WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредитний ризик оцінка та методи його мінімізації - Курсова робота

Кредитний ризик оцінка та методи його мінімізації - Курсова робота

Взагалі слід відзначити , що практика видачі та прийому гарантій(порук) вимагає високої юридичної грамотності, знання багатьох нюансів.Через незнання азів і тонкощів відповідного законодавства сторони часто несуть відчутні збитки.

* Кредитний ризик щодо гаранта(поручителя) - це ймовірність того, що гарант(поручитель) не виконає хоча б одне із своїх зобов'язань, закріплених у гарантійному листі(договорі поруки).

Чинники кредитного ризику щодо гаранта (поручителя) будуть аналогічні чинникам кредитного ризику щодо позичашльника, а отже, кредитний ризик щодо гаранта(поручителя) і кредитний ризик щодо позичальника будуть однорідними.

Таким чином, гарантія (порука) як спосіб забезпечення позики в українській банківській практиці має 3 основні специфічні характеристики:

  • підпорядкованість відповідальності гаранта (поручителя) чинності основного боргу;

  • однорідність основного та додаткового боргових зобов'язань;

  • виникнення ще одного боржника без втрати попереднього і без зміни кредитора за основним зобов'язанням.

    По суті, за допомогою гарантії(поруки) банк перерозподіляє кредитниі ризик щодо позичальника, у такий спосіб зменшуючи його.

    2.3.3.СТРАХУВАННЯ.

    Формою забезпечення повернення кредиту і сплати відсотків за нього може бути страхування відповідальності перед банком за непогашення кредиту і несплати відсотків за користування ним.

    З метою вибору надійної страхової компанії і найбільш вигідних банку й позичальнику умов страхування рекомендується до прийняття рішення про забезпечення зобов'язань позичальника страхуванням уважно вивчити фінансовий стан конкретної страхової компанії, її платоспроможність і умови (правила) страхування.

    У разі прийняття рішення про страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту та % за ним банк повинен уважно розглянути проект укладеного договору страхування на предмет виконання таких вимог:

    • строк дії договору страхування (поліса) має перевищувати кінцевий строк погашення кредиту та % за ним на період, упродовж якого страховик за умовами

    * Кредитний ризик комерційного банку: Навчальний посібник/В.В. Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред. В.В. Вітлінського.-К.: Т-во"Знання", КОО, 2000.-251с.

    страхування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, включаючи строк

    подачі і розгляду заяви;

    • страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту має проводитися у повній сумі виданого кредиту та відсотків за користування ним ;

    • строк подання страховій компанії заяви про настання страхового випадку має бути мінімальним; крім заяви страхувальника про настання страхового випадку, може бути подана і відповідна заява банку-кредитора;

    • дата настання страхового випадку відповідальності страхової компанії з виплати відшкодування має відповідати даті погашення кредиту і виплати %.період протягом якого проводиться відшкодування, має бути мінімальним.

    У зв'язку з тим, що договір страхування набуває чинності після сплати страхувальником суми страхового платежу (премії) страховику, договір страхування повинен передбачати одноразову сплату страхової премії в повному обсязі. Сплата страхувальником страхового платежу має бути перевірена банком .

    Необхідно стежити за тим, щоб у договорі страхування було значно обмежено випадки, через які страхова компанія може відмовити у відшкодуванні.

    У разі виявлення недопустимих для банку умов страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту та % за ним, банк може рекомендувати позичальникові укласти договір страхування зі страховою компанією, передбачивши в ньому особливі умови у разі зміни діючих умов страхування.

    За результатами аналізу всіх поданих матеріалів, з урахуванням внесених банком поправок, укладається договір страхування, що подається в банк разом із страховим полісом.

    Одночасно з підписанням кредитного договору або в період дії договору страхування страхувальн6иком (позичальником) може бути передовірено банку право вимоги від страховика сплати страхового відшкодування шляхом укладення відповідного договору.Такий договір може бути двостороннім - між страхувальником ( позичальником) і банком, або тристороннім - за участю страховика.

