WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Особливості організації та функціонування фондового ринку України у сучасних умовах - Реферат

Особливості організації та функціонування фондового ринку України у сучасних умовах - Реферат

Найбільшу кількість цінних паперів інститутів спільного інвестування, що знаходяться в обігу, розміщено:

  • серед фізичних осіб, в тому числі: резидентів – 80,77 млн. шт., нерезидентів – 343,98 тис. шт.

  • серед юридичних осіб, в тому числі резидентів – 77,83 млн. шт., нерезидентів – 20,51 млн. шт.

Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку

Одним із пріоритетних завдань фондового ринку на сьогодні є збільшення обсягів залучення грошових ресурсів, які спрямовуються в реальний сектор економіки України. Зокрема це стосується:

  1. Залучення через фондовий ринок інвестицій в реальний сектор економіки в обсягах, які б забезпечували його потреби (на рівні розширеного відтворення); хоча на даному етапі економічного розвитку держави, скоріш за все треба вирішувати не суто інвестиційні питання, які пов'язані з наступними грошовими виплатами, а більшу увагу приділяти інноваційним проектам, що сприяли б підвищенню ринкової капіталізації за умов зниження рівня ризиків ринків;

  2. Сприяння зростанню питомої ваги корпоративних цінних паперів, розвиток ринків нових фінансових інструментів, зокрема інноваційного ринку деривативів;

  3. Підвищення ролі внутрішніх інвесторів – громадян та інституційних інвесторів (пенсійних та інвестиційних фондів, страхових компаній тощо);

  4. Створення нормальних умов для реалізації національних інвестиційних можливостей і сприяння залученню зовнішніх інвестицій.

Зазначені питання здебільшого можуть бути вирішені шляхом вдосконалення, з дотриманням європейських норм та найкращої світової практики, законодавчої та нормативної бази щодо засад державного регулювання ринку цінних паперів, підвищення ролі регульованих ринків фінансових інструментів. Основним досягненням у цьому аспекті був, безумовно, прийнятий у 2006 році Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок". Однак даний закон містить багато спірних моментів, необґрунтованих з точки зору світової практики.

Також на законодавчому рівні не встановлено примусової норми стосовно укладення угод щодо цінних паперів та фінансових інструментів на біржовому ринку, тому необхідно провести такі дії:

  • внести зміни в систему оподаткування операцій з купівлі-продажу цінних паперів та фінансових інструментів на біржовому ринку, запроваджуючи пільгове оподаткування операцій з купівлі-продажу цінних паперів на неорганізованому ринку цінних паперів;

  • встановити вимоги щодо мінімального обсягу торгів фінансовими інструментами, що необхідний для виконання ліцензійних вимог на право провадження діяльності з організації торгівлі цінними паперами та торгівлі цінними паперами;

  • запровадити щоквартальне надання біржами бухгалтерських та фінансових звітів, інших матеріалів, які б максимально розкривали інформацію про емітентів, цінні папери яких знаходяться в офіційному та неофіційному лістингах з метою широкого ознайомлення з ними потенційних інвесторів, законодавчо запровадити поняття радника, обов'язки якого полягали б у наданні професіональних консультацій для таких інвесторів, особливо дрібних, при бажанні придбати той чи інший фінансовий інструмент.

В Україні спостерігається наступна ситуація – значна частка неорганізованого ринку, недостатня кількість інвестиційно привабливих цінних паперів, що знаходяться в обігу, та низька ліквідність організаційно оформлених ринків.

Закон містить прогресивну норму щодо обов'язковості участі професійних учасників фондового ринку в саморегулівних організаціях та пролонгованої на три роки норми щодо існування однієї саморегулівної організації торгівлі та депозитарної діяльності. Зазначені норми розширюють перспективи передачі регуляторних функцій держави об'єднанням професійних учасників фондового ринку, зареєстрованих Комісією як саморегулівні організації.

