WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредитний ризик оцінка та методи його мінімізації - Курсова робота

Кредитний ризик оцінка та методи його мінімізації - Курсова робота

До цього класу відносяться позичальники, подальше кредитування яких непртпустиме, а видані позики практично неможливо повернути на час проведення класифікації(хоча це можна зробити в судовому порядку).

Слід зазначити , що методика визначення фінансового стану(кредитоспромлжності) позичальника, рекомендована НБУ, не завжди дає можливість зробити однозначний висновок щодо кредитоспроможності, оскільки різні показники позичальника можуть відповідати різним класам і досить розпливчастими є критерії їхньої оцінки.

Як показує практика, роботі з оцінювання кредитоспроможності позичальника вітчизняними комерційними банками приділяється недостатньо уваги. Незважаючи на те, що в сучасних умовах банки посилили розрахунки з визначення фінансової стійкості клієнтів, поки що ці операції носять значною мірою формальний характер.

Проведений аналіз дає змогу зробити висновок про необхідність урахування таких чинників при оцінюванні кредитоспроможності клієнта:

  • аналіз кредитоспроможності має носити характер експрес-аналізу: проводитися часто, максимально швидко й охоплювати максимум інформації;

  • доцільне створення незалежних від банків структур, які зайнялися б експрес-аналізом кредитоспроможності підприємств і організацій;

  • "класність" клієнта ( з погляду кредитоспроможності) повністю залежить від "класності" працівника банку.Його досвід, часом інтуїція й багато в чому й принциповість вирішують на даний момент долю клієнта;

  • при аналізі кредитоспроможності банк має розв'язати такі питання: чи здатний позичальник виконати своє зобов'язання вчасно, чи готовий він його виконати?На перше запитання відповідь дає розгляд фінансово-господарських аспектів діяльності підприємств та організацій.Друге запитання має юридичний характер, а також пов'язане з особистими рисами керівників підприємств та організацій.Надаючи кредит, банк має враховувати репутацію підприємства та його керівництва.Якість управління діяльністю організації визначається кінцевими результатами роботи підприємства в цілому;

  • аналіз кредитоспроможності позичальника - комплексна оцінка, яку можна систематизувати в декілька етапів: збір та аналітична обробка вихідної інформації за період, що аналізується; обгрунтування системи показників, які використовують для оцінювання кредитоспроможності підприємства та класифікації їх; вибір і економічне обгрунтування критеріїв оцінювання кредитоспроможності та встановлення обмежень зміни їх; підсумкова рейтингова оцінка кредитоспроможності підприємства і визначення його класності;

  • банківський аналіз кредитоспроможності може бути обмежений або охоплювати велике коло показнтків.Це залежить від багатьох чинників, у т.ч. й від розмірів та строків надання позик, результатів попередньої діяльності позичальників, наявного забезпечення товарно-матеріальними цінностями необхідних позик, а також від того , чи були в минулому відносини клієнта з банком, та ін.

  • для одержання комплексної оцінки необхідно визначити поточну та перспективну( до моменту погашення позики) кредитоспроможність позичальника.Поточна оцінюється шляхом порівняння розрахованих коефіцієнтів і показників з їхніми оптимальними значеннями(встановлення відповідності оптимальним тенденціям зміни).Для визначення прогнозної оцінки кредитоспроможності позичальника слід проаналізувати виявлені тенденції зміни оборотності та рентабельності діяльності позичальника ( якщо не відбудеться суттєвих змін умов її здійснення і правового статусу позичальника);

  • ефективність аналізу кредитоспроможності залежить від частоти проведення , компетентності й досвіду банківського працівника;

  • доцільно включити до Положення про кредитування систему необхідних показників, що дають можливість визначити кредитоспроможність позичальника та рекомендувати її для запровадження в діяльність комерційних банків України.

2.2. ОЦІНКА ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ БОРГУ.

За станом погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком останній щомісячно здійснює оцінку обслуговування боргу.

ТАБЛИЦЯ 2.1.

ОЦІНКА ОБСЛУГОВУВАННЯ БОРГУ

Оцінка погашення позичальниками кредиторської заборгованості та процентів за основним боргом

ДОБРЕ

Якщо заборгованість за кредитом і відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до 7 календарних днів;

Або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до 7 календарних днів;

Або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до 7 календарних днів.

СЛАБКЕ

Якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

Або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів.

НЕДОСТАТНЄ

Якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;

Або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.

Відповідно до класів позичальників та до оцінки погашення позики здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції таким чином:

ТАБЛИЦЯ 2.2.

БАНКІВСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ КЛІЄНТІВ-ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Фінансовий стан позичальників

Обслуговування банку позичальником (група)

добре

слабке

недостатнє

А

Стандартна

Під контролем

Субстандартна

Б

Під контролем

Субстандартна

Сумнівна

В

Субстандартна

Сумнівна

Безнадійна

Г

Сумнівна

Безнадійна

Безнадійна

Д

Безнадійна

Безнадійна

Безнадійна

З метою зниження кредитних ризиків цілком зрозумілою є необхідність формування комерційними банками страхових резервів на покриття можливих збитків від кредитної діяльності.

На теперішній час комерційні банки зобовязані формувати резерв для відшкодування можлтвих втрат за позиками згідно із положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків,затвердженим НБУ.

Резерв регулюється щоквартально залежно від обсягів фактичної заборгованості та класифікаційної групи, до якої віднесена конкретна позика.

На підставі класифікації позик банк створює резерв за кожною групою позик у таких розмірах:

  • стандартні –2%;

  • під контролем –5%;

  • субстандартні –20%;

  • сумнівні –50%;

  • безнадійні –100%.

Як видно, розмір резерву, який потрібно сформувати комерційному банку, прямо пропорційно залежить від ступені ризику кредитів.Згідно цієї схеми, на формування резерву на нестандартні кредити, особливо на сумнівні та безнадійні, відволікається значно більше коштів, чим на стандартні кредити.Якщо в кредитному портфелі комерційного неприпустимо велика кількість кредитів, які за класифікацією НБУ віднесені до сумнівних або безнадійних, банк зазнає фінансових втрат.

Ось чому так важливо для стабільного функціонування комерційного банку мати оптимальну структуру кредитного портфеля.Ось чому ступінь кредитного ризику повинен бути мінімальним.

При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення.

Безумовні гарантії,що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

  • Кабінету міністрів України;

  • Банків, зареєстрованих у країнах, віднесених НБУ до категорії''А'';

Предмети застави, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

  • Грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позику;

  • Дорогоцінні метали, які належать позичальнику ,і зберігаються в банку-кредиторі;

  • Державні цінні папери;

  • Недержавні цінні папери;

  • Зареєстроване нерухоме майно;

  • Рухоме майно;

  • Майнові права.

Loading...

 
 

Цікаве