WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Особливості організації та функціонування фондового ринку України у сучасних умовах - Реферат

Особливості організації та функціонування фондового ринку України у сучасних умовах - Реферат

Аналіз інфраструктури фондового ринку

Інфраструктура фінансових ринків постійно змінюється, оскільки змінюються самі ринки. Зафіксувати на довгий час певну конфігурацію інфраструктури як зразкову означає, що рано чи пізно учасники ринку перестануть нею користуватися в разі суттєвої зміни кон'юктури або внаслідок процесу адаптації національних ринків до глобальних мереж. Тобто "зразкової" моделі не існує.

До введення в дію Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" модель інфраструктури прямо визначалася чинним Законом України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" і опосередковано – іншими спеціальними законами у сфері випуску та обігу цінних паперів (наприклад такі закони України: "Про Національну депозитарну систему", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" тощо).

Що стосується інфраструктури фондового ринку до введення в дію закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", то варто відмітити, що, по-перше, це так звана оптова модель (дворівнева). Її особливістю є те, що на верхньому рівні як торговельної (біржі), так і облікової систем (депозитарії) учасниками є виключно професіонали – торговці та/або зберігачі. Рахунки клієнтів ведуться суб'єктами нижнього рівня системи, який, на відміну від континентальної Європи, доповнений ще одним суб'єктом – реєстраторами власників іменних цінних паперів.

По-друге, основним обліковим інститутом діючої в Україні моделі є зберігачі. Будь-які члени (учасники) організатора торгівлі мають доступ до депозитарію верхнього рівня лише через відкриття рахунку в цінних паперах у зберігача. В Україні реалізована, умовно кажучи, французька модель інфраструктури, в той час як у США брокер фондової біржі є прямим учасником депозитарію, який обслуговує дану біржу, і не зобов'язаний відкривати рахунки у зберігача.

По-третє, основним кліринговим інститутом в Україні є депозитарій. Це теж узгоджується з так званою французькою моделлю, згідно з якою центральний депозитарій цінних паперів здійснює кліринг "паперовий" (тобто на рахунках у цінних паперах), який у свою чергу є правовою підставою для провадження грошового клірингу та розрахунків. Український депозитарій верхнього рівня має ексклюзив щодо отримання ліцензії від регулятора з провадження розрахунково-клірингової діяльності, але він не може бути розрахунковим банком, тобто здійснювати функції грошового клірингу, переказу грошей тощо.

Отже, діюча модель є класичним варіантом реалізації принципу "виділення", тобто функції кожного інституту чітко розмежовуються, що у свою чергу покликано знизити ризик інфраструктури.

Так, в Україні структура фондового ринку донедавна виглядала таким чином:

  1. організатор торгівлі (виключно лістинг, укладення угод, котирування тощо)

  2. депозитарій (введення рахунків в цінних паперах зберігачів, керуючими якими є торговці – члени організатора торгівлі)

  3. розрахунковий банк (ведення грошових розрахунків торговців-членів організатора торгівлі)

Однак, аналізуючи реальний стан, можна дійти висновку, що принцип "виділення" в реальній ринковій практиці не спрацював зокрема через невизначеність функцій та умов функціонування фондових бірж.

Усвідомлення негараздів у вітчизняній інфраструктурі призвело до певних наслідків. Зміни у конфігурації інфраструктури започаткувалися з моменту введення у дію Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". Якщо зосередитися на нормах, які вже змінили усталену модель інфраструктури ринку, то слід звернути увагу на ст. 20 цього закону, де окрім стандартних функцій української фондової біржі визначено, що біржа має право на "...укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі".

Подальший розвиток інфраструктури має відбуватися за чітким планом і відповідно до світового досвіду та норм європейського фінансового права. Особливе значення для планування спільної роботи регулятора і професійних учасників ринку повинні мати регуляторні акти Європейського Союзу, зокрема Директива 2004/39/ЄС "Про ринки фінансових інструментів від 21.04.2004 р.