На завершення слід сказати, що закон "Про цінні папери та фондовий ринок" легітимізував практику функціонування ринку цінних паперів, що склалася за весь період його існування, та відкрив нові горизонти його подальшого розвитку.

Проте закон у подальшому потребує деталізації на рівні перегляду значного масиву існуючих та прийняття нових нормативних документів.

Висновки

Фондовий ринок передбачає велику організацію із ринку позикового капіталу; валютний ринок; ринок металів і риноку цінних паперів. Цілісне функціонування і розвиток цих галузей передбачає вливання великих коштів в економічну цілісність і розвиток фондового ринку.

Розвиток світового та вітчизняного фондового ринку показує, що виникнення фондових бірж і ринку цінних паперів є найхарактернішою ознакою ринкових відносин будь-якого рівня.

Розвиток фондового ринку визначає ринок цінних паперів. Він є багатоперспективною соціально-економічною складовою ринкової економіки. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій в економіку шляхом придбання, володіння і вільного розпорядження цінними паперами. Ринок цінних паперів є важливим сектором фінансового ринку і функціонування фондового ринку.

Завдяки створення законодавчої бази фондовий ринок стає більш стабільним для інвестора, що стає передумовою збільшення капіталу і інвестицій. Розробка інформаційного поля засвідчує що фондовий ринок стає більш доступним для інвестора. Запропоновані шляхи ефективності підвищення засвідчують що фондовий ринок України потребує змін в нормативній базі і державного регулювання.

Фондовий ринок України розвивається значними темпами його факторами стають: стабільність , інвестиції , законодавча база і інтеграція.

Інтеграція породжує для створення єдиного ринку капіталу. Враховуючи, що український ринок є відносно незначним, його інтеграція з ринками інших країн, дозволить зміцнити упевненість інвесторів у майбутньому вітчизняного фінансового сектора.

В цілому можна відзначити, що зростання фондового ринку набуває якісно нової динаміки за умови тривалого періоду політичної та економічної стабільності, розвитку ринкової інфраструктури.[20;53-54] Існує реальна можливість збалансованого росту обсягів ринкової торгівлі. Найважливішими умовами для цього є:

  • політичні успіхи у проведенні ринкової реформи і зміцнення іміджу України, як держави для надійного вкладання іноземного капіталу;

  • координація дій Мінфіну, НБУ, ДКЦПФР та інших державних органів в їх безпосередній діяльності на фондовому ринку;

  • постійний моніторинг ринку і проведення на ньому маркетингових досліджень із залученням іноземних експертів;

  • підвищення прозорості і здійснення державного контролю за діяльністю всіх учасників ринку з метою мінімізації шкоди від неминучих спекуляцій та ігрових стратегій операторів.

Список використаної літератури:

  1. Закон України від 30.10.1996р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"

  2. Постанова ВРУ від 22.09.1995р. "Про концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України"

  3. Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні // Ринок цінних паперів України. №1. – 1997р. - С. 34-40.

  4. Українська фондова біржа "Фондовий ринок України", - Київ. 1994р. C.37-50

  5. Законодавча база фондового ринку // Цінні папери України. №41. – 2001р. - С. 35-47

  6. Інформаційна складова фондового ринку// Цінні папери України. №24. – 2002р. - С. 15-26

  7. Закон України від 23.02.2006р. "Про цінні папери та фондову біржу"

  8. Українська фондова біржа. Цінні папери. Сутність, біржові операції, обіг. (Збірник нормативних документів та методичних матеріалів). - К.: РВО "Поліграф книга", 1992.- 172 с.

  9. Як збільшити ринок.//Цінні папери України. №40. – 2002р. - С. 28-35

  10. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку // Фінансовий ринок України. №7(33). – 2006р. – С.13-18

  11. Ринок цінних паперів у першому півріччі 2007 року // Фінансовий ринок України. №8(46). – 2007р. – С.8-15

Loading...

 
 

Цікаве