювання операцій на ринку цінних паперів з метою впливу на пропозицію грошей тощо. В ринкових грошових системах використовуються і адміністративні методи регулювання, проте вони відіграють допоміжну роль .
Регульовані грошові системи за характером регулювання валютних відносин в країні поділяються на відкриті та закриті.
Відкриті грошові системи характеризуються мінімальними обмеженнями на здійснення валютних операцій юридичними та фізичними особами, повною конветованністю національної валюти, широкою лібералізацією та високою організованністю валютного ринку, ринковим характером формування валютного курсу тощо. Такі грошові системи сприяють взаємовигідному розвитку економічних відносин між країнами, органічному включенню національної економіки в світовий економічний простір. Відкритими стають лише ринкові грошові системи, та й то не всі, а найбільш розвинуті.
Loading...

 
 

Цікаве