Ця Директива є підсумком довгого процесу, який відбувався в країнах-членах ЄС на шляху до гармонізації правовідносин і врахування кращої ринкової практики. Ігнорувати положення Директиви нерозумно і необачно, адже загальнополітичним вектором нашої держави є впровадження норм європейського законодавства у вітчизняне.

Прогнозуючи модель майбутньої інфраструктури, треба виходити з того, що основним завданням є формування регульованих ринків фінансових інструментів. Причому з самого початку треба виходити з того, що поняття "організатор торгівлі" і "регульований ринок" не зовсім тотожні.

Регульований ринок – це комплекс установ, ядром яких, як правило, є організатор торгівлі (біржа). Вимоги Директиви ЄС 2004 р. до регульованих ринків неоднозначно вказують, що організатора торгівлі мають "оточувати" підприємства, які здійснюють і гарантують після торговельне обслуговування.

Формування регульованих ринків у світовому масштабі відбувається через консолідацію інфраструктурних інститутів. Існує безліч прикладів такої консолідації, але важливим питанням є навколо кого вона відбувається – організатора торгівлі, центрального депозитарію тощо. Ініціаторами створення консолідованих регульованих ринків можуть бути підприємства, що за статусом не можуть бути віднесені ні до бірж, ні до депозитаріїв чи клірингових корпорацій.

Відкритість ринку у цивілізованому суспільстві стає однією з основних умов його функціонування. Без інформаційної прозорості прийняття ефективних рішень будь-яким інвестором стає просто неможливим, відсутність достатньої інформації про емітента у відкритому доступі призводить до того, що інвестори просто знижують свою інвестиційну активність, а кошти, які б могли працювати на вітчизняному фондовому ринку, сьогодні у кращому разі працюють у тіньовому секторі країни, а в гіршому - на закордонних ринках.

Втім в Україні поки що не все гаразд із розвитком інформаційного поля, на фондовому ринку існує кілька проблем, які роблять його мало прозорим, або прозорим тільки на папері. Звітність емітента і оприлюднення звітності емітента є головними проблемами інформаційного поля.[13;15-36]

Якщо повернутися до закону "Про цінні папери та фондовий ринок", то можна помітити ігнорування глобальних тенденцій. Окрім відсутності поняття "регульований ринок", віднині організатором торгівлі може вважатися тільки фондова біржа. Проте, на думку дослідників "...не зважаючи на те, буде чи ні на рівні законодавства застосований термін "регульований ринок", держава створить умови (а учасники ринку відгукнуться на ці ініціативи) і консолідація відбудеться за зручною для всіх фігурантів схемою..."

Враховуючи руйнацію французької моделі. Треба її реформувати хоча б частково. Наприклад, брокери мають одержувати право на ведення рахунків клієнтів без обов'язкового отримання ліцензії зберігача (як це є зараз). Треба розмежувати функцію утримувача рахунку від функцій зберігача рахунку. Це далеко не повний перелік пунктів, які слід реформувати оскільки це виходить за межі даної роботи.

Якщо ринки фінансових інструментів в Україні будуть реформовані, що спричинить за собою зміни у моделі інфраструктури, то відбудеться реальна трансформація реєстраторів у депозитарні установи.

Ринок цінних паперів у першому півріччі 2007 року

1.Характеристика стану та тенденцій розвитку ринку

Станом на 01.06.2007р. в Україні налічувалось 32 576 акціонерних товариств, з них відкритих – 10 830 та закритих – 21 746.

У першому півріччі 2007 року обсяг випуску акцій становив 20,08 млрд. грн., що на 6,78 млрд. грн. менше, ніж у аналогічному періоді 2006 року.

Протягом першого півріччя 2007 року зареєстровано випуски облігацій підприємств на загальну суму 14,09 млрд. грн. обсяг зареєстрованих облігацій збільшився на 5,54 млрд. грн. порівняно з аналогічним періодом 2006 року.

Протягом першого півріччя 2007 року було зареєстровано 116 випусків інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційними фондами на суму 12,58 млрд. грн. та 35 випусків акцій корпоративними інвестиційними фондами на суму 1,56 млрд. грн.

Loading...

 
 

Цікаве