    Кредитний ризик щодо страховика - це ймовірність того , що страховик не виконає хоча б одне із своїх зобов'язань, закріплених у договорі страхування.

    Кредитний ризик щодо страховика є однорідним із кредитним ризиком щодо позичальника і кредитним ризиком щодо гаранта (поручителя).

    Слід зазначити, що українські комерційні банки в своїй практиці майже не використовують страхування як спосіб забезпечення повернення позики , посилаючись на низьку платоспроможність страхових компаній України.

    2.4.ІНШІ МЕТОДИ МІНІМІЗАЦІЇ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ.

    Найважливіший інструмент управління ризиками - лімітування обсягів кредитних вкладень.Лімітування - це встановлення межі кредиту.

    Межа ( ліміт ) кредиту-може встановлюватися окремим позичальникам, групі однотипних позичальників, галузі господарства. Це дає змогу уникнути ризику концентрації кредитних вкладень в окремих суб'єктів, що зменшує вірогідність можливих втрат від кредитних операцій.

    Лімітуватися можуть також права окремих банківських менеджерів і структур відносно ухвалення рішення про надання кредиту.

    Розрахунок ліміту кредитування здійснюється на підставі фінансових показників позичальника і прогнозування його майбутніх грошових потоків.Розмір ліміту залежить від можливих фінансових результатів діяльності суб'єкта, що кредитується, за квартальний термін.Через квартал необхідно робити уточнення потреб і можливостей позичальників.

    Комерційні банки використовують таку форму лімітування кредитів, як кредитна лінія. Вона являє собою юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому протягом певного терміну (від кварталу до року) позички в межах узгодженої суми.

    Кредитна лінія встановлюється у разі тривалих зв'язків між банком і позичальником. Вона має декілька переваг порівняно з одноразовим кредитом.Позичальник має змогу точніше оцінити перспективи свого розвитку, скоротити витрати часу, пов'язані з переговорами про укладання окремих угод на кредитування.Зазначені переваги стосуються і банку.При цьому у нього з'являється можливість детальніше ознайомитися з діяльністю позичальника.

    Установивши кредитну лінію, банк, незалежно від ситуації на ринку позичкових капіталів, зобов'язується надавати кредити у повній відповідності з укладеною кредитною угодою.

    Лімітування прав менеджерів і підрозділів може здійснюватися в системі одного банку, і "розмір" права на видачу кредиту залежить від рівня кваліфікації відповідного фахівця та обсягу капіталу, яким оперує банківська установа (відділення, філія тощо).

    Зазначене вище лімітування - це засіб захисту від кредитного ризику , який застосовується з ініціативи банку-кредитора.Існує певне лімітування, ініціатором якого є Національний банк України.Це нормативи кредитного ризику , які є складовою економічних нормативів регулювання банківської діяльності.Вони обмежують кредит одному позичальнику (великий кредит, кредит інсайдерам тощо).

    Починаючи з 01.01.2002 року банки повинні здійснювати розрахунок нормативів кредитного ризику відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ від 28.08.2001р. №368. Нею встановлені такі нормативи:

  • Н7 - максимальний розмір ризику в розрахунку на одного позичальника: визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього позичальника (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього позичальника, до капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25%. У таблиці 2.3. наведено стандарти нормативного ризику на одного позичальника, що застосовуються органами банківського нагляду за кордоном [40, ст.74];

  • Н8 – максимальний розмір усіх великих кредитів, наданих комерційним банком (великим кредитом вважається кредит, що перевищує 10% капіталу банку): визначається як співвідношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованих резервів), до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку;

  • Н9 – максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру: визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань цього інсайдера перед банком (за мінусом фактично сформрваних резервів) і всіх позабалансових зобов'язань до капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5%;

  • Loading...

     
     

    Цікаве