WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Грошовий ринок - Курсова робота

Грошовий ринок - Курсова робота

Принциповою ознакою грошей як капіталу є те, що метою їх застосування є не просто обслуговування обміну товарів і одержання завдяки цьому необхідної на даний момент споживчої вартості, а зиск нової вартості — більшої величини, ніж авансована, такої вартості, що містить відповідний відсоток. Для грошей, що функціонують у ролі капіталу, отримання такої вартості стає самоціллю обігу не нова споживча, а додана вартість — ось головна мета обігу грошей як капіталу. У цьому відношенні зазначена грошова форма виступає як найзагальніша ірраціональна форма руху (обігу) капіталу, абстрактний вираз його всеосяжного втілення, як перетворена форма грошового капіталу.

Отже, маємо можливість виснувати, що завдяки розвиткові кредитних відносин відбувається істотне ускладнення не лише структури, а й суті грошей, нарощування їх функціональних ознак, ускладнення якісних характеристик. Важливо враховувати й те, що та сама грошова одиниця залежно від того, яку сферу обігу вона обслуговує (Т — Г — Т ,чи Г — Т — Г), може нести функції "грошей як грошей" або "грошей як капіталу". Переходячи зі сфери обслуговування обігу товарів у сферу, що реалізує обіг капіталу, та чи та грошова одиниця отримує визначені вище додаткові функції; її споживча вартість як грошової одиниці нарощується. "Гроші як капітал" отримують порівняно зі звичайною формою грошей додаткову споживчу вартість — окрім обслуговування простого товарообігу, вони стають знаряддям забезпечення обігу грошового капіталу1.

Якщо засобом реалізації грошей як абстрактної форми товару є функції одиниці виміру та засобу обігу, то "гроші як капітал" виражають свій зміст як засіб платежу й нагромадження. Ці функції розглядаються економічною теорією як засіб реалізації додаткової споживчої вартості, що криє в собі зазначена форма грошей. Через це необхідно враховувати, що ретроспективно функції засобу платежу й нагромадження сформувалися пізніше двох попередніх функцій. Вони виникли на більш високому етапі товарного виробництва та обігу завдяки розвиткові кредитних зв'язків і формуванню лихварського капіталу та стали базою трансформації останнього в капітал позичковий.

Отже, "гроші як капітал" за своєю структурою і функціональним втіленням виходять за межі простого визначення "грошей як грошей", їх слід розглядати як більш високу форму реалізації грошових відносин. Але вони й не відриваються повністю від свого попередника Як обіг товарів створює основу обігу капіталу, так і звичайні гро-ші-товар виступають носіями більш високої за змістом грошової форми. Остання заперечує свою попередницю діалектичне, зберігаючи відтак її вихідні ознаки.

У цьому контексті ми можемо скласти глибше, ніж це було зроблено в попередніх розділах посібника, уявлення про еволюційний процес розвитку грошей. Мова йде про поетапне проходження кількох ступенів розвитку 1) На початковому етапі становлення й розвитку товарних вщносин зароджується найелементарніша форма грошей — гроші як простий посередник обміну товарів і послуг; гроші, що обслуговують обіг Т — Г — Т, гроші-товар, які реалізують себе як функції одиниці виміру та засобу обігу. 2) Перегодом шд впливом кредитних зв'язків і становлення через них лихварського капіталу гроші-товар розширюють діапазон свого функціонального призначення, починають використовуватися у функціях засобу платежу й нагромадження. 3) 3 розвитком цих функцій виникають передумови становлення нової, більш високої форми грошей — "грошей як капіталу", грошей, що обслуговують інший обіг — Г — Т — Г і становлять абстрактну форму грошового (позичкового) капіталу.

