WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Споживчий кредит - Дипломна робота

Споживчий кредит - Дипломна робота

Сутність принципу цілеспрямованості або цільового використання кредиту полягає в тому, що позичка маж надаватися лише на визначені цілі, а саме на задоволення тимчасової потреби позичальника в додаткових коштах. У цьому полягає відміна кредитування від фінансування, оскільки останнє такої суворої мети не має.

Порушення принципу цільового використання кредиту з боку позичальника може послужити підставою для дострокового повернення кредиту або введення штрафного позичкового процента. Принцип цілеспрямованості в умовах ринкової економіки дещо змінив свій зміст – комерційні банки надають позички на нових умовах у нетрадиційній формі. Якщо при централізованій адміністративно-командній системі господарювання мало місце кредитування сукупного об'єкта, що в ході банківської реформи призвело до певної уніфікації використання кредиту, то тепер поступово складається система багатоваріантного кредитування, коли підприємства й банки застосовують ту форму, яка на їх думку є найбільш доцільною.

Дослідження кредитної діяльності комерційних банків України показує, що поряд із кредитуванням за сукупним об'єктом використовуються разові кредити. Із загального обсягу кредитів, що надані банками в сферу матеріального виробництва станом на 01.12.98р., 76,6% припадає на матеріальні запаси й виробничі витрати. 11,9% - на накопичення товарно-матеріальних цінностей і запасів в торгівлі. Кредити, надані для здійснення розрахунків, становлять 33,8% від загальної суми кредитів, строк погашення яких не настав. У цілому тепер налічується близько тридцяти напрямків використання позичок комерційних банків суб'єктами господарювання.

Диференційованість кредиту – це принцип, що означає зважений підхід з боку комерційного банку до різних категорій потенційних позичальників. Кредит маж надаватися суб'єктам господарювання на підставі показників кредитоспроможності, що дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства і мати впевненість у здатності й готовності позичальника повернути надану позичку в обумовлений договором термін. Ці якості потенційних позичальників оцінюються шляхом аналізу їх балансів з боку забезпеченості господарства власними джерелами, ліквідності, рівня рентабельності не тільки на дату оформлення кредитної угоди, а й у подальшій діяльності. Такий аналіз і оцінювання кредитоспроможності позичальника дає змогу певною мірою знизити ризик невчасного повернення позички. Практична реалізація цього принципу залежить від особистих інтересів конкретного комерційного банку і загальної централізованої політики держави. Суттєвою ознакою реалізації принципу диференційованості кредитування в сучасних умовах є перехід від кредитування об'єкта до кредитування суб'єкта. З точки зору суб'єктів кредитування аналітичні дані свідчать про тенденцію зростання обсягів кредитів підприємствам державної форми власності. За 1997-1998 роки загальний обсяг кредитування державного сектора економіки збільшився майже в 1,4 раза.

У 1997 році 63% загальної суми кредитів були спрямовані у державний сектор економіки і тільки 33% - у недержавний, у 1998 році це співвідношення становило відповідно 64% і 31%.

З принципом строковості повернення кредиту пов'язані принципи забезпеченості й платності. Ці принципи виражають необхідність забезпечення майнових інтересів кредитора при можливому порушенні позичальником взятих на себе зобов'язань. Боргові зобов'язання, які забезпечують повернення кредиту, оформляються разом із кредитним договором і є додатком до нього. Необхідно підкреслити, що в умовах планової економіки цей принцип практикувався досить вузько: вважалося, що забезпеченість кредиту є понаднормативний є понаднормативний сплачений залишок товарно-матеріальних цінностей. Але практичний досвід свідчить, що наявність такого матеріального забезпечення ще не дає впевненості у вчасності повернення позички, оскільки підприємство може мати матеріальні запаси, які обертаються досить повільно.

Аналізуючи банківські кредити з позиції забезпеченості, необхідно відзначити, що кредит без забезпечення, так званий банковий кредит, посідає незначне місце в структурі короткострокових кредитних вкладень. Так, його частка в сумі кредитів, що були надані комерційними банками для здійснення розрахунків протягом 1998 року, становила близько 13%.

