WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошово-кредитна полiтика - Курсова робота

Грошово-кредитна полiтика - Курсова робота

3

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................3

  • Суть і основні цілі грошово-кредитної політики...........................6

  • Механізми грошово-кредитної політики......................................13

    3. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи

    України...............................................................................................21

    Висновки................................................................................................29

    Використана література......................................................................32

    ВСТУП

    Незалежна Україна відроджується як демократична держава, для громадян якої неподільність і правова забезпеченість політичних та економічних свобод поступово стає фундаментом соціально-економічного добробуту. Важко йде повернення в річище загальнолюдських цінностей та надбань громадянського суспільства. Не менш важким є і спрямування до відкритої економіки з її ринковими принципами після багаторічної штучної ізоляції від досягнень світової теорії та практики господарювання. Низький життєвий рівень більшості наших співвітчизників, духовне спустошення значної частини суспільства є досить красномовним свідченням болючості проміжних результатів трансформації соціалістичної економіки — процесу, який невиправдано затягується в часі.

    Для успішного розв'язання завдань фінансової та економічної стабілізації необхідно здійснити зважене грошово-кредитне регулювання. Через нього держава впливає на грошову масу і процентні ставки, а вони, у свою чергу, — на споживчий та інвестиційний попит. На, жаль, сьогодні грошово-кредитна сфера не спроможна задовільно виконувати свою головну функцію — забезпечення ефективного розміщення ресурсів, стабільної національної грошової одиниці та стабільних цін.

    Грошово-кредитна система України, як і національна економіка в цілому, ще не подолала наслідків кризи, що проявляється в інфляційних процесах, зростанні дебіторської та кредиторської заборгованостей між підприємствами, падінні національної грошової одиниці, значних внутрішній і зовнішній заборгованостях країни. Тому сьогодні в нашій державі головними завданнями є забезпечення структурної перебудови народного господарства, а також досягнення макроекономічної стабільності шляхом реформування грошово-кредитної та банківської систем.

    Ринкова трансформація національної економіки відкрила новий етап у розвитку грошово-кредитних відносин. У зв'язку з цим гостро постала проблема наукового осмислення нових явищ у сфері цих відносин, розуміння їх змісту, природи і сутності, розробки ефективних схем і технологій грошово-кредитного процесу та використання його на практиці.

    Вивчення теоретичних основ і змісту грошово-крелитних відносин, виходячи з нових ринкових реалій діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання є безперечно актуальним. Тому мною і було обрано для написаня саме цю тему курсового дослідження.

    Її метою стало науково-практичне дослідження сучасних тенденцій в грошово-кредитній системі.

    Для досягнення мети по аналізу даної теми використовувалися праці різних авторів, можна назвати хоча б окремі з них: Б. Л. Луціва "Гроші, банки та кредит: у схемах і комментарях", В. Д. Лагутіна "Гроші та грошовий обіг", В. Лексена "Кредит і банки", А. Гальчинського "Теорія грошей", О. Гриценко "Гроші та грошово-кредитна політика", В. Ющенко, В. Лисицького "Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні", а також стаття з журналу "Економіка України" — О. Величко "Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України" та ряд інших.

    Дана праця складається з трьох розділів у яких логічно та послідовно розкривається досліджувана проблема: розділу 1 "Суть і основні цілі грошово-кредитної політики", розділу 2 "Механізми грошово-кредитної політики", розділу 3 "Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України".

    Розділ 1. Суть і основні цілі грошово-кредитної політики

    Цільова спрямованість грошово-кредитної політики.

    Розглядаючи цільову спрямованість грошово-кредитної політики, необхідно розмежувати її стратегічні цілі — кінцеву мету і цілі тактичного порядку, що визначають інструментарій та механізм її реалізації.

    Інституціоналізм політики, що її проводить держава у сфері грошового обігу та кредитних відносин, зумовлює її загальну підпорядкованість макроекономічному завданню — забезпечити вирішення триєдиної мети:

    • збалансувати економічний розвиток;

    • забезпечити оптимальну зайнятість;

    • стримати інфляцію.

    Йдеться про те, що за своєю визначальною функцією та глобальними завданнями грошово-кредитна політика не є автономною. Як одна з найважливіших структурних ланок державного регулювання макроекономічними процесами, вона спрямовується на реалізацію їх головних завдань. Тут кінцева мета грошово-кредитної політики збігається з основоположними цілями макроекономічної політики держави1 .

