WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей - Реферат

Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей - Реферат

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей

Виникнення та розвиток товарного виробництва супроводжується появою та еволюцією грошей -- наймобільнішим і найгнучкішим видом власності. Від їх успішного функціонування залежить реалізація величезної маси товарів і послуг в сучасному суспільстві, стабільність і ефективність економічної системи. Водночас гроші самі є товаром, який користується попитом і пропозицією і має певну ціну. Тому еволюція грошей супроводжується виникненням грошових систем, на розвиток яких впливають закони товарного виробництва і підпорядковуються у свою чергу властивим лише цьому виду власності законам, порушення яких є передумовою виникнення інфляції. Отже, закономірності виникнення та еволюції грошей і грошових систем, закони їх розвитку, основні причини інфляції, її сутність та наслідки для народного господарства є важливим об'єктом дослідження економіста.

Виникнення і сутність грошей.

Форми вартості еволюціонували від найпростішої до грошової. Епізодичний обмін продуктами відбувався ще в первісному суспільстві. Наприклад, одна община могла обмінювати надлишок дичини на надлишок добутої іншою общиною риби. Такий обмін можна виразити формулою:

1 туша тварини = 200 одиниць риби

Це проста форма вартості, при якій одному товару відповідає інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості. Обмін не мав регулярного характеру, довільно обирались продукти і пропорції обміну. У наведеній формулі вартість туші тварини виражена у рибі, тобто другий товар є засобом вираження вартості дичини. Останній товар відігравав активну роль і перебував у відносній формі вартості, бо його вартість співвідносилась з вартістю іншого товару. Товар у формі риби відігравав пасивну роль, оскільки був лише засобом для вираження вартості дичини. Тому він перебував у еквівалентній формі вартості. Тобто протистояв першому товару у вигляді рівної вартості (еквівалента ). Якщо цей обмін розглядати з погляду общини, що здобула надлишок риби, то еквівалентом стане туша тварини.

Розвиток суспільного поділу праці, зокрема відокремлення тваринництва від землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну товарами до регулярного. Надлишки продуктів тваринництва ( худоба, м'ясо, шерсть ) регулярно обмінювались на продукти землеробства. За цих умов тварини набували переважно відносної форми вартості, а інші товари (хліб, овочі) – еквівалентної. Так проста форма вартості перетворилася на повну або розгорнуту. Виражається формулою:

1 туша тварини =2 мішкам зерна

= 1 сокирі

= 5 м полотна та ін.

Паралельно розвиваються і відносини економічної власності. У сфері обміну і виробництва стають окремі приватні власники.

Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших – хліб, в третіх – хутро. У одного і того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же час існували різні найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквівалента. Це свідчило про перехід до загальної форми вартості. Яка може бути представлена формулою:

2 мішки зерна

1 сокира = 1 туші тварини

5 м полотна та ін.

Отже, загальна форма вартості – це така форма, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній вартості, відповідає один товар, що знаходиться в еквівалентній формі вартості. Загальна форма вартості відрізняється від повної тим, що при ній замість численних еквівалентів з'являється один, на якій усі товаровиробники обмінюють свої товари, а його обмінюють на потрібні їм товари.

Другий великий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла від виробництва – супроводжувався вдосконаленням загального еквівалента. Найнедосконаліший його вид – худоба, хутро, раби – змінюється еквівалентами, яким властиві вагові характеристики, подільність, сполучність, однорідність ( наприклад, хліб, маїс, чай, сіль тощо ).

У процесі історичної еволюції товарного виробництва і товарного обміну відбувається перехід від загального товарообміну до грошової форми.

Золото, яке використовували у побуті первісних общин за 12 тис. років до нашої ери, стало загальним еквівалентом лише в середині 19 ст. цьому передував тривалий процес поступової заміни товарів, які виконували роль товарних грошей, металами: залізом, оловом, свинцем, міддю, сріблом, золотом.

Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи. Олов'яні вживались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні – у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Свинцеві кульки використовувалися при дрібних платежах у Північній Америці. Срібні гроші широко вживались на рубежі ІІІ і ІІ тис. до н. е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, запровадив лідійський цар Гігес ( 5 ст. до н. е. ). Спочатку злитки золота клеймили ( в Єгипті клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг, а чеканити монети почали в Малій Азії у 12 ст. до н.е.)

Слово "монета" вперше з'явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н. е. В Римі при храмі ( Юнони – Монети ) карбувалися гроші. Монети в Індії з'явилися раніше на 600 років. Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента відігравало срібло, яке поступилося місцем золоту. Довгий час у різних країнах використовували обидва метали—срібло і золото. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення.

Врешті-решт, саме золото стало виконувати роль грошей. це пояснюється тим, що завдяки своїм природним властивостям ( однорідність, подільність, компактність, добре зберігається ) воно придатніше до виконання суспільної функції загального еквівалента. Золоті гроші були повноцінними , оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився, і золото виконувало всі функції грошей.

Гроші – особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них найрозвинутішою суспільною формою вартості.

Завдяки появі грошей виникають та розвиваються суттєво нові типи і форми економічної власності, прискорюється розвиток продуктивних сил. Економічна роль загального еквівалента полягає в тому, що у ньому представлена абстрактна праця, він обмінюється на всі інші товари і створює якісно нову форму руху для суперечностей товару. Грошова форма вартості виражається формулою:

1 мішок зерна

15 м полотна = 2 г золота

10 сокир

Та ін.