Таким чином, реалізація принципів кредитування є першоосновою здійснення кредитного процесу. Вони склалися ще на початку історичного розвитку руху позичкового капіталу, й перелік їх у сучасних умовах залишився майже незмінним. Але зміст кожного з п'яти основних принципів кредитування — цілеспрямованості, диференційованості, строковості, забезпеченості і платності кредиту – з переходом до ринкових умов господарювання набув суттєвих змін. Ці зміни зумовлені рядом причин: переходом до централізованих форм управління економікою, набуттям комерційними банками самостійності в питаннях вибору клієнтів та об'єктів кредитування, встановленням плати за кредит відповідно до поточної кон'юнктури кредитного ринку, розвитком законодавства в сфері форм забезпечення кредитів і відповідальності позичальників тощо.

1.3. Характеристика окремих видів споживчого кредиту

Кредит є важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні і розвитку виробництва. За його допомогою прискорюється процес обігу капіталу на як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Опосередковуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню вищої рентабельності виробництва і прибутковості капіталу.

Кредит виник з практичних потреб розвитку виробництва, його пристосування до умов постійного дефіциту капіталу – грошових і матеріальних ресурсів.

Кредит – це форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу. Кредит відображає економічні відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення. Кредитори подають, а позичальники одержують вартість (капітал) у позику, повертаючи її потім з відсотком. Кредит як форма руху позичкового капіталу об'єднує в собі два процеси: 1) акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів; 2) вкладення або розміщення цих коштів. В умовах розвинутого ринкового господарства кредит є обов'язковим атрибутом механізму господарювання для всіх економічних суб'єктів.

Історично першою формою кредиту було лихварство. Особливість лихварства – невиробничий характер надання позики під високі відсотки річних.

Згадки про перші відособлені кредитні операції відноситься до VІ. до н.е. Ці перші кредитні операції виконували, як правило, стародавні храми. Кредитні операції у сучасному розумінні змісту кредиту вперше почали здійснюватися в деяких італійських містах (Венеції, Генуі тощо) в XIV і XVст.

Сутність кредиту як економічної категорії виявляється в його функціях, розкриття яких дозволяє встановити зв'язок даної категорії з системою економічних відносин. Втрата кредитом своїх функцій фактично означатиме зникнення самої цієї економічної категорії.

У розвинутому ринковому господарстві кредит виконує такі основні функції: 1) перерозподілу; 2) заміщення грошей в обігу; 3) стимулювальну; 4) контрольну.

Ці функції кредиту тісно зв'язані між собою, визначаючи в своїй сукупності певну економічну роль кредитних відносин.

Економічна роль кредиту полягає у перерозподілі вартості на засадах платності, строковості, забезпечення і повернення. Особливістю кредитного перерозподілу є його тимчасовий характер. Перерозподіл вартості здійснюється тут у межах розриву часу між віддаванням товарів (грошей) у позичку і зворотнім їх надходженням до кредитора. За рахунок тимчасово вільних коштів одних господарських суб'єктів задовольняються тимчасові потреби в коштах інших суб'єктів.

Функції кредиту розвиваються у зв'язку із розширенням масштабів ринкової економіки.

Перерозподільча функція кредиту випливає із самої сутності і ролі кредитних відносин. Внаслідок кредитного перерозподілу прискорюється залучення нових грошових коштів у сферу господарювання. При реалізації цієї функції кредиту перерозподіляються як грошові кошти, так і товарні ресурси.

Важливе значення в умовах ринкової економіки має стимулювання функція кредиту. За своєю економічною сутністю процес кредитування не може не стимулювати ефективне використання позики з боку позичальника. Сам зміст кредитування, що виражається у формулі: "Купуй зараз (товар, гроші), плати потім" спонукає до ефективного використання одержаної позики, щоб на зароблені кошти не просто повернути кредит, але й одержати прибуток.

Кредитні відносини — це насамперед майнові відносини; за використання і повернення кредиту позичальник відповідає майном і цінностями, що є у нього. Безсумнівно, що майнові відносини створюють достатньо потужні стимули до раціонального використання позичених коштів.

Loading...

 
 

Цікаве