Матеріалізацією "грошей як капіталу" є кредитні гроші. Специфічна ознака останніх — те, що вони не можуть розглядатися як звичайні гроші, знак вартості монетарного товару. Зміст заперечення попередньої форми грошей полягає не лише у формуванні нових грошових функцій, про що йшлося вище. Головним у цьому є те, що розвиток кредитних грошей здійснюється на інших, порівняно з простими грошовими формами, матеріальних засадах. Кредитні гроші репрезентують в обігу вартість капіталу, тобто не просто вартість, а вартість, що зростає сама.

Як і при розгляді попереднього питання, маємо враховувати етапність становлення кредитних грошей. Економічна теорія розмежовує кредитні гроші як передумову грошового (позичкового) капіталу і гроші більш високого порядку — кредитні гроші, що є результатом функціонування та розвитку капіталу. Якщо перша найелементарніша форма кредитних грошей, виникнувши з простого боргового зобов'язання і функції засобу платежу, ще лишалася знаком монетарного товару, то друга являє собою гроші, що приносять відсоток, гроші — знак вартості грошового капіталу, що перебуває в обігу. Йдеться, отже, про якісно нову форму кредитних грошей — грошей, що виражають специфіку вартості, яка у процесі свого функціонального застосування здатна до самозростання.

Підсумовуючи сказане, маємо можливість зробити теоретичні висновки, які складуть методологічну основу визначення загальної специфіки розвиненої форми кредитних грошей, що нині е провідним різновидом грошей ринкової економіки. Ось ці висновки. 1) Кредитні гроші є матеріальним носієм "грошей як капіталу". В них зазначена форма грошей отримує адекватний собі функціональний вираз. 2) Кредитні гроші представляють в обігу не вартість монетарного товару, а відокремлену вартість капіталу; вони е специфічною формою реалізації останньої. Мінова вартість капіталу утворює внутрішню субстанцію кредитних грошей. 3) Сфера безпосереднього застосування кредитних грошей обмежується обігом Г — Т — Г.

Нарешті, ще одне загальнотеоретичне обгрунтування специфіки кредитних грошей, сперте на попередні характеристики їхньої суті.

Як зазначалося вище, на ранніх етапах товарного виробництва, коли переважною формою грошей були гро-ші-товар, останні, переходячи зі сфери простого товарного обігу в сферу обігу капіталу, брали на себе додаткову функцію: поряд із чоловою функцією — обслуговування обігу Т — Г — Т вони починали обслуговувати й іншу сферу — обіг Г — Т — Г, реалізуючи в такий спосіб свою додаткову споживчу вартість — здатність функціонувати в ролі грошового капіталу і так забезпечувати отримання їх власником певного відсотка1.

Подібна трансформація відбувається і в реалізації кредитних грошей. Перетворившись на провідну грошову форму ринкового господарства, вони також почали виражати різнопорядкові та взаємопротилежні за змістом економічні відносини: застосовуватися у своїй головній якості — обслуговувати обіг капіталу і в додатковій — обіг товарів. При цьому, знаходячись в одному визначенні, кредитні гроші діалектичне заперечують себе в іншому. Реалізувавши себе в адекватній своєму змістові сфері обігу Г — Т — Г, вони, переходячи у сферу Т — Г — Т, також отримують нову додаткову споживчу вартість. Одначе специфіка останньої протилежна додатковій споживчій вартості простих грошей. В цьому випадку йдеться про додаткову функцію кредитних грошей, пов'язану з обслуговуванням не руху капіталу, а звичайного товарообігу, яка у принципі їм не притаманна.

З розвитком цих процесів подвоюється вартісна оцінка кредитних грошей. Вона виражається, з одного боку, як вартість звичайних грошей — їхня купівельна спроможність, тобто як вартість певної маси товарів, що її можна на них придбати, а з іншого — як вартість грошового капіталу, вимірювана нормою відсотка, що отримується від його функціонального застосування.

Такою — дещо складною, але винятково важливою в теоретичному відношенні є загальна обгрунтованість специфіки кредитних грошей, суть якої слід збагнути. Без цього неможливо зрозуміти й наступне коло питань — розібратися в характеристиці конкретних функціональних форм кредитних грошей.

Loading...

 
 

Цікаве