WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Споживчий кредит - Дипломна робота

Споживчий кредит - Дипломна робота

При надходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день перераховує суми не погашених у строк платежів та рахунок прострочених кредитів, чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних заходів.

Після сплати всього боргу за кредитом і записом в картці особового рахунку останнього платежу бухгалтер надає картки особових рахунків позичальника з поміткою "Кредит повернуто повністю з відсотками", ставить свій підпис і дату. Кредитний працівник, перевіривши розрахунки, робить надпис "Вірно", ставить свій підпис, дату, візує у керуючого установою банку, одержує у сховищі кредитний договір, договір застави (закладу), договір страхування та в кінці року передає на зберігання у поточний архів.

2.3. Перспективи розвитку платіжних карток в Україні

Банківська пластикова картка – це інструмент безготівкових розрахунків і засіб отримання кредиту. Перша картка сучасного вигляду з'явилася в США на початку 50-х років. Пізніше систему карткових розрахунків було введено у банках багатьох країн.

У США винвкли загальнонаціональні асоціації, що об'єднували тисячі банків-учасників, мільйони людей стали власниками карток, сотні тисяч торговельних установ почали приймати картки для розрахунків при купівлі товарів у роздрібній торгівлі. Системи карткових розрахунків набули розповсюдження в багатьох країнах світу, а розрахунки набули міжнародного характеру.

З технічного погляду, кредитна картка не є платіжним інструментом. Споживач не переказає кошти, коли використовує кредитну картку. Вона гарантує продавцю, який надає послугу покупцю, що останній оплатить рахунок пізніше іншим платіжним інструментом, переважно чеком.

Платежі картками – це вид платежів за дебетом у тому розумінні, що після того, як платник підпише документ або повідомить про свою згоду електронним каналом, одержувач платежу чи його банк отримають від банку платника призначену суму шляхом дебетування його рахунку.

Спочатку такі платежі супроводжувались випуском в обіг документа, подібного до чека: клієнт, розплачуючись із продавцем карткою, підписував (і у деяких випадках ще підписує) квитанцію, на якій продавець заздалегіть надрукував за допомогою невеликого штампувального засобу, а тепер найчастіше за допомогою електронного касового апарата, обладнаного спеціальним пристроєм, ім'я і банківські реквізити кліента, нанесені на його картку.

Підписані документи (квитанції) продавець періодично передає у центральний пункт мережі платіжних карток, який через свій банк дебетує рахунки клієнтів, які підписали квитанції, відповідно, в їхніх банках. Хоча ця операція запроваджувала в обіг такий же документ, як і чек, "піонери" платіжних карток – Diners Club, American Express – змогли успішно розповсюджити їх завдяки ря ду перевах.

  • По-перше, за своїми розмірами платіжна картка значно менша, ніж чекова книжка.

  • По-друге, її одразу ж почали використовувати в міжнародному масштабі, тому що обидві ці компанії з самого початку були забезпечені мережею комерсантів, які приймали картки.

  • Третьою перевагою стала можливість забронювати або замовити щось телефоном, назвавши тільки номер своєї картки, і користуватися певними пільгами у комерсантів, які входять у цю мережу.

  • Крім цього, такий спосіб оплати майже обов'язково передбачав надання кредиту уже в силу того факту, що передача "квитанції" і дебетування рахунку власника картки вимагає певного часу. У ряді країн, у тому числі й у США, емітентам часто вдавалося зробити цю перевагу законною, змусивши власника картки платити за неї внесок у вигляді відсотків, які спочатку були дуже високими і поступово знижувалися. Таким чином, "розрахункова" картка також ставала і "кредитною".

Останніми кредит за допомогою карток став дуже цінуватися банками, оскільки він менш ризикований і прибутковий.

На наступному етапі ці картки почали викоривтовувати для зняття грошей з рахунку. Достатньо було нанести на картку мугнітну інформацію, закодувати її секретним кодом і встановити автомати для видачі готівки, які читають інформацію, розшифровуючи і контролюючи секретний код, і видають гроші. З цього часу картка набула ще однієї функції – функції "зняття грошей з рахунку". Тоді ж банки прийняли важливе нововведення, яке тільки тепер починає використовуватись стосовно чеків: банк продавця і банк покупця не обмінюються "квитанціями", вони передають один одному тільки магнітні "зображення" цих "квитанцій".

Нарешті, ці самі картки, які служать для зняття грошей з рахунку, сьогодні часто обладнані мікропроцесором і отримали можливість використовуватись у терміналах для роздрібної торгівлі. З того часу (зокрема при дебетуванні рахунку покупця в режимі реального часу) функції оплати і зняття грошей з рахунку суміщаються, а функція надання кредиту зникає

Види пластикових карток

З розвитком карткової системи з'явилися різні види пластикових карток, які розрізняються за призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

З точки зору механізму розрахунків виділяють двосторонні і багатосторонні системи. Двосторонні картки виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток модуть використовувати їх для купівлі товарів у замкнених мережах, які контролюються емітентом карток (універмаги, бензоколонки тощо). На відміну від цього, багатосторонні системи, які очолюють національні асоціації банківських карток, а також компанії, які виготовляють картки туризму і розваг (наприклад, "American Express"), надають власникам карток можливість купувати товари в кредит у різних торгівельних організацій сервісу, які визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем дозволяють також отримувати авнси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунку тощо.

Інший поділ карток визначається їх функціональними характеристиками. Розрізняють кредитні і дебетні картки, а також картки типу "електронний гаманець" (electronik purse). Перші – пов'язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власнику користуватись кредитом при купівлі товарів і при отриманні касових позик. Другі – призначені для отримання готівки в банківських автоматах або купівлі товару з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списують з рахунку власника картки в банку. Третій вид карток призначений для використання готівкових коштів, внесених на саму картку, при оплаті за товари або послуги.

Є відмінності у використанні карток у системах, заснованих на паперовій технології (paper-based systems), та в електронних системах (electronic systems). У "паперових" системах одержувач ставить свій підпис на торговельному рахунку або іншому документі, що підготовлений торговельником і є підтвердженням його дозволу дебетувати свій рахунок у банку. Потім торговельний рахунок скеровується емітенту картки як основа для виплати відповдної суми торговельнику (кредитування його рахунку) і списання грошей з рахунку власника картки. В електронній системі власник картки безпосередньо зв'язується з емітентом через термінал. Замість підпису на рахунку він вводить за допомогою клавіатури секретну комбінацію цифр, що при правільному наборі є санкцією на дебетування його банківського рахунку.

Розглянемо коротко основні види карток.

Банківські кредитні картки (bank credit cards) призначені для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, атакож для отримування авансів у готівковій формі. Головна особливість цієї картки – відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли проводиться купівля товаруабо береться кредит у грошовій формі. Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту.

Кожний фінансовий заклад встановлює свої правила, що визначають можливість одержання кредиту. У деяких системах банківська кредитна картка може застосовуватись для пільгової оплати окремих видів послуг (наприклад телефонних розмов), а також для отримання грошей у банківських автоматах. Кредитні картки випускаються в широких масштабах для платоспроможних споживачів і є для них засобом самоіндефікації.

Розрізняють індивідуальні та корпоративні картки. Індивідуалтні видаються окремим клієнтам і можуть бути "стандартними" або "золотими". Останні призначені для осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають пільги для користувачів.

Корпоративна картка видається організації, яка на основі такої картки може видати індивідуальні картки вибраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам ). Їм відкриваються персональні рахунки, "прив'язані" до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком за корпоративним рахунком несе організація, а не власник індивідуальних корпоративних карток.

Loading...

 
 

Цікаве