Перехід від однієї форми вартості до іншої супроводжується істотними змінами суспільної форми товару. Кожна наступна ( після простої ) форма вартості формувала все складнішу систему техніко-економічних відносин та відносин економічної власності щодо кількості їх об'єктів і суб'єктів. Розвинутий вид мав більшу цінність, а отже, і вартість. Тому він ставав все важливішим об'єктом власності, з приводу привласнення якого розвивалась дедалі складніша сукупність відносин економічної власності, які через сферу торгівлі частково поширювалися за межі інших країн.

Основні види грошей у процесі еволюції:

1) повноцінні гроші (монети) – гроші, номінальна вартість яких в основному збігається з вартістю металу, що в них міститься і які виконують всі функції грошей.

Вони підлягали вільній чеканці, тобто кожна особа мала право (безкоштовно або за невелику плату ) обміняти на монетному дворі злитки золота на монети. Щоб надати міцності золотим монетам, їх чеканили з домішками інших металів. Для обслуговування роздрібного товарообігу у багатьох країнах і нині практикується чеканка неповноцінних (білонних) монет з міді, алюмінію, нікелю, цинку і різних сплавів, що належали державі.

2) неповноцінні гроші (монети) – гроші, номінальна вартість яких перевищує вартість металу, що в них міститься, і затрати на чеканку.

Виготовлення монет з державного металу забезпечує державі отримання монетного доходу – різниці між номінальною вартістю металу, затратами на чеканку і його ринковою ціною.

3) паперові гроші – наділені примусовим курсом грошові знаки або символи повноцінних грошей, випущені для витрат держави.

Поява паперових грошей зумовлена відставанням видобутку коштовних металів від зростаючих потребу засобах обігу, дороговизною металевого обігу тощо.

Появу праобразу паперових грошей можна віднести до І тис. до н.е. У цей час у Китаї з'явилися гроші, виготовлені із шкір білих оленів. Усі олені були у власності імператора. В 13 ст. мандрівник Марко Поло побачив у Китаї гроші, виготовлені із перетвореної в драглі внутрішньої частини деревної кори (паперу). Вони мали форму чотирикутних пластинок з особливими знаками та печатками, різну купівельну спроможність і були обов'язковими до приймання. Виникнення паперових грошей пов'язане з іменем хана Хубілая –онука Чингісхана.

Широкого розповсюдження паперові гроші набули лише в кінці 17 -- на поч. 18 ст. на Заході вони вперше були випущені в британських колоніях Північної Америки в 1690 р. спочатку кількість паперових грошей була обмеженою. Однак під час війни колоній з метрополією випуск їх різко збільшився , внаслідок цього відбулося різке знецінення паперових грошей. У Західній Європі паперові гроші випускались у Франції в 1716-1721 рр. вони функціонували у вигляді "континентальних" грошей у США з 1775 по 1780 р. в Австрії розповсюджуються з 1762 р., в Росії – з 1769, в Італії – з 1866 р.

Паперові гроші не мають власної вартості ( за винятком вартості паперу0, а тому , як і неповноцінні монети , вони є символами вартості. Держава, випускаючи паперові гроші ,надає їм примусовий курс у законодавчому порядку і використовує їх як замінник повноцінних грошей. оскільки гроші – це особливий товар, на який можна купити будь-який інший, то вони стають загальним втіленням суспільного багатства, яке товаровиробники прагнуть нагромаджувати.

4) кредитні гроші – найпоширеніша форма грошей, яка будучи символом вартості, виконує роль загального еквівалента і забезпечує встановлення економічних зв'язків між суб'єктами національної економічної системи.

Векселі, банкноти і чеки були додатковим елементом платіжно - розрахункового механізму при капіталізмі в 16-19ст. оскільки його основу становили повноцінні гроші. Продаж товару у кредит означає відстрочку плати за нього ( гроші виконують функцію міри вартості ).

Вексель – це боргове зобов'язання, складене за певними правилами. Вперше векселі з'явилися в Італії в середні віки. Спочатку їх використовували для пересилання грошей, потім вони почали проникати у сферу торгівлі. Обліком векселів займаються банки.

Банкнота – це зобов'язання банку, банк. білет. Випуск банкнот здійснюється не лише під векселі, а й під золото та ін. дорогоцінні метали.

Кредитні гроші , векселі, банкноти – важливі елементи функціонування ринку. В процесі становлення ринкових відносин, виникнення і зміцнення ролі фондових, валютних, товарних бірж.

Між кредитними і паперовими грошима є суттєві відмінності. Паперові гроші виникають із функції обігу, а кредитні—з функції платежу. Папер. гроші випускає держава, їх випускають у обіг у міру потреби. Кред. гроші випускаються банком, вони забезпечені золотом, іноземною валютою та ін. активами. у сучасних умовах набув чинності депозитно-електронний тип загального еквівалента. Він втілений у депозитах , кредитних картках і електронних грошах.

Отже, у сучасному контексті, гроші – це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом та найважливішим об'єктом рухомої власності. На основі чого виконуються всі функції грошей, значною мірою встановлюються і розвиваються економічні відносини між людьми в межах окремих країн і світового господарства.

Аналіз сутності грошей в багатьох народів свідчив про тісний економічний зв'язок грошей і золота. Намагання держав мати багато золота було причиною численних колоніальних і торгових війн. До І світової війни приблизно 50% золота йшло на чеканку монет, решта до сховищ центральних банків. Після війни багато країн припинило чеканку монет і обмежила розмін паперових грошей на золото. Після ІІ світової війни уряд США гарантував іншим державам обмін їх доларових активів на золото у твердому співвідношенні. У 1971 р. він відмовився від цього зобов'язання, що означало остаточний розрив кредитно-паперових грошей із золотом. Сучасні гроші мають здебільшого форму записів на рахунках у банках і використовуються для безготівкових розрахунків.

Loading...

 
 

Цікаве