    Цільова спрямованість грошово-кредитної політики не лише не забезпечує, а й передбачає визначення її нагальних автономних цілей. Останні прийнято розглядати в теорії грошей як тактичні цілі грошово-кредитної політики. Цим визначенням знову ж таки підкреслюється структурна підпорядкованість усього комплексу механізмів грошово-кредитної політики макроекономічним завданням.

    Функцією монетарної політики тактичного порядку є забезпечення внутрішньої стабільності грошей. Така стабільність має пріорітетне значення у вирішенні всього комплексу макроекономічних завдань. Загальноекономічна стабільність визначається стабільністюб грошового обігу. Щоб функціонувати ефективно, ринкова економіка потребує впевненості у грошовій одиниці, використовуваній у розрахунках. Тому забезпечення керованості емісійними процесами і відповідної стабільності грошового обігу — також безпосередня мета монетарної політики. Реалізація цієї мети — одна з визначальних функцій ринку грошей. У структурі його механізму діють стихійні захисні стабілізатори-саморегулятори, які автоматично спрямовують розвиток грошової системи у напрямку встановлення відносної рівноваги попиту і пропозиції грошей. Такими важелями саморегуляції є ціновий стабілізатор, кредитний мультиплікатор, механізм заміщення, еластичність швидкості обігу грошей та інші елементи ринкового механізму.

    При визначенні тактичних завдань монетарної політики треба враховувати необхідність її диференціації стосовно конкретної макроекономічної ситуації, зокрема характеру розвитку економічного циклу. Тактика грошової політики мусить бути гнучкою. Вона має змінюватися залежно від умов за економічної кризи і в період активної ринкової кон'юнктури, високих темпів економічного розвитку. З огляду на це теорія розрізняє політику "дорогих грошей" і політику "дешевих грошей". У першому випадку весь інструментарій монетарної політики підпорядковується згідно з динамікою економічного циклу стисненню обсягів грошової та кредитної емісії, у другому — навпаки: забезпеченню доступності для суб'єктів економічної діяльності грошових і кредитних ресурсів.

    Диференціація тактичних цілей грошово-кредитної політики має й інший, досить важливий, аспект. Залежно від економічної ідеології, якій віддають перевагу панівні структури суспільства, вона може спрямовуватися на стимулювання чи то пропозиції товарів, чи то платоспроможного попиту.

    У цьому ж контексті необхідно враховувати ступінь розвитку в тій чи тій країні ринкових відносин, відповідних функціональних механізмів, у т.ч. банківсько-кредитних структур, що забезпечують результативність монетарної політики1 .

    Грошово-кредитна політика як складова економічних методів регулювання господарських процесів є альтернативою директивного управління. Тому в країнах із перехідною економікою, де значну частку останньої становить державний сектор органічно поєднуються ринкові та адміністративні методи управління, можливості використання у повному обсязі напрацьованого світовою практикою арсеналу грошово-кредитної політики є обмеженими. Відповідно до цього обмеженими мають бути і цілі грошово-кредитної політики. Легковажити цим, ставити завдання, для досягнення яких ще відсутні необхідні передумови, означає не лише підривати довіру до державних інструкцій, що забезпечують трансформацію адміністративної економіки в ринкову, а й завдавати шкоди перебігові загальноекономічного процесу. Водночас слід мати на увазі й протилежне: грошово-кредитна політика, зорієнтована на досягнення стабільності, є надзвичайно важливою передумовою утвердження та ефективного функціонування ринкової економіки.

    Вибір напрямів грошово-кредитної політики, її цілей і механізмів має враховувати і зовнішньоекономічні позиції країни, якою мірою економіка є відкритою та інтегрованою у світовий економічний простір. Так, в умовах відкритої економіки і функціонування системи фіксованих курсів інституційні заходи щодо управління грошовою масою втрачають свою ефективність. Її динаміка визначається дією зовнішніх чинників. Дієвість монетарної політики значною мірою визначається й іншими зовнішньоекономічними чинниками. Тому слід органічно поєднувати концептуальну логіку з конкретними завданнями грошово-кредитної та валютної політики, яку проводить та чи інша держава.

    Суб'єкти реалізації грошово-кредитної політики. Центральний банк і його функції.

    Суб'єктом грошово-кредитної політики виступає держава, яка регулює цю сферу через свої представницькі органи — Центральний банк і відповідні урядові структури — міністерства фінансів чи скарбниці, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів, а також інші установи. Визначальна роль у здійсненні заходів держави у сфері грошового-кредитних відносин належить її Центральному банкові.

  • Loading...

     
     

    Цікаве