WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГроші і кредит → Кредитний ризик оцінка та методи його мінімізації - Курсова робота

Кредитний ризик оцінка та методи його мінімізації - Курсова робота

Однак найголовнішим принципом є усвідомлення банками , що перевірка кредитів – це не розкіш, а необхідність для здійснення розумної політики банківського кредитування.

Зарубіжні банки створюють окремі підрозділи чи виділяють спеціальних працівників для перевірки наданих кредитів.Хоча, як уже зазначалося, труднощі з погашенням позик рідко виникають несподівано.Досвідчений працівник банку ще на ранній стадії помітить ознаки небажаного кредиту.Як правило, використовують різноманітні тривожні сигнали, що викликають підозру щодо погіршення фінансового стану позичальника, а отже, невчасного погашення виданої позики чи взагалі перетворення її в безнадійну..Зазвичай ці сигнали виявляються внаслідок аналізу фінансових звітів та особистих контактів із позичальником (треба забезпечити регулярність , достовірність їх), повідомлень третіх осіб, відомостей з інших відділів банку.

Вважається, що найбільш надійним джерелом є професійний і ретельний аналіз фінансових звітів, при зіставленні яких із минулими даними слід звернути особливу увагу на такі чинники:

  • надання фінансових звітів у встановлені терміни;

  • різке збільшення дебіторської заборгованості;

  • сповільнення оборотності запасів;

  • зниження частки короткострокових активів;

  • непропорційне зростання короткострокової заборгованості;

  • зниження коефіцієнтів ліквідності;

  • збільшення частки основного капіталу в сумі активів;

  • зниження обсягу продаж;

  • зростання прострочених боргів;

  • виникнення збитків від операційної діяльності;

  • зміна умов комерційного кредитування.

Для банку важливе значення має також підтримка персональних контактів з клієнтом– відвідування компанії та її філіалів, зустріч з керівництвом,-які при задовільному фінансовому стані можуть сигналізувати про можливість майбутніх негараздів.Так, банківських працівників мають насторожити такі факти:

  • зміна поведінки або звичок вищого керівництва;

  • подружні проблеми керівництва;

  • різка зміна ставлення до банку, небажання співпрацювати;

  • заміна ключових працівників;

  • захоплення створенням нових підприємств, скупкою нерухомості;

  • неякісне складання фінансових звітів;

  • прийняття необгрунтованого ризику ;

  • встановлення нереалістичних цін на продукцію;

  • повільна ревкція на погіршення ринкових умов;

  • слабкий операційний контроль;

  • брак взаємодії в управлінні;

  • втрата важливих клієнтів;

  • створення спекулятивних запасів;

  • невчасна заміна застарілого обладнання.

Багато може розкрити банку зміна взаємовідносин позичальника з іншими діловими партнерами:

  • одержання банком запитів про кредитоспроможність позичальника у звязку з його проханням про пільги в оплаті товарів;

  • запити про компанію з боку її нових кредиторів;

  • повідомлення страхової компанії про анулювання страхового полісу за несплату страхових премій;

  • предявлення до оплати чеків, коли немає коштів на банківському рахунку;

  • купівля компанією товарів на умовах передплати.

Слід зауважити , що виявлення ознак проблемних кредитів не означає відновлення їхньої якості.Значення мають швидкість та стадія виявлення передумов.Саме ці параметри визначають можливість вжити заходи для покращення ситуації та захисту інтересів банку.А щоб ці заходи були дійовими , їх слід застосовувати вчасно, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть неминучими.

Саме тому зарубіжна банківська практика підтверджує, що тільки кредитна політика, яка передбачає систему максимально конкретизованих джерел і проявів ризику та дій щодо помякшення їх, може вважатися активним методом управління кредитним ризиком.

ВИСНОВОК

Підводячи підсумки даної роботи, можна зробити висновок, що процес кредитування- безперервний і завершується лише після повного погашення позики.

Отже, можна стверджувати,що процес управління ризиком, як і процес кредитування , безперервний і тісно переплетений з управління позичковими операціями.Адже мінімізація кредитного ризику забезпечується:

  • розробкою розумної кредитної політики та ефективними процедурами її реалізації;

  • професійним проведенням кредитного аналізу ;

  • якісним оформленням документації на позику;

  • безперервним контролем за поверненням кредиту;

  • професійністю кредитного персоналу.

Іншими словами, якщо поняття "кредитування" наділити епітетами розумне, зважене, обгрунтоване, якісне, професійне, то це буде означати, що кредитна діяльність реалізується на основі принципів управління кредитним ризиком.Саме цим пояснюється дискусія з приводу оцінки кредитоспроможності та забезпечення як способів мінімізації кредитного ризику.Адже, по суті, вони є невід'ємним атрибутом кредитного процесу, а вже їхня якість , тобто професійність кредитних працівників, може надати їм статусу заходу із зменшенням ризику позичкових операцій.

Так, якісна кредитна політика як інструмент управління кредитним ризиком визначає критерії вибору найбезпечніших позик і режиму надання їх конкретному позичальнику; передбачає конкретні алгоритми розрахунку ліміту кредитування на одного позичальника ; конкретні заходи з диверсифікаціїкредитного портфе5ля; методику оцінювання рівня ризику.Можна і далі деталізувати кредитну політику щодо заходів з мінімізації ризику, та тільки професійність , детальність і практичність формування цих закходів забезпечить реальну реалізацію їхнього призначення.

Таким чином, на мою думку, просто недоцільне й неможливе виділення обмеженої кількості конкретних методів мінімізації кредитного ризику , оскільки тільки якість усіх без винятку процедур кредитного процесу є єдиним і найефективнішим способом забезпечення прибутковості та безризиковості позичкових операцій, а отже, й ліквідності банківської установи в цілому і , як результат, - стабілізації банківської системи України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

  • Банківська справа:Навчальний посібник/За ред. Проф. Р.І.Тиркала.-Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314с.

  • Вітлінський В., ВеликоіваненкоГ., Наконечний Я., Пернарівський О. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа.-2000.-№1.-с.39-42.

  • Гроші та кредит:Підручник/ За ред. Проф. Б.С. Івасіва.-К.:КНЕУ,1999.-404с.

  • Закон України "про банки і банківську діяльність " від 7.12.2000. №2121-III

  • Іващук І., Оконська О. Кількісна оцінка банківських ризиків //Банківська справа.-2000.-№5.-с.7-9.

  • Ілляшенко С. Кредитні ризики та створення резервів для їх покриття //Вісник НБУ.-1997.-№7.-с.39-41.

  • Кирисюк Г.М., Ляховский В.С. Оценка банком кредитоспособности заемщика //Деньги и кредит.-1993.-№4.

  • Кредитний ризик комерційного банку: Навчальний посібник/В.В. Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред. В.В. Вітлінського.-К.: Т-во"Знання", КОО, 2000.-251с.

  • Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка.-М.:ИКЦ "ДИС",1997.

  • Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків: Затв. Постановою Правління НБУ №279 від 6 липня 2000 року.

  • Сахарова М.О. К вопросу о кредитоспособности предприятий //Деньги и кредит.- 1989.-№3.-с.19-26.

  • Скакун Л. Неперервність процесу ризик - менеджменту кредитних операцій банку як основа їх беззбитковості //Банківська справа.-2000.-№5.-с.9-12.

  • Чайковський Я.Напрями вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника комерційного банку //Банківська справа.-2000.-№5.-с.13-15.

  • Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа предприятия.-М.: Финансы и статистика, 1998.

  • Loading...

     
     

    Цікаве